Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №336/7940/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/7940/26

Номер провадження: 1-кп/336/1424/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного 09.05.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202608708000113, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки міста Запоріжжя, не працевлаштованої, яка має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,-

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

УСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року приблизно о 11.00 год, ОСОБА_2 , знаходячись поблизу магазину «КупецьКумець», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна 7А, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязне них відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, умисно лівою рукою потягнула ОСОБА_3 за волосся на себе, від чого остання впала на асфальтовану поверхню.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, під час сутички ОСОБА_2 вкусила ОСОБА_3 за передпліччя правої руки, хапала долонями обох рук потерпілу ОСОБА_3 в області обох плечей.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_3 , синці на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-3 го пальців з переходом на передню поверхню правого передпліччя, в області обох плечей, в області обох стегон.

Отже, ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, яке кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.

В серпні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без виклику всіх учасників провадження.

До обвинувального акту додані: письмова заява підозрюваної ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні; реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка захисника ОСОБА_5 про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; розпискапідозрюваного про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заява про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні потерпілої ОСОБА_3 .

Як видно з наданих матеріалів, відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження.

Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 08 травня 2026 року приблизно о 11.00 год, ОСОБА_2 , знаходячись поблизу магазину «КупецьКумець», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна 7А, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязне них відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, умисно лівою рукою потягнула ОСОБА_3 за волосся на себе, від чого остання впала на асфальтовану поверхню.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, під час сутички ОСОБА_2 вкусила ОСОБА_3 за передпліччя правої руки, хапала долонями обох рук потерпілу ОСОБА_3 в області обох плечей.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_3 , синці на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-3 го пальців з переходом на передню поверхню правого передпліччя, в області обох плечей, в області обох стегон.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_2 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1