Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №202/6977/25
Суддя: Доценко С. І.
Справа № 202/6977/25
Провадження № 2/202/747/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, -
В С Т А Н О В И В:
КП «Дніпроводоканал» ДМР звернулось до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідачі є споживачами послуг водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 . Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та відповідачами встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг; згідно з Рішенням Дніпровської міської ради № 526 від 20.04.1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» ДМР, абоненту відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що відповідальним квартиронаймачем за вказаною адресою є ОСОБА_1 , а відповідно до Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за місцем реєстрації відповідального квартиронаймача зареєстрована також ОСОБА_2 , яка користується нарівні з відповідальним квартиронаймачем усіма правами і обов`язками, що випливають з договору найму, а тому є солідарним боржником.
Позивач також зазначає, що 01.12.2021 року КП «Дніпроводоканал» ДМР на офіційному сайті розмістило Повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а 01.03.2022 року – Повідомлення про публічну пропозицію (оферту) у зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022 року. Від відповідачів не надходило жодної заяви про вибір моделі договірних відносин або про відмову від надання централізованого водопостачання та водовідведення, тому позивач вважає їх користувачами послуг.
Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30.04.2025 року складає 50 829,59 грн та утворилася за період з серпня 2011 року по квітень 2025 року.
Загальна заборгованість відповідачів перед КП «Дніпроводоканал» ДМР складає 58 076,45 грн, у тому числі:
- 50 829,59 грн – сума основного боргу (за період з серпня 2011 року по квітень 2025 року);
- 6 417,98 грн – інфляційне збільшення суми боргу (за період з 07.2018 по 01.2022);
- 828,88 грн – 3 % річних (за період з 07.2018 по 01.2022).
Тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 58 076,45 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
21.08.2025 року від представника відповідачів надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині заявлених вимог за період з 01.08.2011 року по 01.03.2017 року.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг водопостачання та водовідведення, що надаються Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відкритий на ім`я ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 та Довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, згідно з якою за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Зазначене свідчить, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а саме: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає відповідачам послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачі, в свою чергу, мають оплачувати вартість отриманих послуг відповідно до встановлених тарифів.
Відповідачі свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконували, у зв`язку з чим станом на 30.04.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 58 076,45 грн, котра складається з: 50 829,59 грн – суми основного боргу за період з серпня 2011 року по квітень 2025 року; 6 417,98 грн – інфляційного збільшення суми боргу за період з 07.2018 по 01.2022; 828,88 грн – 3 % річних за період з 07.2018 по 01.2022.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» також передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів законодавства.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що факт наявності у відповідачів заборгованості зі сплати послуг водопостачання та водовідведення у заявленому позивачем розмірі знайшов своє підтвердження, а отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, 21.08.2025 року відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, в якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині заявлених вимог за період з 01.08.2011 року по 01.03.2017 року. Вирішуючи це питання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості обчислюється окремо за кожним щомісячним платежем.
Судом встановлено, що за вимогами про стягнення заборгованості за період з серпня 2011 року по березень 2017 року включно у розмірі 12 362,48 грн сплинув строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України тривалістю у три роки, у зв`язку з чим у цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Водночас за іншими вимогами позивача строк позовної давності не сплинув з огляду на таке.
Відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким цей Кодекс доповнено Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, що набрав чинності 02.04.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин завершився 30.06.2023 року о 24 годині 00 хвилин на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким цей Кодекс доповнено Законом України № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Редакцію вказаного пункту було змінено Законом України № 3450-IX, який набрав чинності 30.01.2024 року. Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України діяв до 03.09.2025 року включно та втратив чинність з 04.09.2025 року на підставі Закону України № 4434-IX.
Таким чином, у період з 02.04.2020 року по 03.09.2025 року включно перебіг позовної давності зупинявся, а строки, визначені статтею 257 ЦК України, продовжувалися на строк дії карантину та воєнного стану, у зв`язку з чим за вимогами позивача про стягнення заборгованості за період, що настав після березня 2017 року, строк позовної давності на час звернення до суду з цим позовом не сплинув.
За таких обставин, з урахуванням заяви відповідача про застосування строків позовної давності, з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню заборгованість у розмірі 45 713,97 грн (58 076,45 грн – 12 362,48 грн), яка складається з: 38 467,11 грн – суми основного боргу; 6 417,98 грн – інфляційного збільшення суми боргу; 828,88 грн – 3 % річних.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з серпня 2011 року по березень 2017 року включно у розмірі 12 362,48 грн слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі = (45 713,97 грн / 58 076,45 грн) * 3 028,00 грн = 2 383,44 грн, тобто по 1 191,72 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення – задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 03341305, п/р НОМЕР_4 в АТ «Укрсиббанк» м. Дніпро) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення станом на 30.04.2025 року у розмірі 45 713,97 грн (сорок п`ять тисяч сімсот тринадцять гривень дев`яносто сім копійок), яка складається з: 38 467,11 грн – суми основного боргу; 6 417,98 грн – інфляційного збільшення суми боргу; 828,88 грн – 3 % річних.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з серпня 2011 року по березень 2017 року включно у розмірі 12 362,48 грн (дванадцять тисяч триста шістдесят дві гривні сорок вісім копійок) – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 03341305, п/р НОМЕР_4 в АТ «Укрсиббанк» м. Дніпро) судовий збір у розмірі 1 191,72 грн (одна тисяча сто дев`яносто одна гривня сімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 03341305, п/р НОМЕР_4 в АТ «Укрсиббанк» м. Дніпро) судовий збір у розмірі 1 191,72 грн (одна тисяча сто дев`яносто одна гривня сімдесят дві копійки).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 02 вересня 2026 року.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».
Суддя С. І. Доценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua