Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №387/710/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/710/26

Номер провадження по справі 2/387/809/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 652,15 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1479-6518 від 04 грудня 2024 року.

Позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» обґрунтовані тим, що 04 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1479-6518, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 1 000,00 грн, який він зобов`язувався повернути у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе за договором зобов`язань у нього утворилася заборгованість, загальний розмір якої, за розрахунком позивача, становить 13 652,15 грн, що й стало підставою для звернення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до суду з цим позовом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав частково. Зокрема, відповідач визнав заборгованість за тілом кредиту, водночас заперечив проти стягнення нарахованих процентів, посилаючись на їх незаконність.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.05.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2026 року постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рушення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судом здійснювалися виклики відповідача відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судової повістки з матеріалами справи. Поштове відправлення повернуте до суду з поміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.02.2026 ТОВ "Укр Кредит Фінанс" зареєстроване як юридична особа 09.11.2023, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний) (а.с.59-66).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 16.01.2018, встановлено, що ТОВ "Укр Кредит Фінанс" зареєстровано як фінансову установу ( а.с. 67).

Судом встановлено, що 04.12.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 , було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1479-6518 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в сумі 1000,00 грн строком на 365 днів, базовий період 30 день, знижена % ставка -1,00 % в день, стандартна % ставка -1,00 %, комісія за видачу кредиту -15,00 % від суми кредиту (а.с.13-23).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 , кредитних коштів в розмірі 1000,00 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1479-6518 від 04.12.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.52).

З додаткової угоди №1 від 08.12.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1479-6518 від 04.12.2024 надано кредит в сумі 1000 гривень 00 копійок (а.с.41).

З додаткової угоди №2 від 06.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1479-6518 від 04.12.2024 надано кредит в сумі 1200 гривень 00 копійок ( а.с.45).

З додаткової угоди №3 від 06.01.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1479-6518 від 04.12.2024 надано кредит в сумі 1900 гривень 00 копійок ( а.с.49).

З розрахунку заборгованості за договором №1479-6518 від 04.12.2024 станом на 27.03.2026 загальна заборгованість становить 13652 гривні 15 копійки, основний борг 2790 гривень 00 копійок, залишок відсотків 8312 гривень 15 копійок, залишок відсотків ст .625 ЦК України - 2550,00 гривень.

З квитанції LIQYPAY встановлено, що було перераховано кошти на підставі договору №1479-6518 від 04.12.2024 на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 1000,00 гривень, 1000,00 гривень, 1200,00 гривень,1200,00 гривень, 1900,00 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі норм Цивільного кодексу України, може бути укладений в електронній формі, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді відповідно до статей 205, 207 ЦК України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі та спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пунктів 6 та 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, а одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує така особа під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» акцепт пропозиції укласти електронний договір може бути здійснений шляхом заповнення електронної форми, надсилання електронного повідомлення або вчинення інших дій, які відповідно до умов інформаційної системи вважаються прийняттям такої пропозиції.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1479-6518 від 04.12.2024 укладено сторонами в електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим зазначений договір відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» є належним чином укладеним у письмовій формі та породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ "Укр Кредит Фінанс", перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 .

Доказів того, що платіжна картка, на яку ТОВ "Укр Кредит Фінанс" було здійснено перерахування коштів, належить не відповідачу, суду не надано. Так само і не надано доказів, що кошти на цю картку позивачем не були перераховані.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором про відкриття кредитної лінії №1479-6518 від 04.12.2024.

Відповідно до п. 4.8 кредитного договору базовий період складає 30 календарних дні.

Згідно з п. 4.10 договору проценти за користування кредитом становлять 1,00 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Пунктом 4.13 договору сторони визначили строк кредитування – 365 календарних днів, однак умови договору передбачають, що сплата процентів здійснюється у межах відповідного базового періоду, а продовження строку кредитування та нарахування процентів на наступні періоди можливе виключно шляхом укладення сторонами додаткової угоди в електронній формі через особистий кабінет позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит повинен містити, зокрема, строк кредитування, порядок повернення кредиту та умови сплати процентів.

Оскільки відповідач фактично отримав від позивача кредитні кошти у сумі 5100 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами перерахування коштів на банківську картку відповідача, між сторонами виникли кредитні правовідносини, а тому відповідач зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти у розмірі, який відповідає вимогам закону.

Судом установлено, що Правила відкриття кредитної лінії є невід`ємною частиною кредитного договору та разом із ним становлять єдиний договір. Відповідно до пункту 4.14 Правил строк кредитування становить 365 календарних днів, а дата повернення кредиту визначена 03.12.2025.

Пунктом 4.8 Правил визначено базовий період сплати процентів тривалістю 30 календарних дні, який регулює порядок та періодичність сплати процентів, однак не встановлює строк кредитування та не припиняє нарахування процентів після його закінчення.

Також як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано 2550,00 грн, суму заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом відповідно до кредитного договору №1479-6518 від 04.12.2024.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитні договори розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено та триває по сьогоднішній день.

Отже проценти за понадстрокове користування позикою 2550,00 грн нараховані відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, нараховані після 24 лютого 2022 року проценти за понадстрокове користування позикою підпадають під дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та не підлягають стягненню.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавець прямо передбачив обов`язок кредитодавця (позикодавця) здійснити списання неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання починаючи з 24 лютого 2022 року, що свідчить про імперативний характер відповідних норм.

Враховуючи, що спірні нарахування здійснені саме у період дії воєнного стану, який на момент розгляду справи триває, підстави для їх стягнення відсутні.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення процентів за понадстрокове користування позикою у сумі 2550,00 грн задоволенню не підлягають.

З огляду на доведеність факту існування між сторонами грошового зобов`язання та обізнаність відповідача з умовами кредитування, нараховані проценти, які є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 13 652,15 грн, з яких судом задоволено позовні вимоги на суму 11 102,15 грн, що складається з 2 790,00 грн основного боргу та 8 312,15 грн заборгованості за процентами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 165,11 грн (2 662,40 грн ? 11 102,15 грн : 13 652,15 грн).

ІІІ Резолютивна частина

На підставі викладеного, ст.ст. 514, 526, 530, 549-551, 599, 624, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1479-6518 від 04 грудня 2024 року у розмірі 11 102 (одинадцять тисяч сто дві) гривні 15 копійок, з яких: 2 790,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту; 8 312,15 грн — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 165 (дві тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 11 копійок.

В іншій частині позову — відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.