Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №357/14346/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14346/26

1-кп/357/1190/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12026111030000940 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

потерпіла – ОСОБА_5

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період з 20 жовтня 2025 року по 11 червня 2026 року, систематично вчиняв по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 психологічне, фізичне та економічне насильство.

Так, 20 жовтня 2025 року о 19 годині 23 хвилини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , повторно протягом року, перебуваючи в нетверезому стані вчинив відносно матері ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: словесно ображав, кричав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи.

Крім цього, 03 листопада 2025 року о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_5 , а саме: словесно ображав та погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи.

В подальшому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 01.12.2025, за вказані дії ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, 19 листопада 2025 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в нетверезому стані, за місцем спільного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: словесно ображав та принижував, а також вимагав грошові кошти на алкоголь та цигарки, чим завдав шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи та погіршив матеріальний стан.

В подальшому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 11.12.2025 ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, 19 листопада 2025 року о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що виражалось у завданні ударів по шиї, нецензурній лайці, чим завдав фізичного та психологічного болю, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

В подальшому згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 14.01.2026 ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 11 червня 2026 року близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виражався в її бік нецензурною лайкою, словесно ображав, чим вчинив психологічне насильство.

Після цього, цього ж дня, а саме 11 червня 2026 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем спільного проживання з матір`ю ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виражався в її бік нецензурною лайкою, словесно ображав, чим вчинив психологічне насильство.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 . Дана сімейна ситуація відповідно до висновку судово-психологічної експертизи є для ОСОБА_5 психотравмівною. Внаслідок психотравмівних сімейних обставин (агресивної поведінки сина ОСОБА_3 ), які досліджені за матеріалами провадження, у ОСОБА_5 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя, тобто ОСОБА_5 завдані психологічні страждання.

Між сторонами кримінального провадження – потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 досягнуто та підписано угоду про примирення від 09 вересня 2026 року. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією:

- ст. 126-1 КК України як вчинення домашнього насильства, тобто в умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п.4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4) виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.

Крім того, покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 91-1 КК України.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення йому суті обвинувачення, визнав свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду укладає добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, готовий виконати умови угоди та понести визначене в ній покарання. Просив затвердити зазначену угоду.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 просила затвердити угоду про примирення та заявила, що зазначену угоду укладено добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду про примирення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до нетяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Потерпілій ОСОБА_5 відповідно до умов угоди роз`яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз`яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Виходячи з умов угоди, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілій зрозумілі.

Також, в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до п.п. 6,13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Водночас, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути середнього терміну.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 09 вересня 2026 року про примирення, між сторонами судового провадження потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити узгоджену в угоді міру покарання

- за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 та п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 3 місяці, а саме: направити для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7