Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №161/16036/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/16036/26 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І. Б.

Провадження № 22-ц/802/1215/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Киці С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 161/10546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Справі призначено єдиний унікальний № 161/15046/26 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена для розгляду суддею Шестерніном В.Д.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння повернуто позивачу, оскільки ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року справі №161/15046/26.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі № 161/10546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року. Витребувано у суду першої інстанції вищевказану цивільну справу №161/10546/26.

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову в межах цивільної справи №161/10546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння. Заяві призначено єдиний унікальний № 161/16036/26 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена для розгляду суддею Плахтій І.Б.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 161/10546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння – повернуто заявнику.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення заяви про забезпечення позову, просив ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким його заяву задовольнити, матеріали цивільної справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки позивачем оскаржується ухвала суду про повернення заяви, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 08 вересня 2026 року тобто, дата складення повного судового рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння повернуто позивачу, з підстав невиконання вимог ухвали.

Постановою Волинського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 30 червня 2026 року залишено без змін.

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Оскаржуваною ухвалою суду від 29 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння – повернуто заявнику.

Статтею 149 ЦПК України передбачено підстави забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. І ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції після постановлення 30.06.2026 року ухвали про повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позову без руху.

При тому, станом на день подання заяви про забезпечення позову, апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження в межах перегляду ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.06.2026 року.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову провадження у цивільній справі, в межах якої просять забезпечити позов, не було відкрито і справа не перебувала в провадженні суду, а тому суд позбавлений можливості перевірити зміст позовних вимог та оцінити необхідність та достатність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

На час постановлення даної ухвали, ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння особі що її подала набрала законної сили, оскільки залишена без змін постановою апеляційного суду від 20.08.2026 року.

Таким чином в провадженні суду відсутня позовна заява, яка може бути забезпечена у спосіб про який просить ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції за наведених обставин дійшов правильного висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню на підставі ч. 10 ст. 153 УЦПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до обґрунтування вимог пред`явленого позову з деталізацію правовідносин, що виникли між сторонами та не містять спростування правомірності оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржена ухвала відповідає вимогам закону і не підлягає до скасування.

Керуючись статтями 183, 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: