Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №581/346/26 — Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/346/26

Провадження № 1-кп/581/35/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , у присутності сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду в с-щі ОСОБА_8 кримінальне провадження №12026205510000051, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки с.Семенівка Липоводолинського району Сумської області, із зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_1 , із фактичним місцем проживання в АДРЕСА_2 , розлучену, із середньою загальною освітою, експедитора СВК «Агрофірма Семенівська», громадянку України, не є особою з інвалідністю, не перебуваючої на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

1. Обвинувачена ОСОБА_4 заподіяла неповнолітній ОСОБА_4 умисні легкі тілесні ушкодження за нижченаведених обставин.

22 квітня 2026 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_4 , на ґрунті раптововиниклого конфлікту із донькою ОСОБА_4 , 2012 року народження, виник умисел на завдання тілесних ушкоджень потерпілій.

ОСОБА_4 , перебуваючи в положенні стоячи обличчям до потерпілої, нанесла їй один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, після чого нанесла ще один удар кулаком правої руки в ділянку перенісся.

Згідно з висновком судово-медичного експерта № 182 від 07 травня 2026 року ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді: у лівій очноямковій ділянці з переходом на виличну та щічну ділянку – синець неправильної овальної форми, фіолетового-синього кольору, розмірами 8*8 см та аналогічного характеру синець у ділянці перенісся з переходом на спинку носа розмірами 3,5*2,5 см.

Позиція обвинуваченої щодо сутності пред`явленого обвинувачення, та потерпілої

2. Допитана обвинувачена ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України відносно потерпілої ОСОБА_4 не визнала, заперечивши факти завдання їй будь-яких ударів, пояснивши суду про те, що 22 квітня 2026 року у вечірній час по місцю фактичного проживання у с. Семенівка, в приміщенні кухні, вона завдала своїй дочці ОСОБА_9 одного ляпаса ладонею правої руки в область обличчя під час словесного конфлікту між ними з приводу того, щоб її дочка не курила електронні цигарки та не підтримувала подальших відносин із своїм кавалером, натомість їй дочка говорила, що не хоче жити в селі та виявляла бажання жити разом із її старшим братом ОСОБА_10 в м.Ромни. Зазначала про те, що вона не завдавала удару кулаком по обличчю своєї дочки, від завданого їй ляпаса ладонею правої руки у дитини ні синців, ні крововиливів не виникало. Її дочка особисто на уроки до школи щодня фарбувала обличчя різними косметичними засобами та 23 квітня 2026 року вона не примушувала її зафарбовувати синці на обличчі, які були насправді відсутні, цього ранку вона із дочкою не спілкувалася, бо рано вранці пішла на роботу. Жодних тілесних ушкоджень з використанням учбової парти вона її дочці не завдавала.

3. Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні у присутності законного представника та педагога-психолога надала показання наведені нижче, підтвердивши обставини завдання їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_4 . Цивільний позов у справі вона не заявляла.

Досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення

Показання учасників провадження

4. Показання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка суду пояснила про обставини події те, що 22 квітня 2026 року після повернення зі школи вона прилягла на ліжко відпочити, після повернення матері додому у вечірній час цього дня вона почала готуватися виконувати домашнє завдання та її мати почала запитувати у неї чому вона заморилася, почала кричати на неї, емоційно не втрималася і кулаком нанесла їй удару по обличчю в область ока, у подальшому вона кулаком правої руки нанесла удар їй по носу від чого з носу пішла кров. Мати продовжувала кричати на неї, на що вона не реагувала, та в подальшому вона почала декілька разів бити її мобільним телефоном по голові, а потім вона припинила завдавати їй удари, продовживши прибирати у будинку. Від цих дій у неї виник синець під оком та біля перенісся. Її брат ОСОБА_10 того вечора вдома був відсутній. Наступного дня вона пішла до школи, затонувавши синяки косметикою. Наступного дня, її мати під час виконання уроків вдарила по парті, за якою вона сиділа, та остання вдарила її по лобові та у неї на лобі виникла припухлість тканин кожі. Підтвердила те, що у неї і раніше із самого раннього дитинства, якщо вона щось робила не так як сказала її мати (за неприбирання у будинку, за невиконання її доручень, за невигул домашніх собак тощо), виникали сварки та їй завдавалося психічне та фізичне насильство (матір кричала на неї, штовхала, могла вдарити, порвати колготи, забирала речі чи мобільний телефон і не повертала, хапала її за волосся, вона бігала із ножем у квітні 2026 року за нею та ОСОБА_10 коли вони разом посварилися, вигукуючи те, що заріже себе та їх разом); її відносини із матір`ю з кожним роком не покращуються, а стають все гріше та гірше, вона постійно негативна, позитивних та гарних розмов із її матір`ю у неї не було. Після її поміщення до Хоружівського спецінтернату для дітей її мати відвідувала її тричі та спілкувалася із нею по телефону, їй на даний час краще перебувати в інтернаті, вона не пробачила ті дії, які вчинила відносно неї її мати, вона не бажає повертатися до будинку, де вона проживала із її матір`ю, бо вона не вірить що вона зміниться (вона багато разів говорила що не буде бити, проте це продовжувалося знову і знову) та вона не хоче із нею примирятися, однак її старший брат просив мати не бити та не кричати на неї, він заступався за неї, проте цих прохань на довго не вистачало, її мати не відпускає її на прогулянки із її подругою, не дозволяє приходити подругам до неї у будинок. Про її побиття матір`ю вона повідомила своїй подрузі ОСОБА_11 , яка сказала, що краще про це розповісти педагогам і попросити допомоги, та вона так і зробила, повідомивши класного керівника, останній повідомив психолога школи, а останній повідомив директора школи, та цього ж дня педагоги разом із поліцейськими приїхали у вечері до неї додому для її відібрання від матері;

5. Показання законного представника потерпілої ОСОБА_7 , яка суду пояснила про телефонування їй після 17 год 23 квітня 2026 року дільничним поліцейським ОСОБА_12 , який повідомив про побиття учениці ОСОБА_13 її матір`ю, та вона повідомила про необхідність відібрання дитини від матері, проведення її медичного огляду та тимчасове поміщення дитини до Липоводолинської лікарні, так як дитина категорично відмовлялася перебувати в сім`ї разом із матір`ю, просячи про допомогу, будучи переляканою. 24 квітня 2026 року після проведення медичного огляду дитини вона вперше побачила ОСОБА_14 із очевидними легкими тілесними ушкодженнями у виді синця над лівим оком та під цим оком, припухлості на лобі та забійні рани на тім`яній частині голови, у подальшому для підтримки здоров`я ОСОБА_9 її поміщено до Хоружівського центру для реабілітації та проживання окремо від кривдника. При конфіденційному спілкуванні із дитиною остання повідомляла свідка про неодноразове завдання її матір`ю їй тілесних ушкоджень протягом періоду часу з 2016-2017 років і до квітня 2026 року, але таких тілесних ушкоджень, які завдані 22 квітня 2026 року її матір`ю, остання раніше не завдавала. Раніше жодної інформації про побиття ОСОБА_9 її матір`ю до служби у справах дітей селищної ради не надходило, з 2025 року сім`я, в якій проживає дитина, віднесена і поставлена на облік як неблагополучна сім`я, раніше брат ОСОБА_15 перебував на обліку у службі у справах дітей як особа щодо якої завдавалося фізичне та психологічне насильство зі сторони його матері (її брат особисто звернувся з приводу завдання його матір`ю йому домашнього насильства). Зазначений свідок вдруге, підтримуючи її, спілкувалася із ОСОБА_9 при проведенні слідчого експерименту, в якому остання приймала участь добровільно, розповівши про обставини її побиття саме її матір`ю. Як повідомили свідку педагогічні працівники Берестівського ліцею ОСОБА_9 є Президентом її класку, користується авторитетом, є комунікабельною та неконфліктною ученицею;

6. Показання свідка ОСОБА_16 , який суду підтвердив обставини виявлення ним одного дня восени 2026 року на уроці, який він вів особисто в ліцеї, ОСОБА_13 із ознаками завданих тілесних ушкоджень (синці під та над лівим оком на обличчі), які були затоновані косметичними засобами, але частково через нещільність накладеної косметики, можна було спостерігати синці синього кольору. У подальшому при спілкуванні із дитиною за його участі та в присутності педагога ліцею ОСОБА_17 та класного керівника ОСОБА_18 . ОСОБА_9 розповіла про її побиття матір`ю напередодні, внаслідок чого виникли зазначені тілесні ушкодження (напередодні ОСОБА_19 посварилася із її сином ОСОБА_10 та все негативне вирішила вимістити на дочку, бо вона перебуває у гарних відносинах із своїм братом ОСОБА_10 , що не подобається обвинуваченій), також вона повідомила про неодноразове застосування раніше до неї різних видів насильства з боку її матері протягом тривалого часу. Надалі після цих подій наступного дня ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повідомили свідку про те, що при відібранні дитини від матері увечері цього ж дня у дитини виявлена гематома на лобі через удар об стіл-парту головою вдома, який також завдала її матір. Про конфлікти ОСОБА_9 з її однолітками чи іншими особами у школі інформація до даного свідка та зазначених вище педагогічних працівників не надходила, дитина є неконфліктною, є здібною до навчання на належному рівні та не схильна до спотворення інформації чи видумування якихось обставин, а виявлені у неї тілесні ушкодження підтверджували повідомлену дитиною інформацію; на даний час дитина дистанційно навчається під час перебування у Хоружівському спеціалізованому закладі;

7. Показання свідка ОСОБА_22 , яка суду пояснила про розповідь ОСОБА_13 класному керівнику ОСОБА_23 про її побиття напередодні її матір`ю ОСОБА_24 , від чого у неї виникли тілесні ушкодження у виді синця над лівим оком з переходом на частину лівої щоки, які свідок особисто спостерігав у потерпілої. Після цього класний керівник звернулася до неї, як до психолога ліцею, за допомогою у підтримці дитини. При спілкуванні із дитиною у школі, будучи сильно схвильованою та переляканою, ОСОБА_9 розповіла про завдання її матір`ю удару кулаком по передніссю, від чого у неї вранці виник синець під оком, потім уранці мати сказала нанести тональну косметику на синець та їхати на навчання, нікому не говорячи про завдані тілесні ушкодження; також дитина говорила про завдання їй фізичного насильства раніше і неодноразово з боку її матері. При відібранні дитини мати ОСОБА_9 говорила про те, що тілесні ушкодження завдала їй її собака, заперечуючи побиття нею її дочки. Після розмови із директором та закінченням навчань ОСОБА_9 відпустили додому і надали їй мобільний телефон для спілкування із нею чи класним керівником чи директором. Після спілкування із дільничним офіцером громади ОСОБА_25 та консультацій із керівником служби у справах дітей селищної ради ОСОБА_7 вирішено відібрати дитину від сім`ї кривдника. Прибувши на місце проживання дитини, при спілкуванні із ОСОБА_9 на подвір`ї в останньої на лобі ще виявлена гематома, причину появи якої дитина пояснила тим, що її мати вдарила головою об парту-стіл; дитина була відвезена до місцевої лікарні, надалі після огляду її поміщено до Хоружівського спеціалізованого закладу для реабілітації жертв насилля, де зараз вона перебуває та навчається. ОСОБА_9 не конфліктує із однолітками, скарг на її поведінку до свідка не надходило, класний керівник про конфлікти їй також не повідомляв;

8. Показання свідка ОСОБА_23 , яка суду пояснила про те, що 23 квітня 2026 року до неї підійшли вдвох учениці ОСОБА_26 та ОСОБА_13 і попросили наодинці поспілкуватися із ними, бо у них є інформація, яку вони вважали за необхідне їй повідомити конфіденційно – про побиття ОСОБА_24 її дочки ОСОБА_13 у спосіб завдання останній першого удару кулаком в область переднісся, від чого у дитини наступного дня виявлено синець під оком та припухлість носу (на обличчі була нанесена косметика та синці були затоновані кремом), також ОСОБА_9 повідомила про її неодноразове побиття до цього, але без завдання таких тілесних ушкоджень. Свідок уточнювала, що раніше про побиття ОСОБА_9 її матір`ю перша їй не повідомляла та тілесних ушкоджень у дитини не виявлялося, сама по собі дитина не схильна до обману, фантазування; ОСОБА_9 із однокласниками не конфліктує, а перебуває із ними у товарисько-дружніх відносинах, раніше на її тілі синців свідок не бачила. Свідок був присутній увечері того дня при відібранні ОСОБА_9 від матері по місцю її проживання і під час цього на її лобі додатково виявлена ще окрема гематома, причину виникнення якою дитина пояснила тим, що її мати вдарила головою об парту-стіл, при цьому дитина перебувала у шоковому стані, будучи дуже схвильованою; із рідним братом вона перебуває у гарних відносинах, між ними існує доброзичлива атмосфера, а брат завжди підтримує свою молодшу сестру, вона його завжди слухається;

