Вирок від 06 вересня 2026 р. у справі №509/5038/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5038/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь угоду про визнання винуватості від 14.07.2026 року у кримінальному провадженні №12026162160000236 від 24.03.2026 року з обвинувальним актом за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Липецьк, росія, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у період з 03 травня 2023 року по 10 березня 2024 року, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом розповсюдження необмеженому колу осіб у Інтернет мережі, а саме у месенджері Telegram використовуючи акаунт із нік-неймом – «user» та номером телефону НОМЕР_1 , за допомогою смартфону «Samsung Galaxy A06» (IMEI(1): НОМЕР_2 IMEI(2): НОМЕР_3 ), усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, поширив наступне:

у відкритому телеграм-чаті «Одесское Общественное Телевидение Z» у месенджері «Telegram» поширив наступне:

від 03.05.2023 о 14:57 з наступним текстом: «Я хоть из под Одессы, но готов потерпеть если тут будут херачить круглосуточно. Желательно не только калибрами»;

від 11.06.2023 о 21:26 з наступним текстом: «Накуя? Если брать – то все! Зря что ли пацаны гибнут тысячами, чтобы потом за стол переговоров садиться? Как потом в глаза их родственникам смотреть?»;

від 12.06.2023 об 11:14 з наступним текстом: «Ну Херсон и Запорожье уже в РФ. Подожди чутка»;

від 12.06.2023 об 23:11 з наступним текстом: «Есть данные, оттуда…что Одесса в любом случае с Николаевым будут частью РФ. Просто подожди чутка, и тоже отс…шь»;

від 30.12.2023 о 07:30 з наступним текстом: «Львов ровняйте с землей!!! И Куев!!!»;

від 10.03.2024 о 10:33 з наступним текстом: «Сам с Одессы. Ты прав. Но Киев тоже забрать, кто там останется из рогулей – во Львов переселить насильственно. Другим BIOS перепрошить»;

у відкритому телеграм-чаті «Тюмень в курсе» у месенджері «Telegram» поширив наступне:

від 01.10.2023, о 20:46 - «Одесса ждет. Не не забывайте про нее».

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.436-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене з використанням засобів масової інформації.

14.07.2026 року між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026162160000236 від 24.03.2026 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.436-2 ч.3 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з класифікацією злочинів за ст.12 КК України є тяжким.

При укладенні угоди враховані наступні обставини:

а) поведінка обвинуваченого в ході досудового розслідування, а саме: щире каяття, сприяння слідству у розкритті злочину - надання показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;

б) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, який полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів, а також у забезпеченні невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення;

в) кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано;

г) потерпілих у провадженні немає, цивільний позов не заявлявся ;

д) на добровільних засадах під час досудового розслідування ОСОБА_5 здійснено благодійний внесок на потреби ЗСУ на загальну суму 100 тис. грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового провадження зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення.

Сторона обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_3 та сторона захисту в особі обвинуваченого ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 домовились та погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання:

- за ч.3 ст.436-2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням строком 3 роки (в межах санкції статті 75 КК України).

Покласти обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Підставами для застосування ст.75 КК України є: визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність судимостей, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивна характеристика, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до вимог ст.96-2 КК України – застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати знаряддя злочину: мобільний телефон моделі «Samsung Galaxy A06» (IMEI(1): НОМЕР_2 IMEI(2): НОМЕР_3 ).

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України в обсязі висунутого обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 14.07.2026 року між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 за ст.436-2 ч.3 КК України узгодженої сторонами угоди про визнання винуватості, міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч.2 ст.96-1 КК України).

Згідно з ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ст.436-2 ч.3 КК України та використовував мобільний телефон моделі «Samsung Galaxy A06» (IMEI(1): НОМЕР_2 IMEI(2): НОМЕР_3 ) як засіб вчинення цього кримінального правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, вважає за необхідне застосувати до цього майна спеціальну конфіскацію, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави зазначеного мобільного телефону.

Процесуальних витрат не має.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.07.2026 року прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026162160000236 від 24.03.2026 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.436-2 ч.3 КК України, за яке призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14.07.2026 року покарання – 5 (п`ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати спеціальну конфіскацію до мобільного телефону моделі «Samsung Galaxy A06» (IMEI(1): НОМЕР_2 IMEI(2): НОМЕР_3 ), який примусово безоплатно вилучити у власність держави.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1