Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №203/8012/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Суд: Центральний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №203/8012/26

Суддя: Колесніченко О. В.

Справа № 203/8012/26

Провадження № 2/0203/3496/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач вперше через уповноваженого представника через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, подав до суду цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 541,52 грн., що утворилася у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань взятих на себе за цим кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначається, що 15 грудня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 566500-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та цього ж дня ТОВ «Бізнес Позика» відповідачу ОСОБА_2 направлено пропозицію (оферту) укласти договір № 566500-КС-001, яку 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення цього договору, на умовах визначених офертою. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 11 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Так, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування та протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту. Кредитним договором встановлено графік платежів, для належного виконання відповідачем умов кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 11 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 566500-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких визначено у розрахунку заборгованості за договором № 566500-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 566500-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором № 566500-КС-001 на загальну суму 13 011,94. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюденті дії щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 ,, належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 09 липня 2026 року утворилась заборгованість за договором № 566500-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 21 511,52 грн., що складається з: основної заборгованості по кредиту – 8 718,40 грн.; прострочених платежів по відсотках – 7 323,12 грн.; заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 5 500 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 566500-КС-001 від 15 грудня 2025 року у загальному розмірі 21 541,52 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 30 липня 2026 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та з потребою у витребуванні доказів від АТ КБ «Приватбанк», вимоги якої виконано 02 вересня 2026 року, а також у Відділу формування та ведення Реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, вимоги якої виконано 02 вересня 2026 року.

Відповідач свій відзив не подала, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 15 грудня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 566500-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та цього ж дня ТОВ «Бізнес Позика» відповідачу ОСОБА_1 направлено пропозицію (оферту) укласти договір № 566500-КС-001, яку 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення цього договору, на умовах визначених офертою.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 11 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Так, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування та протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту. Кредитним договором встановлено графік платежів, для належного виконання відповідачем умов кредитного договору (а.с.19-28, 47 зворот-55 зворот, 56 зворот-65 зворот).

Згідно умов договору, строк кредиту на який надається кредит 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована. Комісія за надання кредиту 2 200 грн., яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Загальний розмір наданого кредиту: 11 000 грн. Термін дії Договору: до 01 червня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 27 141,58 грн. Загальні витрати за кредитом: 16 141,58 Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6942,76% процентів (а.с. 20 зворот, 47, 57).

Сторонами в договорі кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с. 21 зворот, 49, 59).

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи договір про надання кредиту. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування (а.с. 15-18).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «Бізнес Позика» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, з матеріалів справи видно, що позивач визнав факт часткової оплати за вказаним кредитним договором, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на загальну суму 13 011,94 грн., чим відповідач підтвердив, як факт укладення договору, так і свій обов`язок погашати заборгованість за укладеним договором.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 566500-КС-001 від 15 грудня 2025 року видно, станом на 20 липня 2026 року у відповідача наявна заборгованість складає 21 541,52 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 8 718,40 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 7 323,12 грн., заборгованості по штрафам (% за ст. 625 ЦК України) в розмірі 5 500 грн., що також підтверджується довідкою про стан заборгованості (а.с. 12-13 зворот, 14).

Позивачем при розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором враховано, що відповідачем частково сплачено заборгованість в загальному розмірі 13 011,94 грн., з якої даними зарахування погашено: з 15 грудня 2025 року по 01 червня 2026 року в розмірі 13 011,94 грн., які зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитом в розмірі 2 281,60 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 8 530,34 грн. та заборгованості по комісії в розмірі 2 200 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» від 15 грудня 2025 року, про перерахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , що відкрита на ім`я ОСОБА_1 , одним платежем на суму в розмірі 11 000 грн. (а.с. 31).

Із виписки по руху коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за період з 15 грудня 2025 року по 24 серпня 2026 року, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання Ухвали суду про витребування документів 30 липня 2026 року, судом вбачається, що відповідачу на вказаний картковий рахунок 15 грудня 2025 року було зараховано грошові кошти у розмірі 11 000 грн. (а.с. 110-120).

В той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконав у повному обсязі та внаслідок порушення договірних зобов`язань у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку станом на 20 липня 2026 року становить 21 541,52 грн.

Відповідачем не оспорюються обставини укладення кредитного договору №566500-КС-001 від 15 грудня 2025 року між ним та ТОВ «Бізнес Позика», а також факт отримання та використання кредитних коштів.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Бізнес Позика», а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованість в загальному розмірі 16 041,52 грн., що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 8 718,40 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 7 323,12 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 500 грн., то такі вимоги позивача задоволенню не підлягають, як такі що суперечать вимогам закону.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону, фінансова установа (банк) зобов`язаний був списати боржнику штраф в сумі 5 500 грн., адже він нарахований за кредитним договором укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання штрафу не здійснив, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає штраф.

Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу є такими, що не підлягають задоволенню. В цій частині в задоволені позову суд вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів законності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16 041,52 грн. (8 718,40 грн. + 7 323,12 грн.). В іншій частині позову відмовити.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 982,63 грн. (16 041,52*2 662,40/21 541,52 = 1 982,63 грн.).

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором № 566500-КС-001 про надання кредиту 15 грудня 2025 року, що становить 16 041,52 грн. (шістнадцять тисяч сорок одна гривня 52 коп.), з яких: 8 718,40 грн. – заборгованість за кредитом, 7 323,12 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1 982,63 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві гривні 63 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 08 вересня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua