Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №205/2906/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2906/26

Номер провадження2-а/205/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.

розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Зачепіло З. Я. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просили суд визнати протиправною та скасувати постанову № R182523 від 06.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що 24.02.2026 позивач отримав інформацію від державного виконавця Кисельова І. В. про відкриття виконавчого провадження, ініційованого за поданням постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 . За допомогою АСВП отримано копію вказаної постанови № R182523 від 06.11.2025, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив дані до 16.07.2024, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказаною постановою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн. З вказаною постановою позивач не згоден. Відповідач на доказ відсутності протоколу та винесення постанови без участі ОСОБА_1 посилається на заяву останнього про те, що він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла у паперовій формі. Однак позивач такої заяви не подавав ані в паперовій, ані в електронній формі. Крім того, граничним строком виконання обов`язку уточнення даних було 16.07.2024 включно. З огляду на те, що строк для оновлення персональних даних сплив 17.07.2024, саме з цієї дати може обчислюватись момент виявлення чи вчинення можливого адміністративного правопорушення, пов`язаного з неуточненням військово-облікових даних. Отже, останнім днем можливого притягнення до адміністративної відповідальності є 17.07.2025. Однак оскаржувана постанова була винесена 06.11.2025, тобто з порушенням встановленого законом річного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді від 05 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення визначених недоліків.

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому проваджені.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № R182523 від 06 листопада 2025 року за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на позивача ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 гривень.

Вказана постанова розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У вказаній постанові зазначено, що 06.11.2025 від особи надійшла заява особисто в паперовій формі про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку. За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив дані до 16.07.2024, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчиним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказану постанову звернуто до примусового виконання шляхом направлення відповідної заяви про відкриття виконавчого провадження до Другого правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача, до адміністративної відповідальності, та накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач зазначає, що жодних заяв про те, що він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності він не подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 ані в паперовому, ані в електронному виді.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Суд враховує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку спірна постанова за справою про адміністративне правопорушення № R182523 від 06.11.2025 винесена без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з посиланням на подання ОСОБА_1 відповідної заяви про не оспорення допущеного правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутністю.

В той же час, позивач зазначає, що жодних заяв відповідачу не надавав, а відповідач, в свою чергу, цього факту не спростував.

Тобто, в межах розгляду даної справи адміністративної юрисдикції, відповідач доказів належного сповіщення позивача суду не подав, у зв`язку з чим суд вимушений констатувати, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи також відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач подав відповідну заяву про згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

Тобто, через процесуальні порушення, відповідачем не розглядалося питання наявності у позивача поважних причин неявки до ТЦК та СП на виклик за повісткою, що й виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, суд у даній справі, не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 15 травня 2019 у справі № 537/2088/17, «сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.

Також слід закцентувати увагу на тому, що Конституційний Суд України у Рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 та Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а наголосили, що у справах про адміністративні правопорушення діє конституційний принцип презумпції невинуватості, а всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова № R182523 від 06.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною не можуть бути задоволені, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує обставини визначені п. 1-4 ч. 9 ст. 139 КАС України, погоджується з тим, що витрати по сплаті судового збору в даній справі є такими судовими витратами, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи, однак стосовно розміру таких витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн. відповідно до платіжної інструкції № 2.548858279.1 від 26.02.2026.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розмір судових витрат по сплаті судового збору у сумі 665,60 грн. обґрунтований та пропорційний щодо предмету спору, а тому приходить до висновку про необхідність відшкодування судових витрат, які складаються зі сплати судового збору на користь позивача у вказаному розмірі, шляхом стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № R182523 від 06 листопада 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 гривень.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н. М. Курбанова