Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №599/1259/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/1259/26

Номер провадження 3/599/272/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" вересня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., за участі секретаря Грицай О. П., за участі представника, особи, що притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Берези Р. М. в режимі відеоконференції,

розглянувши в м.Зборові матеріали, які надійшли із Державної служби України з безпеки та транспорті управління державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

згідно з протоколами про адміністративне правопорушення від 20.08.2026, №003049, ОСОБА_1 20 серпня 2026 року, близько 16 год. 30 хв., на А18 М-09 35 км, керуючи автомобілем «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі виданої накладної № 1593 від 20 серпня 2026 р. надавав послуги з перевезення вантажу без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, чим порушив ч.1 ст.164 КУпАП.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 20 серпня 2026 року перевозив вантаж - картон, однак це не мало комерційного характеру. Перевезення він здійснював за особистим проханням свого брата – ОСОБА_3 на автомобілі, що належить не йому, а дружині брата - ОСОБА_4 . Будь – якої оплати за це не отримував. Товарно – транспортної накладної у нього не було, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності з його боку.

Суддя дослідив та оцінив матеріали справи і встановив наступне.

Відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП передбачена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Господарська діяльність, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частина 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" роз`яснює, що під здійсненням будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає лише у разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Доказів того, що ОСОБА_1 провадив господарську діяльність на постійній основі, систематично, з надання платних послуг з перевезення адміністративні матеріали не містять.

Відсутні також докази про те, що ОСОБА_1 отримав прибуток за надання послуг який був суттєвим та систематичним, а також, що він отримав будь – який прибуток.

Не надано будь – яких доказів факту отримання коштів, кошти не вилучалися, пояснень від інших осіб не відібрано, з долучених до справи матеріалів встановити такі обставини не можливо.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 .

Крім цього, норма ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб`єкта господарювання.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 20.08.2026, №003049 зазначається, що ОСОБА_1 порушив ч.2 ст.19 Господарського кодексу України, однак Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

Таким чином у протоколі відсутнє посилання на спеціальний нормативний акт, який порушив ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», п.64), оскільки це буде прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безсторонності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Як зазначалося вище, згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може слугувати доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 не доведена, отже склад і подія адміністративного правопорушення відсутні і справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський