Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №274/3988/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3988/26

провадження № 2/0274/2842/26

Рішення

Іменем України

09.09.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років -

в с т а н о в и в :

Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Паламарчук С.В., звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що з 25.06.2022 між сторонами було зареєстровано шлюб. За час шлюбу у подружжя народилась дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що наразі з відповідачем проживають окремо, має намір розірвати шлюб. Зазначає, що на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не працює, її дохід складається з допомоги по догляду за дитиною у розмірі 860 грн на місяць. Оскільки відповідач проходить військову службу за контрактом, має стабільний дохід, тому має змогу сплачувати кошти на її утримання у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с.19).

19.06.2026 від представника відповідача адвоката Петрини О.В. надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги частково.

Вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів є завищеним та необґрунтованим, просить визначити розмір аліментів у розмірі1/10 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця.

В якості заперечень зазначає, що є військовослужбовцем, проходить військову службу за контрактом. 17.08.2024 року відповідач отримав бойову травму під час виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 НГУ, після чого неодноразово лікувався стаціонарно, проходив медичну реабілітацію у МРЦ МВС України «Кремінці» з 19.03.2026 по 08.04.2026 (21 день). Для подальшого лікування та реабілітації відповідачу необхідно нести додаткові фінансові витрати, у тому числі на придбання ліків. У зв`язку з тим, що відповідач є внутрішньопереміщеною особою, то він вимушений орендувати житло за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору оренди житлового приміщення від 01.06.2026 року, щомісячна орендна плата становить 10000 (десять тисяч) гривень. Крім того, відповідач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, внески на утримання будинку та прибудинкової території) згідно з виставленими рахунками. Звертає увагу суду на те, що згідно з судовим наказом Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2026 року по справі №274/3136/26 з відповідача вже стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) ( а.с. 24 - 25).

24.06.2026 представником позивачки адвокатом Паламарчуком С.В. подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача щодо необхідності проходження лікування та реабілітації не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів фактичного несення витрат на лікування, придбання лікарських засобів чи проходження реабілітаційних заходів у заявленому обсязі. Сам по собі факт наявності певних проблем зі здоров`ям не свідчить про неможливість виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дружини. Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на витрати, пов`язані з орендою житла, оскільки договір оренди житла був укладений відповідачем уже після того, як йому стало відомо про подання позову, що може свідчити про штучне створення обставин з метою зменшення обсягу своїх аліментних зобов`язань. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів фактичної сплати орендних платежів, зокрема платіжних документів про перерахування коштів орендодавцю, а також доказів оплати комунальних послуг. Посилання відповідача на те, що з нього вже стягуються аліменти на утримання дитини, не спростовує обґрунтованості заявлених позовних вимог. Твердження відповідача про наявність у позивача самостійного доходу не відповідає фактичним обставинам справи. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та фактично не отримує заробітної плати. Зазначена відповідачем сума 8 647,00 грн є розміром мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2026 року, яка використовується як розрахункова величина для визначення страхового стажу, а не є фактичним доходом позивачки. Запропонований відповідачем розмір аліментів у частці 1/10 від усіх видів його заробітку (доходу) є недостатнім та не забезпечить навіть мінімальних потреб позивачки. При цьому позивачка здійснює постійний догляд за малолітньою дитиною, що об`єктивно обмежує її можливість отримувати дохід від трудової діяльності та самостійно забезпечувати власне утримання. За наведених обставин наполягає на задоволенні позовних вимог ( а.с. 45 - 46).

В судове засідання сторони не з"явилися, представниками сторін адвокатами Паламарчуком С.В., Петриною О.В. на адресу суду скеровано клопотання ( заяву) про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.06.2022 Золочівським відділом ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11.09.2024 сторони являються батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Згідно довідки Великоп`ятигірського старостинського округу Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області №51 від 27.04.2026 ОСОБА_1 проживає зі своєю донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Відповідно до довідок від 02.04.2026 №31803-5004007217 та №1803-5004007218 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи. Фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 (а.с.6).

Згідно інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, дохід ОСОБА_1 за 2025 рік склав 96000 грн, за січень-квітень 2026 - 34588 грн (а.с.8 - 9).

Судовим наказом Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.226 у справі №274/3136/26 стягуються аліменти з ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 04.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_4 від 12.01.2026 старший лейтенант ОСОБА_2 з 23.10.2024 до теперішнього часу проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Як вбачається з довідки від 30.09.2024 №2330-5003472109 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особи. Фактичне місце перебування: АДРЕСА_3 ( а.с. 29).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 від 14.12.2023 ОСОБА_2 має статус ветерана війни - учасника бойових дій ( а.с.30).

Відповідно до довідки №1271/С ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області", довідки №12 ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Миколаївській області"лейтенант ОСОБА_2 , 2002 р.н. отримав травму, поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. Травма " легка" відповідно до класифікатора наказу МОЗУ від 04.07.2007 № 370 ( а.с. 36, 36 - зворот).

Згідно довідки №1645 від 20.08.2024 КНП "Міська клінічна лікарня №16" філія 3 Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в опіковому відділенні з 18.08.2024 по 20.08.2024.

Згідно Виписки №260295/416/191/26 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого т Виписки №8645/8 з медичної карти стаціонарного хворого, Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №24П24170 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має основний діагноз: Т29.2 - Стан після МВТ (17.08.2024). Множинні ВОСП правого плеча та грудної клітини праворуч, опіку полум`ям ША-Б ст.4% правої верхньої кінцівки, тулуба у вигляді зміцнілих рубців після поранення. Перебував на лікуванні 19.03.2026 - 08.04.2026( а.с. 31 - зворот - 32).

Згідно рішення про направлення на медичну реабілітацію №1548 від 16.03.2026 ОСОБА_2 з 19.03.2026 по 08.04.2026 перебував на медичній реабілітації в МРЦ "Кремінці" ( а.с.31).

Як вбачається з виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 8645/8, довідки від 22.08.2024 №692/2024 ОСОБА_2 17.08.2024 отримав: ВТ.Опік полум`ям ІІ АБ ст.4% правої верхньої кінцівки та тулуба. Множинні ВОСП. В період з 18.08.2024 по 20.08.2024 ОСОБА_2 , 2002 р.н. перебував на лікуванні в опіковому відділенні КНП " Міська клінічна лікарня № 16 філія 3 Дніпропетровської міської ради, відповідно ( а.с. 33 -34).

В період з 20.08.2024 по 23.08.2024 ОСОБА_2 перебував на лікуванні в КП " Криворізька міська клінічна лікарня № 2" відділення політравми ( а.с 34 зворот - 35).

Згідно постанови головного державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції УКраїни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 02.06.2026 в межах виконавчого провадження №81151009 з виконання судового наказу №274/3136/26 від 12.05.2026 звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2 , який отримує дохід у в/ч НОМЕР_4 НГУ ( а.с.37 -38).

Згідно договору оренди житлового приміщення від 01.06.2026 ОСОБА_2 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Строк оренди - 1 рік. Орендна плата - 10000,00 грн.( а.с.39).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_4 НГУ від 18.06.2026 №47 у період з 01.06.2026 по 30.06.2026 ОСОБА_2 отримав грошове забезпечення у розмірі 35230,79 грн. Утримання по виконавчому листу становить - 8675,59 грн ( а.с.41).

Як вбачається з відповіді № 2975871 від 03.07.2026 року з Державного реєстру фізичних осію - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи дохід ОСОБА_2 за період з 01.01.2026 по травень 2026 року становить 482105,28 грн ( а.с.56).

06.02.2026 року відповідач ОСОБА_2 звертався до лікаря невролога за консультацією, що підтверджується консультаційним висновком невролога ( а.с.59-60).

13.03.2026 відповідачем ОСОБА_2 на ім"я ОСОБА_4 перераховано 10 000,00 грн ( а..с62).

13.03.2026 відповідачем ОСОБА_2 сплачено : 467,17 грн за опалення; 936,20 грн за воду; 2758,23 грн за електроенергію за адресою АДРЕСА_4 ; 522,00 грн внесок на утримання будинку та прибудинкової території; поповнення інтернету - 300,00 грн ( а.с. 63 -67).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення аліментів на утримання дружини-матері дитини.

Згідно з положеннями ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) передбачено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з положеннями ст. 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосуванню інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Таким чином, сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання до суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

У постанові Верховного Суду по справі №750/9224/16-ц, провадження №61-16837св18, від 13 червня 2018 року суд звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України, право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз норм чинного сімейного законодавства дає суду підстави для висновку про те, що для одержання утримання (аліментів) від чоловіка-батька необхідно декілька умов: 1) зареєстрований шлюб, або тривалий час проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою; 2) вагітність від чоловіка, з яким зареєстровано шлюб, та/або проживання спільної дитини з матір`ю; 3) спроможність чоловіка надавати утримання.

Отже, право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення народженою дитиною трирічного віку має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини (постанова ВС від 13.06.2018 по справі №750/9224/16-ц, провадження №61-16837св18).

Право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №712/4702/19).

За загальним правилом, сукупний розмір утримань із заробітної плати (грошового забезпечення) за кількома виконавчими документами не може перевищувати 50 відсотків заробітку боржника Закон України «Про виконавче провадження».

Стягнення 1/4 частини доходу на дитину та додатково 1/4 частини доходу на дружину призведе до максимального обмеження майнового стану відповідача, що в умовах проходження ним військової служби є несправедливим і ставить його у скрутне матеріальне становище.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву частково визнав позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/10 частини свого заробітку.

Як встановлено судом в період з 01.01.2026 року по 01.06.2026 року відповідач отримав дохід в розмірі 482105,328 грн, з них виплати військовослужбовцям 227931,00 грн., щомісячно становить 45 586,20 грн. Відповідач сплачує щомісячно аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки його доходу близько 8675,59 грн.

Витрати на оренду житла та комунальні послуги, які сплачує відповідач складають приблизно 13000,00 грн в місяць.

Таким чином 45586,20 - 8675,59 - 13000,00 = 23900,00 грн. кошти, що залишаються у відповідача.

Приписами ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

В порушення вимог ст. 76-81 ЦПК України стороною відповідача не надано доказів про витрати які він поніс на лікування, медичні препарати ( квитанції, тощо).

Крім того суд звертає увагу на те, що квитанції на оплату оренди квартири, комунальних послуг датовані 13.03.2026 року, тоді як договір оренди укладено лише 01.06.2026 року.

Враховуючи вище наведене суд вважає, що визначений відповідачем розмір аліментів у розмірі 1/10 частини (що становить приблизно 4558,62 грн щомісячно) нє є достатнім, пропорційним та не відповідає засадам розумності та справедливості, не забезпечать належну підтримку позивачці в період догляду за дитиною.

З огляду на викладене, враховуючи майновий стан сторін, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання позивачки, до досягнення дитиною трьохрічного віку, в розмірі 1/8 частки його заробітку ( доходу) щомісячно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,263-265,274-275,279,354,430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на дружину в розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 02.06.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років - тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2026 року

Суддя Т.М.Вдовиченко