Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №675/1375/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №675/1375/26

Суддя: Столковський В. І.

Справа № 675/1375/26

Провадження № 1-кп/675/140/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12026244000000073 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєльці Республіки Молдова, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, освіта середня спеціальна, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року у справі № 366/2442/24, яка набрала законної сили 12 грудня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Проте ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Іванківського районного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами, а саме: 12 січня 2026 року о 01 год 40 хв ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Грушевського у м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, здійснював керування автомобілем марки «АУДІ А4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , де був зупинений працівниками поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Суду показав, що дійсно керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років за постановою суду, про яку йому було відомо. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, пообіцяв у подальшому протиправних дій не вчиняти.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися і проти цього не заперечували учасники судового розгляду.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Підходячи до обрання міри покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного, зокрема його характеристику, фактичні обставини справи.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, одружений, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню суспільної небезпеки та даним про особу винного.

Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, суд знаходить, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп.

Таке покарання, на думку суду, буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, принципам індивідуалізації, доцільності, справедливості та визначеної у ст. 50 КК України мети покарання, є необхідним, справедливим, та достатнім, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Речові докази по справі – оптичний диск формату DVD-R із відеозаписами та копії матеріалів адміністративної справи № 366/2442/24, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua