Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №445/1605/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/1605/26 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.

Провадження № 33/811/1474/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Черниш Ірини Ігорівни на постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що сановить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до постанови, 05.06.2026 року близько 15 год 00 хв, в умовах особливого періоду, молодший сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 Військового госпіталю НГУ, була виявлена в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

На вказану постанову захисник адвокат Черниш І.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суддіЗолочівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування зазначає, що постанова судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Вказує, що у справі наявні документи про повірку приладу, однак вони самі по собі не відповідають на питання, чи виконувалися вимоги експлуатаційної документації щодо технічного обслуговування алкотестера після 03 лютого 2022 року та безпосередньо перед його використанням 05 червня 2026 року.

Стверджує, що суд першої інстанції мав перевірити, чи було фактично дотримано вимог експлуатаційної документації під час проведення конкретного вимірювання 05.06.2026, оскільки саме результат цього вимірювання – 0,570 проміле покладено в основу висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, виписним епікризом та консультативним висновком лікаря-психіатра від 26.03.2026 підтверджується, що після загибелі чоловіка у ОСОБА_1 виникли психічні та поведінкові розлади, у зв`язку з чим вона проходила спеціалізоване стаціонарне лікування, зокрема напередодні вчинення інкримінованого їй адміністративного правопорушення – з 27.03.2026 по 31.03.2026.

Наведені обставини безумовно характеризують особу ОСОБА_1 , її психічний стан, сімейне становище та інші дані, які відповідно до статей 33, 34 КУпАП підлягали обов`язкому врахуванню судом під час вирішення питання про адміністративну відповідальність.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник адвокат Черниш І.І. не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду. Натомість, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала клопотання у якому просить розгляд апеляційної скарги здійснювати у її відсутності. Захисник адвокат Черниш І.І. подала клопотання про розгляд апеляційної скарги у режимі відеоконференції, однак у призначений час не приєдналася до відеоконференції та в телефонному режимі повідомила про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаних осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.

Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено, та такий діє на даний час.

Так, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.06.2026 серії НГУ № 334325, 05.06.2026 року близько 15 год 00 хв, в умовах особливого періоду, молодший сержант ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 Військового госпіталю НГУ, була виявлена в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення від 05.06.2026 серії НГУ № 334325 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №12 від 05.06.2026, в якому зафіксовано перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат – позитивний, 0,570 проміле(а.с.4);письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких такі підтвердили, що молодший сержант ОСОБА_1 05.06.2026 року о 15 год. 00 хв. була виявлена на території в/ч НОМЕР_1 Військового госпіталю НГУ в стані алкогольного сп`яніння (а.с.7,8),та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які у своїй сукупності дають можливість суду прийти до висновку про доведеність того, що військовослужбовець ОСОБА_1 , яка перебувала на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 Військового госпіталю НГУ, у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

Як слідує з протоколу серії НГУ № 334325 про адміністративне правопорушення від 05 червня 2026 року, такий складений т.в.о. начальника Військового госпіталю НГУ підполковником ОСОБА_4 відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії НГУ № 334325 про адміністративне правопорушення від 05 червня 2026 року складений відповідно до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є оформленим та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини адміністративного правопорушення.

Твердження апелянта про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,

постановив:

поновити захиснику адвокату Черниш Ірині Ігорівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Черниш Ірини Ігорівни залишити без задоволення, а постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук