Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №749/981/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/981/26

Номер провадження 2-о/749/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із заявою, в якій, діючи в інтересах малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Заява мотивована тим, що заявник є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (повторне, від 29.02.2000) та свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові від 29.02.2000.

ІНФОРМАЦІЯ_3 донька заявника народила сина ОСОБА_2 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (повторне) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 16.09.2025 № 00053626912, актовий запис № 2950 складено 28 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві; батьком дитини записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник зазначила, що обставини, за яких її донька ОСОБА_3 стала в актовому записі ОСОБА_5 , їй не відомі, будь-які документи, що підтверджували б набуття донькою нового імені, відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_5 батько дитини ОСОБА_2 помер, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Донька заявника у 2019 році виїхала за кордон на заробітки, останній раз виходила на зв`язок 04.11.2022 року. Відповідно до відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.11.2025 № 749/1699/25/10479/2025, громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перетнула державний кордон України 14.08.2019 о 13 год. 49 хв. у пункті пропуску «Бориспіль-2» на літак пасажирський рейсу 1256 Київ–Стамбул та до цього часу на територію України не повернулася.

01.07.2025 року заявник звернулася до ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області із заявою про безвісне зникнення доньки, за результатами розгляду якої 02.07.2025 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025270370000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Листами начальника ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області № 41634-2025 та № 41640-2025 від 27.08.2025 заявнику повідомлено, що під час перевірки особи з анкетними даними ОСОБА_5 встановлено, що відносно даної особи в базі даних «РАЦС» містяться відомості лише про один актовий запис – № 2950 від 28.11.2014 про народження ОСОБА_2 , тоді як інші актові записи про народження, смерть чи одруження відносно ОСОБА_5 відсутні.

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2025 року у справі № 749/1699/25 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано безвісно відсутньою.

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2026 року у справі № 749/257/26 встановлено факт, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідною бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначеним рішенням суд врахував висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.12.2025 № 51017, яким встановлено ймовірність того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є біологічними бабусею та дідусем дитини ОСОБА_2 , на рівні 99,9999 %.

Заявник зазначила, що позбавлена можливості оформити опіку над малолітнім онуком, оскільки за відомостями актового запису матір`ю дитини значиться ОСОБА_5 , відомості про яку, крім зазначеного актового запису, не підтверджені іншими актами цивільного стану та щодо якої відсутні відомості, що дозволяли б її належним чином ідентифікувати.

Наказом Служби у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області № 33 від 09.09.2025 малолітнього ОСОБА_2 взято на первинний облік як дитину, яка залишилася без батьківського піклування, у зв`язку зі смертю батька, невиконанням матір`ю ОСОБА_5 своїх батьківських обов`язків та відсутністю відомостей про неї; дитину тимчасово влаштовано до родини заявника, що підтверджується актом про факт передачі дитини від 09.09.2025 та актом про факт передачі документів на дитину від 25.09.2025. Строк тимчасового влаштування неодноразово продовжувався наказами № 42 від 07.11.2025, № 6 від 09.02.2026, № 19 від 08.05.2026.

Заявник у судове засідання не з`явилася, у заяві просила справу розглянути без її участі. Представник заявника у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву, в якій заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити, справу розглянути без її участі.

Представник заінтересованої особи – Органу опіки і піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області – у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними в їх сукупності, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема фактів родинних відносин між фізичними особами.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом у порядку окремого провадження, не є вичерпним. Визначальним для можливості встановлення факту в окремому провадженні є його юридичне значення для особи, відсутність іншого передбаченого законом порядку його встановлення та відсутність спору про право.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною четвертою статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Отже, відсутність претензій з боку інших зацікавлених осіб та відсутність заперечень з боку державних органів свідчить про відсутність спору про право, що робить розгляд даної заяви в порядку окремого провадження повністю правомірним та належним способом захисту.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 441/1215/24, у якій суд касаційної інстанції звернув увагу, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення юридичних фактів, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, та встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що саме по собі зазначення мети встановлення юридичного факту, зокрема необхідності подальшої реалізації певного права, не свідчить про наявність спору про право. Для висновку про наявність такого спору необхідно встановити, між ким саме він існує, а також яким чином встановлення відповідного факту впливає на права інших осіб, які його оспорюють.

Зазначений підхід підлягає застосуванню і до спірних правовідносин у цій справі.

Судом не встановлено наявності спору про право щодо материнства ОСОБА_2 . Жодна особа, у тому числі ОСОБА_5 або ОСОБА_3 , не заявляла про своє право бути матір`ю дитини та не заперечувала проти вимог заявника. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що відомості про особу ОСОБА_5 , крім запису в актовому записі про народження дитини, документально не підтверджені, а сама ОСОБА_3 визнана судом безвісно відсутньою.

За таких обставин встановлення факту материнства у цій справі не пов`язане з вирішенням спору між двома або більше особами щодо права бути матір`ю дитини, а спрямоване на встановлення фактичного походження дитини та усунення невідповідності між фактичними обставинами і відомостями актового запису про народження.

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 дійшов висновку, що за відсутності особи, яка, крім заявника, претендує на встановлення статусу матері щодо дитини, та за відсутності спору про право, висновок про неможливість розгляду заяви про встановлення материнства в порядку окремого провадження є передчасним.

Відтак, з огляду на характер заявленої вимоги, її юридичне значення та відсутність спору про право, суд вважає можливим розгляд даної справи в порядку окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року № 3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин, установлених при розгляді справи, при цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта.

Відповідно до статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові.

Рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2026 року у справі № 749/257/26 встановлено факт, що ОСОБА_1 є рідною бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому судом було враховано висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.12.2025 № 51017, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є біологічними бабусею та дідусем дитини ОСОБА_2 , становить 99,9999 %.

Зазначене рішення суду, яке набрало законної сили, підтверджує родинний зв`язок між заявником та дитиною, а наведений у ньому висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження є одним із доказів біологічного походження дитини.

Разом із тим, згідно з актовим записом № 2950 від 28.11.2014 матір`ю дитини записана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте відповідно до відповідей ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області № 41634-2025 та № 41640-2025 від 27.08.2025 будь-які інші відомості про особу з такими анкетними даними в базі даних «РАЦС», крім зазначеного актового запису № 2950, відсутні.

Водночас судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.08.2019 перетнула державний кордон України та до цього часу на територію України не повернулася, а рішенням Сновського районного суду Чернігівської області від 24.12.2025 у справі № 749/1699/25 її визнано безвісно відсутньою.

При цьому останній контакт ОСОБА_3 із заявником мав місце 04.11.2022 року.

Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд враховує, що ОСОБА_1 документально підтверджено є матір`ю ОСОБА_3 , а її біологічне споріднення з ОСОБА_2 як бабусі дитини підтверджено висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження та рішенням суду, яке набрало законної сили.

Одночасно відомості про ОСОБА_5 , яка зазначена матір`ю дитини в актовому записі № 2950, не підтверджені іншими актами цивільного стану або іншими документами, які б дозволяли встановити її особу та родинний зв`язок із дитиною.

У сукупності зазначені докази, з урахуванням встановлених судом обставин щодо безвісної відсутності ОСОБА_3 , дають достатні підстави для висновку, що фактичною матір`ю ОСОБА_2 є саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зазначення в актовому записі про народження дитини особи « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » не відповідає фактичним обставинам походження дитини.

При цьому суд бере до уваги, що встановлення зазначеного факту не має на меті вирішення спору між особами щодо права бути матір`ю дитини, а необхідне для належного оформлення прав та законних інтересів малолітнього ОСОБА_2 .

Судом також установлено, що після смерті батька дитини ОСОБА_2 дитину взято на первинний облік як таку, що залишилася без батьківського піклування, та тимчасово влаштовано до родини заявника.

Встановлення факту материнства має для заявника та малолітнього ОСОБА_2 безпосереднє юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації заявником можливості оформлення опіки над дитиною як її бабусею та для належного забезпечення прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Цивільного кодексу України фізична особа призначається опікуном переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості особи виконувати обов`язки опікуна.

Таким чином, встановлення факту материнства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 дозволить належним чином підтвердити родинний зв`язок між заявником, її донькою та дитиною та усунути перешкоди для реалізації прав та законних інтересів малолітнього.

Суд також враховує, що інший позасудовий порядок встановлення фактичного походження дитини за наявності невідповідних відомостей про матір у чинному актовому записі та відсутності документів, які дозволяли б ідентифікувати зазначену в ньому особу, заявником фактично позбавлений можливості реалізувати.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений факт має юридичне значення, його встановлення необхідне для реалізації прав та законних інтересів малолітнього ОСОБА_2 , а вимога заявника підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Встановлення зазначеного факту відповідає також найкращим інтересам дитини, оскільки спрямоване на приведення відомостей про її походження у відповідність до фактичних обставин та забезпечення можливості належного оформлення її правового статусу і подальшого влаштування.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту повинно містити відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення та докази, на підставі яких цей факт встановлено.

Встановлений судом факт материнства є юридичною підставою для приведення відомостей актового запису про народження дитини № 2950 від 28 листопада 2014 року у відповідність до встановлених судом обставин у порядку, передбаченому законодавством про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76–81, 89, 247, 259, 263–265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, ст. 63 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Щорс Чернігівської області, є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Україна, м. Київ.

Внести зміни до актового запису № 2950 від 28 листопада 2014 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в частині відомостей про матір: у графах «Прізвище, Ім`я, По батькові» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити « ОСОБА_3 »; у графі «дата народження» виключити « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та зазначити « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев