Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №722/1338/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 16.05.2026 року о 15 год. 25 хв., вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, на відстані 3000 метрів до лінії державного кордону, в адміністративних межах н.п. Гвіздівці, Дністровського району, Чернівецької області, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», чим порушив вимоги ст.9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.

На вказане рішення районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивовує тим, що оскаржувану постанову отримав 14.08.2026 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

У поданій апеляційній скарзі просить постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.08.2026 року щодо нього за ч.1 ст.204-1 КУпАП скасувати і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

ЄУНСС: 722/1338/26 Головуючий у І інстанції: Суський О.І.

НП:33/822/398/26 Доповідач: Потоцький В.П.

Категорія: ч.1 ст.204-1 КУпАП

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновок районного суду про вчинення ним адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджений належними і допустимими доказами.

Стверджує, що 16 травня 2026 року в н.п. Гвіздівці Дністровського району Чернівецької області взагалі не перебував та наміру незаконно перетинати державний кордон України не мав.

Зазначає, що у у період з 08 по 22 травня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Чернівці, при цьому 15 травня 2026 року тимчасово залишив лікувальний заклад у зв`язку з реєстрацією шлюбу та необхідністю забрати особисті речі.

Вказує, що 16 травня 2026 року близько 15 год. перебував разом із ОСОБА_2 у м.Сокиряни по вул. Могилівській, де до них під`їхав автомобіль із працівниками поліції та ТЦК, які перевірили його документи, після чого доставили до м. Чернівці у приміщення ТЦК. Наголошує, що працівників Державної прикордонної служби України під час цих подій не було.

На підтвердження зазначених обставин до апеляційної скарги долучив письмові пояснення ОСОБА_2 , який, за твердженням апелянта, перебував разом із ним до моменту його доставлення працівниками поліції та ТЦК.

Звертає увагу на те, що ні до 16 травня 2026 року, ні після цієї дати наміру незаконно перетинати державний кордон України не мав, натомість проходить військову службу.

Посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та належної оцінки доказів.

Вважає, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та зазначає, що суд першої інстанції не встановив, які саме дії з передбачених цією нормою ним були вчинені.

Також вказує, що з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №004503Е від 16.05.2026 року та рапортом працівника прикордонної служби ознайомлений не був, у зв`язку з чим ставить під сумнів правомірність їх використання як доказів.

Окремо посилається на свій статус військовослужбовця та встановлений законодавством особливий порядок притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності, вважаючи, що адміністративні матеріали щодо нього складені з порушенням установленого порядку та неуповноваженою особою.

Крім того, зазначає, що при оформленні адміністративних матеріалів йому не було роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, що, на його думку, порушило його право на захист.

Вважає, що наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом факту вчинення ним адміністративного правопорушення, а всі сумніви щодо доведеності його вини повинні тлумачитися на його користь.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 , який підтримав клопотання й апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 участі у розгляді справи судом першої інстанції не брав та про прийняте щодо нього рішення своєчасно обізнаний не був. Копію оскаржуваної постанови 14 серпня 2026 року за місцем його реєстрації отримала його дружина, після чого 18 серпня 2026 року він подав апеляційну скаргу.

При цьому ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу, у зв`язку з чим об`єктивно обмежений у можливості своєчасно отримати копію судового рішення та реалізувати право на його апеляційне оскарження.

За сукупності наведених обставин, апеляційний суд визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та вважає за необхідне його поновити.

Згідно зі ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином не були дотримані.

Так, ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №004503Е від 16.05.2026 року, рапорт офіцера прикордонного оперативно-розшукового відділу від 16.05.2026 року та схему затримання від цієї ж дати.

Однак, на переконання апеляційного суду, вказані матеріали не містять належних та достатніх фактичних даних, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №004503Е від 16.05.2026 року не містить належного викладення суті правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 .

У ньому зазначено лише, що ОСОБА_1 16 травня 2026 року о 15 год. 25 хв. на відстані 3000 метрів до лінії державного кордону в адміністративних межах н.п. Гвіздівці вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» (а.с.1).

При цьому у протоколі не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , у якому напрямку він рухався, яким був маршрут його пересування та які конкретні фактичні обставини свідчили про вчинення ним спроби незаконного перетинання державного кордону України.

Саме по собі перебування особи на певній відстані від державного кордону, без встановлення конкретних дій, які б свідчили про вчинення нею спроби незаконного перетинання державного кордону України, не є достатнім для висновку про наявність у її діях об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Отже, у протоколі фактично відтворено лише висновок посадової особи про вчинення ОСОБА_1 спроби незаконного перетинання державного кордону без зазначення фактичних даних, на яких такий висновок ґрунтується.

За таких обставин вказаний протокол не може бути визнаний належним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 заперечує вчинення будь-яких дій, які б свідчили про спробу незаконного перетинання державного кордону України, а також сам факт перебування 16 травня 2026 року в АДРЕСА_2 .

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що у період з 08 по 22 травня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Чернівці, при цьому 15 травня 2026 року тимчасово був відсутній у лікувальному закладі у зв`язку з реєстрацією шлюбу та необхідністю забрати особисті речі.

Також зазначив, що 16 травня 2026 року близько 15 год. перебував разом із ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 , неподалік місця свого проживання, де до них під`їхали працівники поліції та ТЦК, після перевірки документів посадили його до автомобіля та доставили до м. Чернівці у приміщення ТЦК.

При цьому ОСОБА_1 послідовно стверджував, що працівників Державної прикордонної служби України під час вказаних подій не було, а в н.п. Гвіздівці ні 16 травня 2026 року, ні в інший день цього місяця він не перебував.

На підтвердження цих доводів до апеляційної скарги долучено письмові пояснення ОСОБА_2 , який підтвердив перебування ОСОБА_1 разом із ним у м. Сокиряни до моменту його доставлення працівниками поліції та ТЦК.

Натомість матеріали справи не містять незалежних об`єктивних доказів, які б спростовували наведені ОСОБА_1 обставини та достовірно підтверджували його перебування о 15 год. 25 хв. 16 травня 2026 року саме в адміністративних межах АДРЕСА_2 .

Рапорт офіцера прикордонного оперативно-розшукового відділу Головного оперативно-розшуковаого відділу НОМЕР_1 Прикордонного закону лейтенанта ОСОБА_3 від 16.05.2026 року, який міститься на а.с.4, також не може бути достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки за своїм змістом лише підтверджує позицію органу, який здійснював оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, та не містить інших об`єктивних відомостей, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі.

При цьому, незважаючи на те, що за матеріалами справи ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», протокол адміністративного затримання у матеріалах справи відсутній.

Також у матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1 , відібрані під час оформлення адміністративних матеріалів, які містять виклад обставин події з його боку, зокрема щодо місця перебування, обставин виявлення та затримання.

Окрім цього, матеріали справи не містять протоколу особистого огляду, огляду речей чи вилучення речей і документів, які б підтверджували обставини затримання ОСОБА_1 або наявність у нього речей, документів чи інших предметів, які у сукупності з іншими доказами могли б свідчити про вчинення ним спроби незаконного перетинання державного кордону України.

Відсутня у матеріалах справи й будь-яка фото- чи відеофіксація обставин виявлення та затримання ОСОБА_1 , яка б об`єктивно підтверджувала його перебування у зазначеному в протоколі місці та викладені у ньому обставини.

Не підтверджує вчинення ОСОБА_1 спроби незаконного перетинання державного кордону України і схема затримання від 16.05.2026 року, оскільки з її змісту неможливо достовірно встановити точне місце виявлення ОСОБА_1 , напрямок та маршрут руху, місцезнаходження відносно лінії державного кордону, а також інші фактичні обставини, які б свідчили про вчинення ним такої спроби.

Таким чином, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості не знайшли свого підтвердження іншими належними та об`єктивними доказами.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Матеріалами справи не підтверджено ані факту перебування ОСОБА_1 у визначеному в протоколі місці за зазначених у ньому обставин, ані вчинення ним спроби незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного апеляційний суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена, а висновок районного суду про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення є передчасним.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю - за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, 247, 251, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький