Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №357/13603/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13603/26

3/357/4237/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 06.08.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість з`явився його захисник Чеботарьова Ю.Д., яка представляла його інтереси по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні встановлено особу захисника, роз`яснено права та обов`язки та надано можливість надати пояснення.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення захисника, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 8.9 Правил дорожнього руху вимога про зупинку транспортного засобу може подаватися працівником поліції, зокрема, за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу. Водій у такому випадку зобов`язаний виконати вимогу про зупинку транспортного засобу.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 21.07.2026 о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я Білоцерківська міська лікарня №1 ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (протокол серії ЕПР1 №724962 від 21.07.2026).

Згідно з іншим протоколом про адміністративне правопорушення, 21.07.2026 о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п. 2.4 та п. 8.9 б ПДР України (протокол серії ЕПР1 №724976 від 21.07.2026).

У матеріалах справи також міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1», де зазначено, що огляд не проводився.

Також складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд не проводився, що засвідчено підписом ОСОБА_1 .

З рапорту поліцейського взводу №1 роти №2 Батальйону №1 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Родини О.Р., встановлено, що під час несення служби було отримано виклик «Порушення ПДР». Під час направлення на місце події, зв`язавшись із заявницею в телефонному режимі остання повідомила, що водій військового автомобіля MAN з д.н.з. НОМЕР_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та поїхав в сторону центру міста. Під час патрулювання вулиці, в напрямку якої поїхав даний транспортний засіб, було виявлено вищевказаний автомобіль, та під час спілкування з водієм останній відмовився надавати будь-які документи та різко розпочав рух, в зв`язку з чим було здійснено переслідування даного транспортного засобу, водій якого ігнорував вимогу поліцейських про зупинку, яку було подано шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, рух автомобіля було заблоковано та зупинено. Водієм вказаного транспортного засобу виявився ОСОБА_1 , під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд в встановленому законодавством порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду.

У судовому засіданні захисник заявив клопотання про визнання наявного у матеріалах справи відеозапису недопустимим доказом та клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання про визнання відеозапису недопустимим доказом, захисник зазначила, що відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та безперервно ведеться до їх завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного конфлікту та інших передбачених Інструкцією випадків.

Захисник звернула увагу суду на невідповідність дати та часу, зазначених безпосередньо на відеозаписі, фактичним обставинам події. Зокрема, згідно з даними відеозапису на ньому зазначено 02.01.2024 року 03:18 год., тоді як, відповідно до матеріалів справи, подія, яка є предметом розгляду, мала місце 21.07.2026 року о 09:51 год. На думку захисту, така невідповідність свідчить про те, що дата та час на портативному відеореєстраторі не були встановлені належним чином, що суперечить установленому порядку використання зазначених технічних засобів.

Захисник вказала, що доказ, отриманий із порушенням установленого порядку його одержання та фіксації, не може використовуватися судом для підтвердження вини особи. У зв`язку з цим просила визнати наявний у матеріалах справи відеозапис неналежним та недопустимим доказом і не посилатися на нього під час ухвалення судового рішення. Відповідне обґрунтування міститься у поданому захистом клопотанні від 07.09.2026 року.

Крім того, захисник просила закрити провадження у справі, посилаючись на недоведеність вини особи та відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування клопотання захисник зазначила, що обов`язок щодо збирання та належного оформлення доказів покладається на уповноважених осіб, а суд має оцінювати їх з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності.

Окремо захисник звернула увагу суду на порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Посилаючись на положення Інструкції, захисник зазначила, що такий огляд має проводитися із дотриманням установленої процедури та належною фіксацією його проведення, а тому порушення працівниками поліції встановленого порядку проведення огляду та його документування виключає можливість використання отриманих унаслідок такого огляду відомостей як належних доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Зокрема, при дослідженні відео з бодікамер поліцейських долучених до протоколу серії ЕПР1 №724962 від 21.07.2026, встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб MAN з д.н.з. НОМЕР_2 , однак під час спілкування з водієм останній відмовився надавати будь-які документи та різко розпочав рух, в результаті чого працівники поліції розпочали переслідування даного транспортного засобу. На відео зафіксовано, що після увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та подачі спеціального звукового сигналу водій ігнорував вимогу поліцейських про зупинку та продовжував рух, в подальшому транспортний засіб було зупинено шляхом його випередження та перегородження проїзної частини. Також з дослідженого відео вбачається, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. При цьому працівниками поліції було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 повідомив що розуміє такі наслідки.

