Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №274/6210/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/6210/26

провадження №3/0274/1217/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лемеші Бердичівського району Житомирської області, громадянки України, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

13.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 повторно протягом року ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по відношенню до доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не забезпечила необхідні умови життя дітей, а саме допустила антисанітарний стан помешкання, діти брудні, неохайні, в будинку брудно, розкидані речі, їжа неналежної якості, чим порушила вимоги ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 разу не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, про що свідчать матеріали справи. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (AlimentariaSanders S.A. v. Spain» та інші)

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП України.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України «Про охорону дитинства».

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 192313 від 13.08.2026;

- копією акту обстеження умов проживання від 13.08.2026, відповідно до якого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживають мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , співмешканець матері - ОСОБА_4 , 1995 року народження, донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Будинок старий, потребує ремонту. У будинку брудно, розкидані речі, брудний одяг, затхлий запах. Діти харчуються у недостатній мірі, відсутня вітамінна група продуктів;

- фотознімками до акту обстеження умов проживання;

- копією постанови Беричівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.07.2026 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у протоколі

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,тобто ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність судом не встановлено.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого порушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують, обтяжують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, що сприятиме меті виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів, а також запобігатиме вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2026 р. 3328 грн.).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, ч. 3 ст. 184 ч. 2, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. в дохід держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Л.М. Хоцька