Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №295/17828/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17828/25 Головуючий у 1-й інст. Єригіна І. М.

Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) у місті Житомирі цивільну справу № 295/17828/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 30 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Єригіної І.М. у м.Житомирі

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (надалі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», товариство) звернулося до суду із названим позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача 16 927,82 грн заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору – 2 422,40 грн та на правову допомогу – 9 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №75919325, за умовами якого товариство зобов`язалося передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики 5 000 грн. Строк позики (строк договору) 30 днів. День надання позики – 06.08.2021. Дата повернення позики (останній день) – 04.09.2021. Процентна ставка базова/день – 1,99%. Знижена процентна ставка/день – 0,70%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день – 2,70%.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 000,00 грн.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75919325.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023, згідно якого позивач отримав право вимоги за вище названим кредитним договором.

Станом на дату подання позову строк виконання зобов`язання настав, але відповідач його не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, підлягає стягненню у судовому порядку.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 16 927,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 5 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 927,00 грн, нараховані 3% річних – 0,82 грн.

Посилаючись на вказані обставини, товариство просило задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 30.06.2026 позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено. Вирішено питання відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального і матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши з нього 3 444,90 грн боргу за кредитним договором від 05.08.2021 №75919325 та відмовивши у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, нарахованих після 03.09.2021. Змінити розподіл судових витрат і повернути йому судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пунктом 2.2 Договору від 05.08.2021 №75919325 чітко визначено, що кредит надається на 30 днів порядок пролонгацій при цьому договором не передбачено. Проте, первісним кредитором незаконно нараховано відсотки після спливу строку кредитування, а з вимогами про стягнення грошових коштів як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався. Зазначені судом пункти Правил не регулюють домовленість між сторонами щодо строку договору, а визначений Правилами порядок нарахування відсотків за понадстрокове користування позикою не має будь-якого юридичного сенсу, адже згідно сталої практики Верховного Суду у кредитора припинилось право нараховувати відсотки після закінчення строку кредитування.

Апелянт вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за укладеним договором, обмежившись періодом, чітко визначеним умовами договору (30 днів), графіком платежів та із врахуванням здійсненої відповідачем проплати у розмірі 2 600 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75919325 в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач, здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., на поточний/картковий рахунок, вказаний відповідачем при оформленні договору позики.

Позивач надав відповідачу грошові кошти (позику) у гривні на умовах передбачених договором позики, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, За умовами Договору №75919325 строк позики - 30 днів (п. 2.2), процентна ставка (базова) /день - 1,99 % (фіксована) (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.2, п. 17 Договору та п. 1.3 Правил надання грошових коштів у позику, затверджених рішенням №11/02/2021 від 11.02.2021 Загальних зборів учасників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ці Правила є невід`ємною частиною Договору позики, що укладається між Товариством та Позичальником.

Відповідно до п. 5.2 договору позики позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті ttps://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 6.5 Правил ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Факт отримання коштів за названим Договором та виконання позикодавцем своїх зобов`язань в частині надання кредитних коштів позичальнику відповідачем визнається та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з розрахунком первісного кредитора, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позики загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 75919325 від 05.08.2021 становить 16 927,82 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 927,00 грн, нараховані 3% річних - 0,82 грн.

22 лютого 2022 року було укладено договір №22/02/2022, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77481342.

10 січня 2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75919325, що підтверджується Реєстром боржників.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг у спосіб, передбачений Законом України «Про електронну комерцію». Встановивши, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації в системі та підписав договір одноразовим ідентифікатором, суд визнав правочин укладеним у письмовій формі. Також місцевий суд дійшов висновку, що позивач довів факт передачі коштів позичальнику шляхом надання довідки платіжного оператора про безготівковий переказ на вказану відповідачем картку. Судом встановлено, що право грошової вимоги перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі належно оформлених договорів факторингу та відступлення прав вимоги. Враховуючи відсутність доказів повного погашення згаданої заборгованості з боку відповідача, суд визнав вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків обґрунтованими. При цьому судом відкинуто посилання відповідача про неправомірне нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування, оскільки умовами Договору передбачено строк кредитування в 30 днів, але даний договір було пролонговано відповідно до п.п. 7.7 Правил надання грошових коштів у позику.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вище зазначалось, за умовами п. 2.1 Договору №75919325 від 05.08.2021 сума позики, що надавалась позикодавцем, 5000,00 грн.; строк позики - 30 днів (п. 2.2 Договору); процентна ставка (базова) /день - 1,99 % (фіксована) (п. 2.3 Договору); дата повернення позики - 04.09.2021.

Згідно п. 5.2, п. 17 Договору та п. 1.3 Правил надання грошових коштів у позику, затверджених протоколом №11/02/2021 від 11.02.2021 рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ці Правила є невід`ємною частиною Договору позики, що укладається між Товариством та Позичальником.

Позивачем здійснено часткову сплату боргу 06.09.2021 у розмірі 2 600, 00 грн.

Згідно з п. 6.5 Правил у разі неповернення /повернення не в повному розмірі /несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожен день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Розділом 7 Правил врегульовано порядок продовження строку користування позикою.

Пунктом 7.7 Правил передбачено пролонгацію шляхом внесення коштів на рахунок товариства, що є вираженням згоди позичальника на продовження строку (терміну) дії договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично без будь-якого додаткового документального оформлення.

Відтак, внесенням платежу за кредитним договором від 06.09.2021 відбулася пролонгація даного кредитного договору, тому нарахування процентів за кожен день надстрокового користування кредитом в період з 07.10.2021 по 04.01.2022 є правомірним, а нарахована товариством заборгованість по процентах у розмірі 11927,00 грн підлягає стягненню.

Всього по договору №75919325 з врахуванням часткової сплати боргу стягненню підлягає 16 927,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 927,00 грн, нараховані 3% річних - 0,82 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Відповідно до положень статтей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за зазначеними вище кредитним договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за даним кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги щодо нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору є безпідставними, оскільки відповідно до умов укладеного договору та Правил, які є невід`ємною частиною договору, визначено два окремих строки кредитування, строк позики (строк договору) 30 днів, та граничний строк користування – 90 днів.

Тобто, договором передбачено та погоджено сторонами граничний строк користування кредитними коштами – 90 днів, в межах якого і було здійснено нарахування відсотків, оскільки, позичальник не скористався своїм право щодо повернення кредитних коштів у рекомендований строк, тобто у строк найнижчої відсоткової ставки за користування.

Оскільки відповідач кредитні кошти протягом 30 днів не повернув, здійснив часткову оплату після закінчення цього строку, тому договір було пролонговано, а кредитодавець продовжив нараховувати позичальнику проценти за користування кредитними коштами в межах граничного строку кредитування 90 днів, відтак, цей період є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про задоволення позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються не неправильній оцінці фактичних обставин справи та вищенаведених норм права, які регулюють спірні правовідносини між сторонами, а тому не заслуговують на увагу.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

За приписами пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м.Житомира від 30 червня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н.Й.Григорусь

Судді О.М.Галацевич

В.А.Панкеєва

Повний текст складено 08.09.2026.