Перевіряючи доводи захисту щодо недопустимості відеозапису, суддя не погоджується з ними з таких підстав. Як було зазначено стороною захисту, на дослідженому відеозаписі наявне відображення дати та часу, які не відповідають даті та часу події, зазначеним у протоколах про адміністративні правопорушення. Разом з тим, суддя звертає увагу, що така невідповідність стосується лише одного з долучених до матеріалів справи відеозаписів - відеозапису Clip 2, здійсненого відеореєстратором, встановленим у службовому автомобілі.

Водночас інші долучені до матеріалів справи відеозаписи, здійснені нагрудними відеокамерами працівників поліції, відображають ті самі події та містять коректне відображення дати і часу їх здійснення. Таким чином, невідповідність технічних даних щодо дати та часу не є характерною для всіх відеоматеріалів, долучених до справи, а має місце лише у зазначеному відеозаписі Clip 2.

Сама по собі невідповідність технічних даних щодо дати та часу, відображених на цьому відеозаписі, фактичній даті та часу події не свідчить про те, що такий відеозапис отриманий не під час зазначеної події, а також не є безумовною підставою для визнання його недопустимим доказом. Стороною захисту не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що зафіксовані на відеозаписі події стосуються іншої особи, іншого транспортного засобу чи іншої події.

При оцінці зазначеного відеозапису суддя виходить не лише з відображених на ньому технічних даних про дату та час, а з його змісту у сукупності з іншими матеріалами справи. З відеозапису вбачається послідовний перебіг подій, що відповідає обставинам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення та рапорті працівника поліції. Крім того, відповідні обставини події підтверджуються іншими відеозаписами, здійсненими нагрудними відеокамерами працівників поліції, на яких дата та час відображені належним чином.

Посилання захисту на положення пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, також не є підставою для автоматичного виключення відеозапису з числа доказів. При цьому наведені захистом доводи щодо невідповідності відображених на відеозаписі технічних даних дати та часу стосуються відеозапису Clip 2, здійсненого відеореєстратором, установленим у службовому автомобілі. Отже, посилання на положення пункту 5 розділу ІІ Інструкції, яким регламентовано порядок використання портативних відеореєстраторів, саме по собі не свідчить про порушення порядку отримання зазначеного відеозапису. Наявність невідповідності у відображених на відеозаписі технічних даних щодо дати та часу сама по собі також не свідчить про монтаж відеозапису, зміну його змісту або відсутність безпосереднього зв`язку зафіксованих на ньому подій із подією, яка розглядається судом..

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисту щодо порушення встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У цьому випадку ОСОБА_1 інкримінується не перебування у стані алкогольного сп`яніння, встановлене за результатами проведеного огляду, а відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визначальним є встановлення факту законної вимоги працівника поліції пройти відповідний огляд та свідомої відмови водія від його проходження. Як встановлено судом, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, а також у закладі охорони здоров`я. З відеозапису вбачається, що такі пропозиції були доведені до відома ОСОБА_1 , останньому роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, які він підтвердив, зазначивши, що їх розуміє, після чого від проходження огляду відмовився. Той факт, що огляд на стан алкогольного сп`яніння фактично не проводився, підтверджується як актом огляду, так і направленням до закладу охорони здоров`я, в яких зазначено про непроведення огляду, та не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від його проходження.

При цьому, при фіксуванні факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейськими дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що стосується порушення ОСОБА_1 п. 2.4 та п. 8.9б ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП суддя зазначає таке.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, та відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку після увімкнення проблискових маячків та подачі звукового сигналу, тому наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ст. 122-2 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Отже з урахуванням приписів ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 підлягає застосування санкція, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, а саме щирого розкаяння у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також з урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП для водія транспортного засобу передбачає обов`язкове застосування поряд зі штрафом позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, суддя вважає, що таке адміністративне стягнення відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для виправлення правопорушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 122-2, 130, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОксана ВОЗНЮК