Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №291/971/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/971/26

1-кп/291/128/26

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року

Ружинський районний суду Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ружині кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08. 2026 року за №12026065570000042 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миньківці , Київської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , 12.08.2026, перебуваючи поруч із кладовищем у селищі Ружин, Бердичівського району, Житомирської області у траві на узбіччі дороги помітила прозорий зіппакет. У подальшому ОСОБА_3 підняла знайдений нею зіппакет із вмістом кристалічної маси білого кольору - особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он).

В цей же час, день та місці, за вказаних обставин, у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, з метою подальшого його зберігання без мети збуту, реалізуючи який, ОСОБА_3 взяла вказаний зіппакет та помістила його до правої кишені своїх штанів, тим самим незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2- піролідин-1 -іл пентан-1-он) та у подальшому зберігала його при собі, доки не була зупинена на узбіччі дороги поблизу міського кладовища, у селищі Ружин, Бердичівського району, Житомирської області працівниками ВП № 2 (селище Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

У подальшому, 12.08.2026 у період часу з 13 год. 13 хв. по 13 год. 30 хв. під час огляду місця події, на узбіччі дороги поблизу міського кладовища, у селищі Ружин, Бердичівського району, Житомирської області працівниками ВП № 2 (селище Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області у ОСОБА_3 вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он). Маса РVР у перерахунку на загальну масу представленої речовини становить 0,68149 г, яку вона незаконно придбала та зберігала без мети збуту.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що до обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути дане кримінальне провадження, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченою винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , захист якої здійснює захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася, раніше не судима, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місце проживання, не одружена.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судимий, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталася, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місце проживання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу обвинуваченої, подану нею заяву, враховуючи альтернативний характер санкції ч. 1 ст. 309 КК України суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 309 КК України, а саме обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням, так як вважає, що виправлення обвинуваченї можливе без ізоляції від суспільства, і що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні суд відшкодовує за рахунок обвинуваченої.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої суд не застосовує.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, поклавши на неї відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази по справі:

-спецпакет №6754478 з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он)- масою 0,68149 г , яка знаходяться в камері схову ГУНП в Житомирській області – знищити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 2406,80 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 80 копійок ) .

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1 .