Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №750/17335/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/17335/25 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.

Провадження № 33/4823/751/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі головуючого судді Сиволапа Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що о 04 год. 08 хв. 07 грудня 2025 року по проспекту Миру, 49 в м. Чернігів, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «JEEP Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Вказує, що місцевий суд залишив поза увагою, що він є військовослужбовцем, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності саме за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП та огляд мав здійснюватися відповідно до диспозиції ст. 266-1 КУпАП. Звертає увагу, на те що на момент зупинки транспортного засобу, а саме о 04 годині 08 хвилин 07 грудня 2025 року він прямував (повертався ) до місця служби з м. Чернігова до м. Києва, а далі - до м. Ірпінь Київської області, тобто вважався таким, що виконує обов`язки військової служби.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином.

Від захисника адвоката Прозорського І.О. 07.09.2026 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з проходженням його підзахисним військової служби та участі в бойових діях.

Розглянувши дане клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи своє клопотання захисник посилається на лист-відповідь в/ч НОМЕР_2 НГУ від 04.09.2026 про те, що старшого сержанта ОСОБА_1 з 29.06.2026 відповідно до наказу від 29.06.2026 № 136мтд визнано таким, що вибув до УВ(с) «Схід» які безпосередньо беруть участь у здійснені заходів національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, для виконання бойового завдання. Зазначеним наказом не визначено кінцевий строк перебування ОСОБА_1 у складі визнаних сил та засобів. У зв`язку цим надати інформацію щодо конкретної дати його повернення до місця постійної дислокації та або можливості участі в судовому засіданні 09.09.2026 не має можливості.

Апеляційний суд звертає увагу, що з аналогічних підстав розгляд справи неодноразово відкладався й в суді першої інстанції, а особа яка притягується до відповідальності майже перманентно знаходиться у складі підрозділів, що беруть участь у здійснені заходів національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації і наразі є невідомою дата його повернення до місця постійної дислокації або безпосередньої участі в судовому засіданні апеляційного суду.

Незважаючи на те, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинене ще 07.12.2025 та відповідна справа про адміністративне правопорушення більше 10 місяців не знаходить свого вирішення, останній не знайшов можливості участі в засіданні апеляційного суду особисто чи в режимі відеоконференції, в том числі з використанням власних технічних засобів.

Апелянт ОСОБА_1 у поданій ним апеляційній скарзі чи інших заявах та клопотаннях не вказував про бажання прийняти особисту участі в засіданні апеляційного суду та неможливість розгляду справи за його відсутності, а відповідне клопотання про відкладення розгляду справи було подано його захисником.

При цьому сам захисник адвокат Прозорський І.О. не з`явився в засідання апеляційного суду 09.09.2026 (особисто чи в режим відеоконференції) без жодних поважних причин.

За таких обставин, в діях сторони захисту, що виражаються в системному поданні ідентичних клопотань про відкладення справи та неявках в судове засідання вбачається намагання затягнути розгляд справи, вочевидь до моменту закінчення строку накладення адміністративного стягнення, який збігає 07.12.2026.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення уникнення особою адміністративної відповідальності в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність проведення судового розгляду у відсутність осіб, які беруть участь у провадженні, що узгоджується з вимогами ч.1 ст. 268 та ч.ч. 4, 6 ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 статті 266 КУпАП визначено, що уразі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.6 Розділу І та п.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533867 від 07 грудня 2025 року по проспекту Миру, 49 в м. Чернігів, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «JEEP Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.5, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).

Даний протокол складено уповноваженої особою Національної поліції, його форма та зміст відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Отже, даний протокол є документом, що фактично містить твердження компетентного державного органу про вчинення особою адміністративного правопорушення та одночасно є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було озвучено, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та порушення мови. При цьому водій повідомив, що ввечері вживав алкогольні напої. Після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, проте водій відмовився. Працівником поліції було роз`яснено водію права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Після цього поліцейський склав адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 , ознайомив останнього з його змістом. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта про те, що його огляд повинен був проведений у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП, а його дії можуть утворювати лише склад правопорушення передбаченого ст. 172-20 КУпАП суд вважає безпідставними.

Так, відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення зокрема правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч.1).

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч.2).

Отже, аналіз положень ст.ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а застосовуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Таким чином, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами не під час безпосереднього виконання обов`язків військової служби на дорогах загального користування здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.

Матеріали справи та апеляційної скарги не містять доказів (наказів, бойових розпоряджень, інших службових документів) того, що у визначений у протоколі час ОСОБА_1 безпосередньо виконував обов`язки військової служби у АДРЕСА_2 . Зокрема останній в апеляційній скарзі сам вказав, що рухався в автомобілі разом з дружиною до міста роботи останньої, що навряд чи можна вважати безпосереднім виконанням обов`язків військової служби.

Отже, посилання ОСОБА_1 на те, що оскільки він є військовослужбовцем, то огляд на стан сп`яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не поліцейським, є помилковим.

За таких обставин, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції правомірно повинен був здійснюватися поліцейськими в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а дії водія у вигляді відмови від проходження такого огляду вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не знаходять свого підтвердження. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. С. Сиволап