Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №950/955/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №950/955/26

Суддя: Бакланов Р. В.

Справа № 950/955/26

2/950/745/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В., представника позивачки - адвоката Січкар О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Січкар Ольга Сергіївна до Лебединської міської ради Сумської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лебединської міської ради Сумської області, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кудряве Охтирського району Сумської області. На день смерті він був власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2,73 га, розташованої на території колишньої Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Позивачка є племінницею спадкодавця, що встановлено рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2025 року у справі № 950/2073/25, яке набрало законної сили 24 листопада 2025 року. Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 30 грудня 2025 року виправлено описку в рішенні щодо року народження спадкодавця, а саме замість 1935 року зазначено 1936 рік.

На час відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем постійно не проживала та за однією адресою з ним зареєстрована не була. Тому вона повинна була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців із часу її відкриття, тобто до 23 липня 2016 року.

Позивачка зазначила, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин. З 13 серпня 2015 року вона є особою з інвалідністю I групи підгрупи «Б» по зору безстроково та потребує постійного стороннього догляду. У період, коли тривав строк для прийняття спадщини, позивачка мала тяжкі захворювання органів зору, цукровий діабет I типу, проходила лікування, зокрема в офтальмологічних закладах, та була істотно обмежена у можливості самостійно пересуватися, відвідувати установи, оформляти документи та вчиняти юридично значущі дії.

Після встановлення факту родинних відносин позивачка звернулася до приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Зіньковського І.М. із заявою про прийняття спадщини. Листом від 10 березня 2026 року № 45/01-16 нотаріус повідомив про відсутність підстав для прийняття заяви та відкриття спадкової справи у зв`язку з пропуском установленого законом строку. Просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позивачка у судове засідання не з`явилася. Її інтереси представляла адвокат Січкар О.С., яка позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення спору залишив на розсуд суду. Відзиву на позов та доказів на спростування вимог позивачки відповідач не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази у їх сукупності та надавши їм оцінку відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільного права є звернення до суду.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, спадкоємців. Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом її відкриття є день смерті особи.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті підтверджено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кудряве Охтирського району Сумської області. Цей документ виданий уповноваженим органом, містить відомості про особу спадкодавця, дату та місце його смерті, а тому є належним, допустимим і достовірним доказом часу відкриття спадщини.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08 травня 2025 року підтверджено, що на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований державний акт серії І-СМ № 044153 на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,73 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Отже, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За відсутності заповіту або в інших випадках, передбачених законом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2025 року у справі № 950/2073/25, яке набрало законної сили, установлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_1 є племінницею спадкодавця.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено такі обставини. Таким чином, факт родинних відносин позивачки зі спадкодавцем не потребує повторного доказування.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 30 грудня 2025 року виправлено описку щодо року народження ОСОБА_2 . Правильним є 1936 рік народження. Суд критично оцінює розбіжності щодо року його народження в окремих довідках органів місцевого самоврядування, оскільки вони усунуті судовим рішенням, що набрало законної сили, та не спростовують тотожності особи спадкодавця.

За змістом частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Частиною першою статті 1265 ЦК України встановлено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Позивачка як племінниця спадкодавця належить до кола осіб, які можуть бути покликані до спадкування за законом.

При цьому суд зазначає, що предметом цього спору є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а не встановлення права власності на спадкове майно чи остаточне визначення складу спадкоємців. Перевірка наявності спадкоємців попередніх черг, факту прийняття спадщини іншими особами та оформлення спадкових прав належить до компетенції нотаріуса під час ведення спадкової справи.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але не проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Довідкою Лебединобобрицького старостинського округу та відповіддю Чернеччинської сільської ради підтверджено, що спадкодавець тривалий час був зареєстрований у селі Кудряве Охтирського району Сумської області. Позивачка за цією адресою не проживала та зареєстрована не була. Отже, ОСОБА_1 не вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, та повинна була подати нотаріусу заяву про її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України спадкоємець, який протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що її не прийняв.

Листом приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Зіньковського І.М. від 10 березня 2026 року № 45/01-16 підтверджено, що позивачці відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та відкритті спадкової справи через пропуск установленого законом строку. Листом Першої Охтирської державної нотаріальної контори від 30 травня 2026 року підтверджено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропустила.

Разом з тим частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено: «За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини».

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суд визначає особі додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо причина пропуску строку є поважною. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця у вчиненні відповідних дій.

Такий правовий підхід викладений у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 та від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24. Тривала хвороба спадкоємця може бути поважною причиною пропуску строку, якщо її характер і перебіг створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини.

Суд також ураховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24. При вирішенні спору про визначення додаткового строку суд має з`ясувати не формальне посилання спадкоємця на певні обставини, а їх реальний вплив на можливість своєчасного подання заяви про прийняття спадщини. Юридична необізнаність, похилий вік або пасивна поведінка особи самі по собі не є поважними причинами, проте тяжка хвороба та істотні обмеження життєдіяльності можуть становити об`єктивну перешкоду для реалізації спадкових прав.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 929620 підтверджено, що з 13 серпня 2015 року ОСОБА_1 встановлена I група інвалідності підгрупи «Б» по зору безстроково. Її статус особи з інвалідністю I групи також підтверджується пенсійним посвідченням.

Медичною карткою ОСОБА_1 , результатами огляду у медичному центрі «Офтальміка» та іншими медичними документами підтверджено, що позивачка у 2016 році проходила лікування з приводу тяжких захворювань органів зору, цукрового діабету I типу та супутніх захворювань, потребувала спеціалізованого офтальмологічного лікування й оперативних втручань.

Зазначені докази є належними та допустимими, оскільки видані медичними установами та МСЕК у межах їх повноважень, містять відомості про стан здоров`я позивачки саме у період, пов`язаний із пропуском строку для прийняття спадщини.

Суд бере до уваги, що встановлення I групи інвалідності підгрупи «Б» свідчить не про звичайний стан непрацездатності, а про наявність значно виражених стійких порушень функцій організму та значну залежність особи від сторонньої допомоги у виконанні соціально-побутових функцій. У поєднанні з тяжкими захворюваннями органів зору та необхідністю лікування ці обставини об`єктивно обмежували можливість позивачки самостійно пересуватися, відвідувати нотаріальні та інші установи, працювати з документами, належно оформити заяву або своєчасно звернутися за правничою допомогою.

Суд не вважає, що позивачка посилається лише на незнання порядку прийняття спадщини чи на сам факт наявності інвалідності. Причиною пропуску строку є сукупність підтверджених доказами обставин, а саме безстрокова інвалідність I групи по зору, тяжкий стан здоров`я, лікування та істотне обмеження можливості самостійно вчиняти необхідні дії.

Факт звернення позивачки до адвоката та до суду у 2025-2026 роках не спростовує існування об`єктивних перешкод у 2016 році. Предметом оцінки у цій справі є реальна можливість позивачки подати заяву нотаріусу протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця та обставини, які тривалий час перешкоджали реалізації її спадкових прав.

Установлення судом факту родинних відносин у 2025 році не є самостійною підставою для визначення додаткового строку. Проте це рішення усунуло документальну перешкоду для оформлення спадкових прав позивачки. У сукупності з її доведеним станом здоров`я дана обставина підтверджує добросовісність поведінки позивачки та її намір реалізувати право на спадкування.

Відповідач не подав відзиву на позов, не спростував наданих позивачкою доказів, не надав відомостей про наявність інших осіб, які прийняли спадщину, та не заперечив проти вирішення спору по суті. Водночас суд не ототожнює заяву відповідача про покладення вирішення справи на розсуд суду з визнанням позову, а самостійно перевірив наявність передбачених законом підстав для його задоволення.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Позивачка надала належні докази смерті спадкодавця, наявності спадкового майна, спорідненості зі спадкодавцем, пропуску строку, звернення до нотаріуса, відсутності спадкової справи та поважності причин пропуску строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, пов`язаної з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, спричиненими її тяжким станом здоров`я та інвалідністю I групи підгрупи «Б» по зору. Тому є правові підстави для визначення їй додаткового строку відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд вважає, що додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили є достатнім для подання позивачкою заяви нотаріусу про прийняття спадщини. Такий строк дозволить їй реалізувати спадкове право, зокрема за допомогою представника, без необґрунтованого затягування оформлення спадщини.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 1216, 1220, 1223, 1258, 1265, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Січкар Ольга Сергіївна до Лебединської міської ради Сумської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити позивачу - ОСОБА_1 1959 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після ОСОБА_2 1936 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кудряве Охтирського району Сумської області, два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 09.09.2026.

Суддя Роман БАКЛАНОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua