Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №947/33394/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/33394/26

Провадження № 3/947/3260/26

09.09.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Мальований В.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 21.05.2026. орган що видав 5112, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ВБА №181799 від 08.08.2026, ОСОБА_1 08.08.2026 о 01:30 за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно співмешканки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав , принижував честь та гідність , наніс удар рукою по голові, що не спричинило тілесних ушкоджень , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні домашнього насильства не визнав і пояснив, що 08 серпня 2026 року приблизно о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , між ним та ОСОБА_2 мала місце конфліктна ситуація виключно побутового характеру. Зазначена ситуація виникла виключно на ґрунті тимчасових, ситуативних непорозумінь економічного, соціального та побутового характеру і розвивалася виключно в умовах спільного вживання міцних алкогольних напоїв обома учасниками. Будь яких насильницьких дій психологічного чи фізичного характеру відносно ОСОБА_2 він не вчиняв.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Коюда М.А. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 . ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила , що 08 серпня 2026 року приблизно о 01 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вона спільно з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої і між ним сталася сварка побутового характеру в ході якої вони один на одного емоційно висловлювалися нецензурною лайкою. Того ж вечора вони знайшли порозуміння і спільно прийняли рішення виїхати на море автомобілем марки Porsche Macan, що належить ОСОБА_2 . Під час здійснення цієї поїздки ОСОБА_1 допустив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було завдано значної матеріальної шкоди як її транспортному засобу, так і іншим припаркованим транспортним засобам.

За результатами виклику поліції було складено адміністративні матеріали за ст. 124 КУпАП та ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Дорожньо-транспортна пригода , матеріальний збиток, нічна година та перебування в стані алкогольного сп`яніння в сукупності створили сильну стресову ситуацію. У стані роздратування та емоційного напруження вона була дуже розгнівана на свого співмешканця. Пізніше їх запросили до райвідділу поліції, де під час спілкування працівники поліції запропонували їй написати заяву про вчинення домашнього насильства. Унаслідок цього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 та видано терміновий заборонний припис.

ОСОБА_2 заявила , що не має жодних претензій до ОСОБА_1 у зв`язку з подією 08 серпня 2026 року. Конфлікт, який мав місце, був наслідком тимчасового загострення відносин через виниклі непорозуміння, будь-якого насильства (фізичного, економічного чи психологічного) щодо неї ОСОБА_1 не вчинялося, тому вона просить не притягувати його до відповідальності і закрити провадження у справі.

Вислухав пояснення ОСОБА_1 , його представника Коюда М.А. , Мельничук Я.С., дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суддя дійшов наступних висновків. Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону. Як зазначено у ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім`ї", під насильством в сім`ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Психологічне насильство в сім`ї це насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров`ю. Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Об`єктивна сторона ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб"єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Тобто умисел особи має бути направлений на вчинення насильства. Таким чином підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву". Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №181799 від 08.08.2026, протокол про прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.08.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.08.2026, терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_1 серії АА №567029 від 08.08.2026.

Дослідивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю, а тому вважає не доведеним цей факт.

Сам по собі сімейний конфлікт між колишнім подружжям, в тому числі і з вживанням нецензурної лексики, якщо таке мало місце, не є безспірним вчиненням домашнього насильства.

До показань викладених в протоколі про прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2026 та письмових поясненнях ОСОБА_2 від 08.08.2026, суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються показаннями ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні, які узгоджуються з показаннями наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 , та його письмовими поясненнями наданими 08.08.2026.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з огляду на те, що органами поліції не доведено в достатній мірі належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, вважаю, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Мальований В. О.