Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №175/12082/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/12082/26

Провадження № 3/175/4830/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Безім`яне Більшеріченського району Омської області, військовослужбовця у званні – капітан, на посаді заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу ДНК-2100 про військове адміністративне правопорушення від 06.06.2026, складеного офіцером відділення проведення службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 :

ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, а саме заступником командира батальйону з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 , всупереч своїм статутним обов?язкам, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст. 11, 16, 58, 59, 119, 120, не забезпечила дотримання військової дисципліни та належного контролю за особовим складом, а саме за сержантом ОСОБА_3 , не вжила заходів щодо запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, контролю за наявністю особового складу в АДРЕСА_3 05.06.2026, що склало сприятливі обставини для вживання спритних напоїв сержантом ОСОБА_3 та в подальшому що призвело до отримання вогнепального поранення співмешканкою останнього громадянкою ОСОБА_4 шляхом пострілу з закріпленого табельного пістолету 9 мм пістолет ПМ ( НОМЕР_2 ) за сержантом ОСОБА_3 , чим ОСОБА_1 вчинила військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та її захисника повідомлено належним чином, однак до суду вони не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

З огляду на те, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-15 КУпАП не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.172-10 – 172-20 КУпАП, розглядаються протягом доби, вважаю за можливе розглянути справу за їх відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Безрук А.В. надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що у протоколі не визначено конкретного службового обов?язку, покладеного саме на ОСОБА_1 як на заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу, який вона нібито не виконала або виконала неналежним чином. Натомість в основу обвинувачення покладено як загальні положення військових статутів, так і норми, що визначають обов?язки інших посадових осіб. При цьому не наведено нормативного чи розпорядчого акту, який би безпосередньо визначав інкримінований обов?язок як складову саме її посадової компетенції. Також відсутні й належні фактичні дані, які б підтверджували її винне ставлення до інкримінованої бездіяльності, а матеріалами справи не встановлено належного зв`язку між її поведінкою і подією, покладеною в основу протоколу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

У відповідності до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно примітки до ст.172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Згідно коментаря до статті 425 КК України, недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування. Під невиконанням обов`язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов`язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов`язків.

Так обов`язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але всупереч цим вимогам, відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного Протоколу не забезпечено.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суду надано лише: протокол ДНК-2100 про військове адміністративне правопорушення від 06.06.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копію посвідчення офіцера НОМЕР_3 ОСОБА_1 ; запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до в/ч НОМЕР_1 щодо надання медичної характеристики, витягу з ресстру територіальних громад, витягу про зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 ; витяг з наказу в/ч НОМЕР_4 від 21.01.2025 №22 про зарахування до списків військової частини та призначення на посаду ОСОБА_1 ; службову та медичну характеристику ОСОБА_1 ; витяг з ресстру територіальних громад.

Разом з тим, у протоколі про військове адміністративне правопорушення зазначено про те, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, а саме заступником командира батальйону з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 , всупереч своїм статутним обов?язкам, передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст. 11, 16, 58, 59, 119, 120, не забезпечила дотримання військової дисципліни та належного контролю за особовим складом, а саме за сержантом ОСОБА_3 , не вжила заходів щодо запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, контролю за наявністю особового складу.

Однак уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не долучено до матеріалів справи документи, якими визначено конкретний службовий обов?язок ОСОБА_1 та нею порушено (посадова/службова інструкція, наказ про розподіл обов?язків, тощо), відсутній наказ чи розпорядження про покладення на ОСОБА_1 персонального контролю саме за сержантом ОСОБА_3 , документи щодо організації такого контролю, графіки чи журнали перевірок.

Враховуючи вищезазначене, у суду виникають розумні сумніви, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення зазначеного правопорушення.

Слід зазначити, що положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, оскільки не доведено, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення зазначеного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 172-13, 172-15, 247, 278, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

СуддяВ. О. Заборський