Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №947/32729/26 — Київський районний суд м. Одеси

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/32729/26

Провадження № 2-о/947/439/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Хомінець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси із заявою звернулася ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту смерті свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Севастополь, АР Крим. яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 14.08.2026 справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

У судове засідання 08.09.2026 учасники справи, належним чином повідомлені, не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Відтак суд уважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.11.2011, підтверджено факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 603 від 13.06.2000. Батьками у свідоцтві зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 04.11.2022 у справі № 510/1380/22 шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради, актовий запис № 872 від 22.10.1999, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.

Відповідно до сповіщення сім`ї від 01.07.2026 № 3726 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про загибель солдата в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Стецьківка Куп`янського району Харківської області.

Факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України 17.05.2025 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.05.2025, виданого Відділом РАЦС Ленінського району м. Севастополя – органом окупаційної влади РФ, актовий запис № 170259920000401176006 від 27.05.2025.

Оскільки вказаний документ виданий органом не підконтрольним державі Україна на тимчасово окупованій території та не створює правових наслідків на території України, заявниця не може зареєструвати смерть свого колишнього чоловіка та оформити спадщину.

Мотиви прийнятого рішення

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Місто Севастополь є тимчасово окупованою РФ територією України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04. 2014 № 1207-VII (в редакції, чинній на час розгляду справи) цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

З аналізу вказаних приписів Закону № 1207-VII логічно випливає, що державні органи України мають право посилатися на документи, видані окупаційними органами РФ, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території виключно з метою реєстрації вказаних подій в органах РАЦС на підконтрольній території України. При цьому, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій, ніяким чином не легітимізує окупаційну владу РФ.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків, зокрема, укладення шлюбу. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1-3 ст. 49 ЦК України).

За вказаних обставин, поновлення порушених прав громадян України на реєстрацію смерті, яка мала місце на тимчасово окупованій території України, забезпечить належний та ефективний захист їхніх прав та надасть можливість зареєструвати факт смерті в органах ДРАЦС України.

Відтак, зібрані у справі докази дають достатні підстави суду для встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України виключно з метою його подальшої реєстрації в органах ДРАЦС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду є підставою для державної реєстрації факту смерті органами ДРАЦС України.

Згідно з ч. 4 ст. 316 ЦПК України вказане рішення підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене, керуючись ст. 293, 315-319, 352, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

2. Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Севастополь, АР Крим (на тимчасово окупованій території України), яка мала місце 17.05.2025.

3. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя К. А. Цирфа