9. Показання свідка ОСОБА_27 , яка суду підтвердила надання психологічної підтримки ОСОБА_13 після її відібрання від матері і після поміщення до Хоружівського центру для реабілітації жертв насильства. Уточнювала, що ОСОБА_9 пережила негативний вплив на її психіку (вона була замкнутою, систематично відносно неї здійснювалося психічне та фізичне насильство, у неї тремтіли руки та при згадці останніх травмуючих подій вона починала плакати (зокрема, вона їй розповіла про те, що наприкінці квітня 2026 року її мати побила її, завдавши удару в обличчя, не надаючи її медичної допомоги після цього, надалі її мати залякала її щоб вона нікому нічого не розповідала про її побиття). На слідчому експерименті у присутності даного свідка дитина добровільно розповіла про обставини та механізм завдання тілесних ушкоджень, уточнивши, що перед побиттям між її матір`ю та її братом відбувся конфлікт; після цього вона також ще була присутня при допиті неповнолітньої ОСОБА_9 . Причиною її побиття дитина зазначала спілкування із однолітками та її братом; раніше її мати відрізала у неї частину волосся, могла також її бити тощо, раніше мати била її старшого брата ОСОБА_10 . При конфіденційному спілкуванні із дитиною нею як практикуючим психологом був відчутний дитячий біль, її переживання та дійсно перенесені нею негативні емоції, сумнівів у достовірності повідомленої інформації потерпілою у неї не виникало; дитина була травмована на стільки, що говорила виключно правду, уточнюючи, наприклад, що її мати вдарила ногою по парті-столу, де ОСОБА_9 навчалася, від чого поверхнею столу їй завдано удар по лобу та від чого також виникла у дитини гематома на лобі, також мати забрала у неї у процесі побиття мобільний телефон та била їм по її голові, від чого у неї на голові виникли також гематоми. Свідок зазначав про те, що у дитини при спілкуванні спостерігалися синець під оком та на носі, які завдати долонею навряд чи можна, за версією матері - дитині тілесні ушкодження завдала собака її лапами; ОСОБА_9 на слідчому експерименті розповіла все як в дійсності відбувалося, вона посміхалася що її почули та вислухали, вона на цій слідчій дії розповіла про всі свої перенесені емоції, при цьому жодного тиску на дитину не здійснювалося; для відновлення здоров`я дитині потрібне безпечне місце без насильства та погроз, проте ОСОБА_9 висловлювала бажання не повертатися до будинку своєї матері для подальшого проживання;

10. Показання неповнолітнього свідка ОСОБА_28 , допитаного в присутності педагога, яка суду пояснила про її перебування у тривалих гарних дружніх та довірливих відносинах із однокласницею ОСОБА_13 , на даний час вона із нею періодично по телефону спілкується та говорить, що їй краще перебувати в інтернаті чим вдома разом із матір`ю. Також свідок із приводу побиття матір`ю її дочки ОСОБА_9 показала про те, що починаючи із січня 2026 року ОСОБА_9 почала розповідати їй про її періодичне побиття її матір`ю, а наприкінці квітня 2026 року її мати нанесла їй тілесні ушкодження в області обличчя, завдавши удару кулаком по носу чи передніссю, пояснивши їй про те, що це вона зробила через непроконтрольованість поведінки її домашньої собаки ОСОБА_9 , за те, що не вигуляла її; від цього удару під лівим оком та на переніссі в ОСОБА_9 з`явився синець темно синього кольору (на нього була нанесена тональна косметика), синець на спині ОСОБА_9 їй демонструвала ще раніше. Про побиття ОСОБА_9 свідок разом із потерпілою повідомили класного керівника з метою отримати допомогу по уникненню подальшого завдання їй тілесних ушкоджень. Із приводу застосованого до ОСОБА_9 насильства, то свідок пояснювала, що її мати ОСОБА_19 могла спочатку накричати на дочку, потім могла побити та день чи два не спілкуватися із дитиною взагалі. Із ОСОБА_29 товаришує, а із її рідним братом має гарні доброзичливі відносини;

11. Показання свідка ОСОБА_30 , який суду пояснив про виконання ним обов`язків по тимчасовому догляду, спільному проживанню та утриманню своєї рідної сестри ОСОБА_13 після її побиття її матір`ю та відібрання її від останньої наприкінці квітня 2026 року і до поміщення його сестри до Хоружівського спеціалізованого закладу 31 травня 2026 року, проте офіційно статусу опікуна він не набув. Уточнював те, що 23 квітня 2026 року до нього зателефонував класний керівник ОСОБА_9 та запитав у нього чи може він забрати свою сестру до себе, бо її везуть до лікарні на медичний огляд після побиття її матір`ю. Побачивши сестру того вечора в лікарні, при спілкуванні із нею, остання повідомила про її побиття саме її рідною матір`ю, при цьому у неї спостерігалися синці під лівим оком та на передніссі, гематома на лобі від удару головою об парту, який також завдала її мати. Зазначав про постійні прояви ОСОБА_31 агресії з 2021 року по відношенню до його сестри у виді криків, забирання мобільного телефону, легких ударів по сідницях, якщо «потрапить під гарячу руку» своєї матері, проте таких тілесних ушкоджень, які виявлені лікарями у квітні 2026 року, раніше мати дитині не завдавала; його сестра не бажає повертатися додому до спільного проживання разом із своєї матір`ю знову.

Письмові докази, які досліджені судом

12. Оголошений протокол прийняття заяви про кримінальне провадження від 23 квітня 2026 року від потерпілої ОСОБА_4 , яка повідомила про завдання їй декілька ударів кулаком по обличчю 22 та 23 квітня 2026 року її матір`ю в с.Семенівка Роменського району Сумської області із наданням документів у підтвердження родинних зв`язків неповнолітньої ОСОБА_13 із її матір`ю ОСОБА_4 (арк. пров.35-39);

13. Оголошений висновок судово-медичної експертизи № 182 від 07 травня 2026 року, складений на підставі постанови дізнавача від 28 квітня 2026 року із використанням акту судово-медичного дослідження від 24 квітня 2026 року, складеного за направленням дізнавача, в якому установлено те, що при первинному огляді 24 квітня 2026 року у потерпілої ОСОБА_4 виявлені: у нижній лобній ділянці справа – синець неправильної овальної форми блакитного кольору розмірами 3*2,5 см з набряком м`яких тканин; у лівій очноямковій ділянці з переходом на виличну та щічну ділянки - синець неправильної овальної форми фіолетово-синього кольору розмірами 8*7 см та аналогічного характеру синець в ділянці перенісся з переходом на спинку носа розмірами 3,5*2,5 см; зазначені ушкодження кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження і вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів за механізмом удару/стиску, час утворення відповідає часу зазначеному у постанові дізнавача 22 квітня та 23 квітня 2026 року, що підтверджує колір синців. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого предмета за механізмом удару/тиску, при цьому малоймовірно утворення зафіксованих ушкоджень при паданні з вертикального положення на поверхню (арк.пров. 45-46);

14. Матеріали щодо відібрання дитини від матері, поміщення її до спецзакладу, оцінки її стану психологом, первинно зібрані характеризуючі відомості на потерпілу:

- згідно з актом від 30 квітня 2026 року ОСОБА_4 , 2012 року народження, прийнято та влаштовано до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області через завдання дитині психологічного та фізичного насильства;

- відповідно до акту про факт переміщення дитини із закладу освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об`єднання, іншого громадського об`єднання, що є суб`єктом молодіжної роботи, у колективі якого перебувають діти/який контактує з дітьми (незалежно від типу і форми власності), де дитина проживає або цілодобово перебуває від 23 квітня 2026 року неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано у сім`ю рідного брата ОСОБА_32 . Стан здоров`я дитини на момент переміщення задовільний. Синці в переорбітальній ділянці зліва, на лобі справа та ділянці спинки носа;

- із листа-повідомлення Берестівського ліцею Липоводолинської селищної ради від 23 квітня 2026 року № 84/01-14 про вчинення домашнього насильства над ученицею 7 класу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресованого відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада вбачається, що 23 квітня 2026 до класного керівника з повідомленням звернулася ОСОБА_4 про її побиття матір`ю. На обличчі дитини виявлені синці на переніссі та під лівим оком і на щоці. Зі слів дитини 22 квітня 2026 року без причини її побила мати ОСОБА_4 , а саме вдарила кулаком по носу, після чого в дитини пішла кров з носа. Наступного дня мати заставила доньку косметично затонувати синці на обличчі і відправила її на навчання до ліцею;

- відповідно до висновку КНП «Липоводолинська лікарня» Липоводолинської селищної ради Сумської області від 24 квітня 2026 року ОСОБА_4 здорова, інвалідності не має, хірургом виявлені синці в області обличчя та на голові;

- рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради 28 квітня 2026 року № 109 вирішено негайно відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_4 у зв`язку з вчиненням матір`ю фізичного та психологічного насильства, де існує реальна загроза життю та здоров`ю дитини;

- згідно з довідкою та психолого-педагогічною характеристикою від 29 квітня 2026 року ОСОБА_4 дійсно навчається у 7 класі Берестівського ліцею Липоводолинської селищної ради Сумської області. Початкову школу закінчувала у Семенівському ліцеї. За час навчання проявила себе як активна, дисциплінована та відповідальна учениця. Альбіна має середній рівень навчальних досягнень. До навчання намагається ставитися сумлінно, проявляє старанність у виконанні домашніх та класних завдань. Пропусків занять без поважних причин не має, навчальний заклад відвідує вчасно та регулярно. Користується авторитетом серед однокласників, обрана на посаду Президента класу. Ініціативна, здатна брати на себе відповідальність за спільну справу та допомагати іншим учням. Комунікабельна, щира та емоційно відкрита. Однак в останній час класним керівником була помічена невелика відстороненість у спілкуванні з ученицею. У стосунках з однолітками та вчителями проявляє тактовність і вихованість. Під час навчального процесу конфліктних ситуацій не створює. Протиправних вчинків за період навчання не здійснювала. Під вплив негативних компаній не потрапляла;

- відповідно до наказу відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада від 24 квітня 2026 року № 12-ОД, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 24 квітня 2026 року з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, тимчасово влаштовано у сім`ю рідного брата ОСОБА_33 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на період воєнного стану до вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області;

- згідно з довідками КНП «Липоводолинська лікарня» від 23 квітня 2026 року після огляду ОСОБА_4 у неї виявлено забій лобової ділянки голови, крововилив лівої параорбітальної ділянки, підшкірний крововилив скроневої ділянки ліворуч, забій лівої тім`яної ділянки, забій носа;

- в акті обстеження умов проживання родини ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 від 1 травня 2026 року у складі комісії начальника відділу служби соціального захисту населення ОСОБА_34 спільно з іншими членами комісії зафіксовано те, що ОСОБА_4 не впустила членів комісії для проведення обстеження побутових умов проживання дитини у зазначеному будинку;

- за даними обліково-статистичної картки дитини, заведеної 15 січня 2016 року службовою у справах дітей Липоводолинської райдержадміністрації, ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взято на облік в якості дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитина, яка зазнала психологічного насильства, в сім`ї матері ОСОБА_4 10 квітня 2017 року знята з обліку у зв`язку з зникненням підстав взяття на облік;

- висновоком залученого на стадії дізнання психолога ОСОБА_27 підтверджено виявлення у дитини під час її допиту та слідчого експерименту ознаки психологічної травматизації та емоційного напруження, емоційні реакції дитини під час обговорення подій, пов`язаних із матір`ю, мають типовий характер для переживання страху та психотравмуючих ситуацій; висловлювання дитини мали загалом послідовний та логічний характер з урахуванням її вікових особливостей, ознак навмисного викривлення інформації або демонстративного фантазування під час спостереження не виявлено, при цьому, участь у слідчих діях викликала у дитини повторне емоційне переживання психотравмуючих подій через те, що для дитини характерний синдром посттравматичного стресового розладу (арк. пров. 52-85);

15. Оголошений протокол слідчого експерименту від 12 травня 2026 року з фототаблицею до нього, який проведений дізнавачем у присутності двох понятих, в якому зафіксовано як потерпіла добровільно розповіла про обставини завдання їй її матір`ю 22 квітня 2026 року в період часу з 17 год 20 хв до 18 год 00 хв в житловому будинку в с. Семенівка Роменського району Сумської області одного удару мобільним телефоном по голові потерпілої, після криків на неї у кухні, мати ОСОБА_4 , притиснувши її дочку до стіни, перебуваючи навпроти неї, кулаком правої руки нанесла один удар у ділянку лівого ока та один удар в ділянку переднісся Заєць Альбіни, після чого у неї із носа почала текти кров, а також на статистові потерпіла продемонструвала механізм та місця завдання зазначених ударів (арк. пров. 76-82). Достовірність та повноту проведеної слідчої дії повністю підтвердила потерпіла, її законний представник та психолог ОСОБА_27 під час їх допиту в суді;

16. Оголошений висновок судово-медичної експертизи № 194 від 20 травня 2026 року, проведеного на підставі постанови дізнавача із використанням даних судово-медичної експертизи потерпілої та протоколу проведення слідчого експерименту, яким констатована відповідність локалізації та характеру тілесних ушкоджень, які виявлені 24 квітня 2026 року у потерпілої ОСОБА_4 , механізму та локалізації завдання тілесних ушкоджень продемонстрованих нею під час слідчого експерименту 12 травня 2026 року, виявлених у потерпілої під час первинного медичного обстеження (арк.пров. 88);

17. Оголошені прінт-скріни роздруківок спілкування обвинуваченої із потерпілої із приводу їх спільного життя, психологічного та психічного насильства, яке завдавалося потерпілій з боку їх матері, в яких перша підтверджувала письмово у повідомленнях-відповідях із електронного мессенджера «Телеграм» (арк.пров.90-110).

Висновки суду

19. В основу обвинувального вироку у даному провадженні в якості належних та допустимих доказів суд покладає послідовні, змістовні та деталізовані показання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , протокол слідчого експерименту за участі потерпілої, висновки судово-медичного експерта, які підтверджують опис та локалізацію тілесних ушкоджень, показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_30 та представника потерпілої, оскільки вищевказані засоби доказування у своїй сукупності доводять обґрунтованість пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 (п. 4-13, 15-17 даного вироку). Оцінка вищенаведених доказів достовірно підтверджує ті обставини, що саме детальні, логічно послідовні показання неповнолітньої потерпілої, підкріплені показаннями свідків-педагогічних працівників, подруги потерпілої, її рідного брата та законного представника потерпілого, матеріалами висновку судово-медичних експертиз та первинного медичного огляду підтверджують локалізацію, механізм завдання тілесних ушкоджень потерпілій, та додатково факт завдання ударів обвинуваченою потерпілій ОСОБА_4 ; механізм та локалізація тілесних ушкоджень також підтверджується протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі потерпілої. Зокрема, у протоколі слідчого експерименту та у висновку експерта зафіксована наглядна демонстрація механізму й локалізації нанесення обвинуваченою ударів в область обличчя потерпілої та наслідки таких дій, а також, із урахуванням показань потерпілої, прямий причинний зв`язок між діями обвинуваченої та завданням потерпілій тілесних ушкоджень.

20. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття даного процесуального рішення, у даній справі знаходить, що стороною обвинувачення доведена:

- подія кримінального правопорушення та всі елементи об`єктивної та суб`єктивної сторони складу вищевказаного злочину: активні дії обвинуваченої по нанесенню двох цілеспрямованих ударів кулаком правої руки в область обличчя потерпілої, наявність об`єкту посягання (здоров`я потерпілої ОСОБА_4 ), а також установлений судом механізм нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень потерпілій, прямий причинно-наслідковий зв`язок між вищеописаним умисним діянням та наслідками для здоров`я неповнолітньої потерпілої (зокрема, цілеспрямовані одноразові дії по нанесенню обвинуваченою ударів кулаком правої руки в область обличчя, які призвели до виникнення синців у потерпілої), які встановлені судом з показань потерпілого, протоколу слідчого експерименту, висновків експертів та показань свідків, законного представника потерпілої (пункти 4-13, 15-17 даного вироку);

- установлена наявність загального суб`єкта вчинення вищенаведеного злочину (ним є осудна повнолітня, дієздатна фізична особа – ОСОБА_4 ) (арк. пров.111-123);

- винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини у виді прямого умислу на завдання ударів в область обличчя потерпілої (пункти 4-13, 15-17 даного вироку).

21. Таким чином, об`єктивно з`ясовані обставини справи, аналіз вищенаведених доказів, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК України, дають підстави суду зробити висновок про доведеність факту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (проступку), а її умисні дії, які полягали у завданні неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 22 квітня 2026 року близько 18 год 00 хв у будинку АДРЕСА_2 двох ударів в область обличчя потерпілої, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, слід кваліфікувати за частиною першою статті 125 КК України як умисні легкі тілесні ушкодження.

22. На думку суду, з вище досліджених доказів достовірно установлена наявність всіх обов`язкових елементів складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 , а тому їх достатньо для ухвалення судом обвинувального вироку у даному провадженні.

23. При цьому, суд приймає в якості належних та допустимих доказів саме протокол слідчого експерименту, проведеного на стадії дізнання за участі потерпілої із залученням психолога, показання всіх свідків зі сторони обвинувачення та законного представника неповнолітнього потерпілого. Надані в суді показання неповнолітньою потерпілою повністю узгоджуються зі змістом та сутністю відібраних у протоколі слідчого експерименту показаннях із їх наглядним відображеням у фототаблиці, вони складені з дотриманням норм ст.104,105, 223, 240 КПК України, а тому суд приймає їх в якості належних та допустимих доказів у даній справі, а також саме ці докази повністю відтворюють обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Спростування доводів сторони захисту щодо невизнання винуватості обвинуваченою

24. Довід обвинуваченої про незавдання жодних ударів в область обличчя її доньки суд уважає надуманим, оскільки він повністю спростовується послідовними та повними показаннями потерпілої, допитаних судом свідків обвинувачення, висновками експертів та протоколом слідчого експерименту. Також судом не установлено фактичних підстав для умисної обмови неповнолітньої потерпілої обвинуваченої у даній справі щодо вчинення відносно неї протиправних дій, а факт завдання двох ударів обвинуваченою по обличчю потерпілої, внаслідок чого в останньої на обличчі виникли синці неспростовно доведені стороною обвинувачення.

