Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №494/1990/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

09.09.2026

Справа № 494/1990/26

Провадження № 3/494/505/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП), -

встановив:

Після авторозподілу справи в провадження судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю. надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №734122 про адміністративне правопорушення від 01.08.2026 року вбачається, що 31 серпня 2026 року о 23 год. 35 хв. біля с. Семихатки, Березівського району, Одеської області по автодорозі ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: трактором марки Мтз д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в Березівській ЦМЛ лікарем ОСОБА_2 , згідно висновку №48 від 01.08.2026 року водій ОСОБА_1 керував трактором в стані алкогольного сп`яніння, від керування трактором відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10 жовтня 2001 р. №1306, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 не визнав свою вину, надав заперечення на складений протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив наступне.

Проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння щодо водія лікарем місцевої лікарні проведено з порушенням встановленої процедури огляду, що визначена Інструкцією № 1452/735 та положеннями статті 266 КУпАП. Його освідування на стан сп`яніння проводилось лікарем без відібрання жодних біологічних зразків (крові, сечі, слини), тобто лабораторні аналізи у нього не відбирались та дослідження не проводились. Тому повноцінного медичного огляду водія проведено не було. Таким чином, огляд на стан сп`яніння проведений 01.08.2026 року у Березівській місцевій лікарні суперечить вимогам п.8, п.9 Інструкції МВС/МОЗ №1452/735.

Звертає увагу суду, що в той день огляд на стан його сп`яніння проводила медсестра замість лікаря, у якої не має на це права. З відеозапису о 00.15 хвилин вбачається як медсестра підходить до ОСОБА_1 та надає йому технічний прилад для продуву, при цьому ні лікарем даного закладу, ні медсестрою не повідомлялося водієві, за допомогою якого саме спеціального приладу буде проводитися огляд на стан сп`яніння, не зазначалося модель і серійний номер приладу, не зазначалося чи існують на цей прилад відповідні документи. Крім цього, о 00 год. 15 хвилин із доданого відеофайлу вбачається інше порушення процедури, яке було допущене медсестрою, а саме остання надала водієві технічний прилад для продування з уже приєднаним мундштуком. Вважає, що поліцейський або лікар має дістати новий, герметично запакований мундштук та відкрити його перед очима водія чи надати запакований мундштук водію для розпакування. Надання особі для продування алкотестеру з уже приєднаним у його відсутності мундштуком є грубим порушенням процедури освідування особи на стан алкогольного сп`яніння, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

За наслідками проходження огляду має бути складений Акт медичного огляду. Натомість, ОСОБА_1 звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутній акт медичного огляду на стан сп`яніння, даний акт йому не надавали для підписання, з текстом акту він не ознайомлений, про його складання та зміст не обізнаний, чим позбавлений можливості вносити до нього свої заперечення, зауваження та незгоду зі змістом акту під час та після його складання.

Також ОСОБА_1 зазначає, що в протоколі взагалі не зазначено ознаки сп`яніння, які на думку лікаря були присутні у нього, та в подальшому стало підставою для проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу відповідно до п.2.9.а ПДР. Відсутні відомості про результати сп`яніння водія, які встановлені за допомогою приладу Драгер.

Враховуючи наведене просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734122 від 01.08.2026 року;

- пояснення ОСОБА_1 від 01.08.2026 року;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу від 01.08.2026 року,

- постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.

- висновок №48 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння;

- копія посвідчення водія;

- диск з відеозаписом, на якому відображено зафіксовані обставини справи.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Однак, на цьому етапі водій ще не вважається винним. Далі законодавець надав право водію пройти ще один незалежний огляд.

А саме, згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.п. 8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп`яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов`язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.

Зокрема, згідно файлу відеозапису від 01.08.2026 року з бодікамери працівника поліції, інформація про вручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу в КНП Березівська ЦРЛ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.08.2026 року - відсутня, як і взагалі відсутня на інших оглянутих файлах в судовому засіданні відеозаписах наявних на диску, долученого до матеріалів справи.

Хоча направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони долучене до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, однак з відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу таке складене не було і відповідно не надано для ознайомлення ОСОБА_1 .

Згідно з п. 7, 8, 9, 14 розділу IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Таким чином, працівниками КНП «Березівська ЦМЛ» не проведено лабораторне дослідження з метою уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження не відбирались, що унеможливлює проведення підтверджуючого дослідження.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Верховний Суд, який у постанові від 24.02.2020 у справі № 823/1022/16 вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп`яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

Також з дослідженого судом відеозапису проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що о 00.15 год. 01.08.2026 року медсестра підходить до ОСОБА_1 та надає йому технічний прилад для продуву, при цьому ні лікарем даного закладу, ні медсестрою не повідомлялося водієві, за допомогою якого саме спеціального приладу буде проводитися огляд на стан сп`яніння. Окрім цього, медична сестра надала водієві технічний прилад для продування з уже приєднаним мундштуком, а не відкрила новий мундштук перед ним чи надала водію можливість для розпакування такого.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_4 , що надання особі для продування алкотестеру з уже приєднаним у його відсутності мундштуком є грубим порушенням процедури освідування особи на стан алкогольного сп`яніння, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_4 у тій частині, що до матеріалів справи не долучено Акт медичного огляду, адже згідно з п. 18 розділу IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734122 від 01.08.2026 року не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_4 в діянні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv.the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Як регламентовано ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не доведена, а оформлення адміністративних матеріалів відбулось з порушенням закону, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Панчишин А.Ю.