Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №491/818/25 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/818/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді – Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Білоус А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить поновити строк позовної давності для подання вказаної позову та стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 20050,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №263865. Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу позику у сумі 4000 гривень, строком на 30 днів. Отже, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало умови договору про надання фінансового кредиту та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4000 гривень, а позичальник в свою чергу, не виконав умови договору і внаслідок чого виникла заборгованість. 12 квітня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №1 та 27 грудня 2018 року укладено додаткову угоду №10 на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №11 від 27 грудня 2018 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №263865 від 13 серпня 2018 року перейшло до нового кредитора. Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги №1 від 12 квітня 2018 року, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15320,00 гривні, з яких: 4000,00 гривень - сума основного боргу, 2160,00 гривні - сума боргу за процентами, 9160,00 гривень - суми за пенею та штрафами. 25 липня 2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Окрім того, позивачем на суму боргу 15320,00 гривні було нараховані інфляційні втрати в розмірі 3 349,94 гривень та 3% річних в розмірі 1380,06 гривень, отже разом заборгованість становить 20050,00 гривень, яку і просить стягнути позивач на свою користь.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.

У судове засідання сторони по справі не з`являлися.

При цьому, в позовній заяві міститься клопотання представника позивача, в якому він просить справу розглянути без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду (а.с.84).

При цьому, 03 вересня 2026 року, представник відповідача – адвокат Бойко О.О., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1647180 від 16 лютого 2026 року (а.с.64), та договору №8 від 16 лютого 2026 року про надання правничої допомоги (а.с.73), подав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та просить проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, обґрунтовуючи свою заяву тим, що під час розгляду справи може виникнути необхідність витребування доказів та вирішення інших питань, які виникнуть під час розгляду справи (а.с.85).

Суд на місці постановив ухвалу, розглянувши заяву представника відповідача, та прийшов до висновку про відмову у її задоволенні, оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а звернення сторін до суду з клопотаннями про витребування доказів та вирішення низки інших питань, цивільно-процесуальним законодавством передбачено під час розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що подання вище вказаної заяви є затягуванням розгляду справи, а тому підстави для задоволення заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відсутні.

При цьому, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.83), причину неявки суду не повідомив.

Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.

З урахуванням вказаного, враховуючи клопотання представника позивача, неявку відповідача та його представника, ненаданням відповідачем відзиву на позов, суд ухвалив розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідача та його представника.

Розглянувши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 серпня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №263865 в електронній формі, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу позику у сумі 4000,00гривень строком на 30 днів шляхом перерахунку на рахунок відповідача безготівковим шляхом.

Кредитний договір №263865 укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

27 грудня 2018 року укладено додаткову угоду №10 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №11 від 27 грудня 2018 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №263865 від 13 серпня 2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15 320,00 гривні, з яких: 4000,00 гривень - сума основного боргу, 2160 гривні - сума боргу за процентами, 9160 гривень - сума за пенею та штрафами.

Окрім того, позивачем на суму боргу 15320,00 гривень були нараховані 3349,94 гривень інфляційні втрати та 3% річних в розмірі 1380,06 гривень, отже разом заборгованості становить 20050,00 гривень, яку просить стягнути на користь позивача.

25 липня 2024 року загальними зборами учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на ТОВ «Він Фінанс».

Як визначено у статтях 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1049 ЦК України).

У статті 1077 ЦК України визначено поняття договору факторингу.Договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, та 27 грудня 2018 року укладено додаткову угоду №10 на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №11 від 27 грудня 2018 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №263865 від 13 серпня 2018 року перейшло до нового кредитора.

Разом з тим, позивачем не надано доказів, що первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» на картку відповідача перераховано кредитний ліміт у розмірі, встановленому договором, тобто виконано зобов`язання кредитодавця, передбачені зазначеним договором.

Позивачем не долучено ні квитанції про перерахування коштів на картку відповідача, ні виписки про рух коштів по картці чи інших документів.

Матеріали позовної заяви не містять жодної інформації про реквізити картки, якою користувався відповідач ОСОБА_1 , також позивачем не використано своє право про витребування відповідної інформації від банківських установ.

Таким чином, позивачем не доведено факту виконання ТОВ «Авентус Україна» умов договору про надання коштів, який би породжував обов`язок ОСОБА_1 повернути надані кошти та виконати інші обов`язкові платежі згідно з умовами договору, тобто наявності фактичних договірних відносин між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 .

Також вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивачем не доведено право вимоги на суму заборгованості у розмірі 15320,00 гривні, тому безпідставними є вимоги застосування наслідків неналежного виконання грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 ЦК України).

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності(постанова від 22 травня 2018 у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови від 14 листопада 2018 у справі № 183/1617/16).

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС», що має наслідком відмови у задоволенні позову, а відповідачем не заявлено про застосування позовної давності, питання щодо строків позовної давності до вимог позивача вирішенню судом не підлягає.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно частин першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові, на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для розгляду питання про судові витрати понесені позивачем, відсутні.

На підставі пункту 2 частин першої статті 141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13 76-81, 89, 141, 264, 279 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Узадоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю«ВІН ФІНАНС», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38750239

відповідач:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 08 вересня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Суддя Желясков О.О.

Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.