25. Довід обвинуваченої про завдання синців лапами домашніх собак є неспроможнім, він не підтверджений жодними доказами і спростовується висновком судово-медичної експертизи, згідно з яким завдані тілесні ушкодження потерпілої утворилися внаслідок удару тупого предмету за механізмом удару/тиску, а не подряпин чи іншого характерного впливу кінцівок (лап) чи зубів або нігтів собак на обличчя потерпілої.

Також, на думку суду, у показаннях обвинуваченої відсутнє часткове визнання винуватості, оскільки ОСОБА_4 під час її допиту в суді та виступу у судових дебатах у присутності її захисника підтвердила завданя лише удару ладонею руки (ляпаса) по обличчю потерпілої, який, на її думку, не міг призвести до виникнення синців (синця), при цьому обвинувачена заперечувала факт завдання удару (ударів) по обличчю саме кулаком правої руки по обличчю потерпілої, як про це зазначено в обвинувальному акті. Такі дії обвинуваченої суд розглядає в якості обраного способу захисту від пред`явленого обвинувачення.

Призначення покарання обвинуваченій у даному провадженні

26. При призначенні покарання ОСОБА_4 обставин, які його пом`якшують, суд не вбачає.

27. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

28. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, те, що санкція частини першої статті 125 КК визначає три альтернативних види основних покарань, та відповідно до статті 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого діяння, який згідно зі статтею 12 КК України, є кримінальним проступком, який пов`язувався із завданням шкоди фізичному здоров`ю неповнолітній потерпілій у спосіб нанесення двох ударів в область обличчя останньої;

- наслідки та обставини вчиненого злочину (двократне умисне завдання легких тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій в область обличчя, що призвело до настання легких тілесних ушкоджень);

- особу винуватої (її 46-річний вік, із загальною середнью освітою, має зареєстроване місце проживання в с.Семенівка Роменського району Сумської області, разом із потерпілою, є розлученою, має одну неповнолітню дитину на утриманні, раніше не судима), її стан здоров`я (не є особою з інвалідністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хворіє на повну втрату звучності голосу);

- матеріальний стан (є працевлаштованою із отриманням щомісячного офіційного джерела доходу);

- наявність посередньої характеристики обвинуваченої за місцем проживання (надходження інформації від жителів села на сварки обвинуваченої із членами сім`ї та мешканцями села, проживає разом у будинку із дочкою, участі у громадському житті села не приймає);

- згідно з матеріалами досудової доповіді установлені середні рівні ризиків повторного вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства (арк. пров. 135-141);

- наявність однієї обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченій, та відсутність обставини, яка пом`якшує їй покарання.

29. Із урахуванням вищевикладеного, суд уважає, що обвинуваченій із метою її виправлення та перегляду власної протиправної поведінки й для попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень за вчинений нею кримінальний проступок слід призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто годин, оскільки, на думку суду, такий вид покарання призведе до виправлення правопорушника без його ізоляції від суспільства та під час виконання безоплатної й примусової праці на користь територіальної громади створить умови для засудженої по переосмисленню власних протиправних вчинків через суспільно корисну трудову діяльність, сформує повагу до закону й прав та інтересів її неповнолітньої дочки, крім цього обвинувачена не має протипоказань за станом свого здоров`я для відбуття зазначеного покарання, ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, є особою працездатного віку.

При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу та виправних робіт, оскільки сплата незначного розміру штрафу до 850 грн обвинуваченою чи певні щомісячні відрахування із заробітної плати обвинуваченої не забезпечать її перевиховання у дусі законослухняності та попередження вчинення нею нових злочинів із урахуванням завданого психотравмуючого фізичного насильства відносно її неповнолітньої дочки.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

30. Цивільний позов по справі не заявлявся.

31. Процесуальні витрати по справі відсутні.

32. Речові докази по справі відсутні. Запобіжний захід обвинуваченій у даному провадженні до набрання вироку законної сили не обирати.

Керуючись ст. 368,370, 373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у межах санкції статті цього закону у виді громадських робіт на строк сто годин.

2. Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання даним вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1