Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №753/25477/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25477/25

провадження № 1-кп/753/1213/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисник ОСОБА_10 ,

обвинувачений ОСОБА_11 ,

у судовому засідання в об`днаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020001166 від 27.10.2025 та № 12025100020004157 від 17.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

І. Історія судового провадження

[1] До Дарницького районного суду м. Києва 25 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004157 від 17.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[2] Окрім цього, до Дарницького районного суду м. Києва 26 грудня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020001166 від 27.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[3] Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України 25 листопада та 26 грудня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цих кримінальних проваджень було визначено головуючого суддю ОСОБА_1

[4] Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року були об`єднані в одне судове провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025100020001166 від 27.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025100020004157 від 17.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ІІ. Формулювання обвинувачення, яке пред?явлене ОСОБА_11 та визнане судом доведеним

2.1 Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні № 12025100020001166 від 27.10.2025

[5] ОСОБА_11 , будучи протягом року засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, однак не пізніше 27.10.2025, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

[6] Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановленому місці, за невстановлених обставин та часу, у невстановлений слідством спосіб, ОСОБА_11 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту, яку розпочав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

[7] У подальшому, 27.10.2025, о 15:10, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ялинкова, 60/1, працівниками поліції було затримано ОСОБА_11 , у якого в подальшому, під час проведення особистого обшуку, в нагрудній сумці чорного кольору останнього виявлено та вилучено згорток ізолюючої стрічки з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,250 г, яку ОСОБА_11 зберігав для власного вживання, без мети збуту.

[8] PVP згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

[9] Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», маса PVP до 0,15 г вважається невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, а від 15,0 г і більше - особливо великим розміром.

[10] Отже, маса особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено, яка відповідно до висновку експерта складає 0,25 г, є достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

[11] Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинених протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

2.2 Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні № 12025100020004157 від 17.11.2025

[12] ОСОБА_11 , будучи протягом року засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та у невстановленому слідством місці та 17.11.2025, приблизно о 20 год. 40 хв., перебуваючи неподалік озера «Вирлиця», побачив в землі згорток клейкої стрічки білого кольору, всередині якого прозорий полімерний пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору.

[13] Усвідомлюючи той факт, що у вказаному пакеті може знаходитись психотропна речовина, у ОСОБА_11 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, для власного вживання, без мети збуту. Після чого, ОСОБА_11 підібрав вказаний згорток з речовиною та помістив його до правої кишені штанів, в які він був вдягнений, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання, без мети збуту.

[14] У подальшому, 17.11.2025, о 21:07, за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 46, працівниками поліції було затримано ОСОБА_11 , у якого в подальшому, під час проведення особистого обшуку, в правій кишені штанів, у які він був одягнений, виявлено та вилучено прозорий полімерний пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,220 г, яку ОСОБА_11 умисно, незаконно, протиправно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», «Порядку провадження діяльності, пов?язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною.

[15] Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) до 0,15 г вважається невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, а від 15,0 г і більше - особливо великим розміром.

[16] Отже, маса особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої заборонено, в наданій речовині, що згідно з висновком судової експертизи є достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

[17] Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ІІІ. Позиції сторін у судових дебатах

[18] Сторона обвинувачення у судових дебатах вважала, що вина ОСОБА_11 доведена поза розумним сумнівом сукупністю наданих доказів. Просив визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_11 вчинив зазначені кримінальні правопорушення під час іспитового строку, а тому просив на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 03 червня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

[19] Сторона захисту доводила суду, що, з огляду на необізнаність обвинуваченого ОСОБА_11 про ухвалення стосовно нього вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та його не направлення останньому, не можна стверджувати про усвідомлення ним статусу особи, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок. Захисник зазначив, що станом на день проведення судових дебатів вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року оскаржується в апеляційному порядку, тому не набрав законної сили, а отже ОСОБА_11 не є засудженим за цим вироком. З огляду на це захисник вважав, що кваліфікуюча ознака вчинення відповідних дій протягом року після засудження за ст. 309 КК України не може бути інкримінована обвинуваченому. Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_11 наразі проходить курс лікування, сторона захисту просила перекваліфікувати його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України та на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності.

ІV. Показання

4.1 Показання обвинуваченого ОСОБА_11

[20] Обвинувачений ОСОБА_11 суду показав, що визнає свою вину у придбанні та зберіганні психотропної речовини PVP 27 жовтня та 17 листопада 2025 року у час, місці та спосіб, які були викладені у висунутому обвинуваченні. Утім, ОСОБА_11 зазначив, що заперечує кваліфікацію вчинених ним дій як таких, що вчинені протягом року після засудження за статтею 309 КК України, оскільки він не був обізнаний про ухвалення Дарницьким районним судом м. Києва вироку від 02 червня 2025 року та призначене цим вироком покарання за ч. 1 ст. 309 КК України.

[21] На запитання прокурора обвинувачений вказав, що визнає вчинення епізодів, пов`язаних із PVP, у тих масах речовини, які зазначені в обвинувальному акті. На запитання, чому під час відеозапису він вказував про свою обізнаність щодо наявності судимостей, пояснив, що йшлося про інші вироки, а не про вирок від 02 червня 2025 року. Також додав, що не усвідомлював можливості ухвалення вироку без його участі в порядку спрощеного провадження.

[22] На запитання захисника обвинувачений вказав, що систематично вживає наркотичні засоби протягом останніх 25 років.

[23] Сторона обвинувачення на початку судового слідства від допиту всіх свідків (понятих) відмовилася, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_11 щодо відсутності заперечень стосовно інкримінованих йому дій, окрім як у частині кваліфікуючої ознаки.

Зі свого боку, сторона захисту не наполягала на їх допиті.

V. Документи, речові докази, висновок експертизи

5.1 Матеріали з кримінального провадження № 12025100020001166 від 27.10.2025

[24] Витяг з ЄРДР відповідно до якого 27 жовтня 2025 року зареєстровано кримінальне провадження № 12025105020001166 за ч. 1 ст. 309 КК України за фактом незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту ОСОБА_11

[25] Доручення про проведення досудового розслідування від 27 жовтня 2025 року, яким старшому дізнавачу Дарницького УП ГУНП у м. Києві доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025.

[26] Повідомлення про початок досудового розслідування від 27 жовтня 2025 року, згідно з яким розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025.

[27] Постанова про призначення групи дізнавачів у кримінальному провадженні від 27 жовтня 2025 року, якою визначено склад групи дізнавачів та старшого дізнавача у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025.

[28] Постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 27 жовтня 2025 року, якою визначено склад групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025.

[29] Протокол затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, від 27 жовтня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_12 затримано за підозрою у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту. До протоколу долучено відеозапис затримання ОСОБА_12 27 жовтня 2025 року, на якому зафіксовано обставини його затримання.

[30] Постанова дізнавача Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 27 жовтня 2025 року про звільнення ОСОБА_11 як затриманої особи.

[31] Постанова про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 28 жовтня 2025 року, якою призначено експертизу вилученої у ОСОБА_12 речовини.

[32] Висновок експерта від 20 листопада 2025 року № СЕ-19/111-25/66324-НЗПРАП, відповідно до якого у наданій на дослідження кристалічній речовині білого кольору, масою 0,353 г, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, масою 0,250 г.

[33] Постанова дізнавача Дарницького УП ГУНП у м. Києві про зміну кваліфікації від 03 грудня 2025 року, якою попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 309 КК України змінено на ч. 2 ст. 309 КК України у зв`язку із встановленням факту попереднього засудження ОСОБА_12 за ст. 309 КК України.

[34] Постанова прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва про визначення підслідності від 04 грудня 2025 року, якою підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визначено за СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.

[35] Витяг з ЄРДР від 04 грудня 2025 року, відповідно до якого до відомостей про кримінальне провадження № 12025105020001166 від 27.10.2025 внесено правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 309 КК України.

[36] Доручення про проведення досудового розслідування від 04 грудня 2025 року, яким СВ Дарницького управління поліції доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України.

[37] Повідомлення про початок досудового розслідування від 04 грудня 2025 року, яким повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України.

[38] Постанова про призначення групи прокурорів від 04 грудня 2025 року, якою визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12025105020001166 від 27.10.2025.

[39] Постанова слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві про визнання речових доказів, якою вилучену кристалічну речовину, масою 0,250 г, що за висновком експерта є психотропною речовиною PVP, визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери схову речових доказів.

[40] Повідомлення про підозру від 19 грудня 2025 року, яким ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[41] Протокол роз`яснення права на захист від 19 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_11 роз`яснено право на правову допомогу, від якої він на цей момент відмовився, зазначивши про бажання захищати себе самостійно.

[42] Доручення прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва в порядку ст. 290 КПК України від 26 грудня 2025 року, яким слідчому доручено повідомити ОСОБА_11 про завершення досудового розслідування та надати йому доступ до матеріалів кримінального провадження.

[43] Повідомлення слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві про відкриття матеріалів досудового розслідування від 26 грудня 2025 року, яким ОСОБА_11 повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження № 12025105020001166 від 27.10.2025 для ознайомлення.

[44] Протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26 грудня 2025 року, яким зафіксовано надання ОСОБА_11 доступу до матеріалів кримінального провадження № 12025105020001166 від 27.10.2025 в одному томі на 75 арк. та його ознайомлення з ними.

[45] Заява ОСОБА_12 від 26 грудня 2025 року, відповідно до якої сторона захисту повідомила про відсутність у її володінні речових доказів чи матеріалів, необхідних для ознайомлення сторони обвинувачення.

5.2 Матеріали з кримінального провадження № 12025100020004157 від 17.11.2025

[46] Витяг з ЄРДР відповідно до якого 17 листопада 2025 року зареєстровано кримінальне провадження № 12025100020004157 за ч. 2 ст. 309 КК України за фактом незаконного зберігання психотропної речовини без мети збуту ОСОБА_11

[47] Доручення про проведення досудового розслідування від 18 листопада 2025 року, яким слідчому Дарницького УП ГУНП у м. Києві доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100020004157 від 17.11.2025.

[48] Повідомлення про початок досудового розслідування від 18 листопада 2025 року, згідно з яким розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100020004157 від 17.11.2025.

[49] Постанова про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 18 листопада 2025 року, якою визначено склад групи слідчих та старшого у кримінальному провадженні № 12025100020004157 від 17.11.2025.

[50] Постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18 листопада 2025 року, якою визначено склад групи прокурорів та старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025100020004157 від 17.11.2025.

[51] Протокол затримання особи, яка вчинила злочин, від 17 листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_12 затримано за підозрою у незаконному зберіганні психотропної речовини без мети збуту. До протоколу долучено відеозапис затримання ОСОБА_12 , на якому зафіксовано обставини його затримання.

[52] Постанова про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 18 листопада 2025 року, якою призначено експертизу вилученої у ОСОБА_12 речовини.

[53] Висновок експерта від 18.11.2025 № СЕ-19/111-25/70366-НЗПРАП, відповідно до якого надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP, маса якої у речовині становить 0,220 г.

[54] Повідомлення про підозру від 18.11.2025, яким ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[55] Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.11.2025, якою вилучену психотропну речовину PVP, масою 0,220 г, визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

[56] Протокол роз`яснення права на захист від 24.11.2025, яким ОСОБА_13 роз`яснено право на правничу допомогу та зафіксовано його заяву про бажання самостійно здійснювати свій захист.

[57] Доручення прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва в порядку ст. 290 КПК України від 24 листопада 2025 року, яким слідчому доручено повідомити ОСОБА_11 про завершення досудового розслідування та надати йому доступ до матеріалів кримінального провадження.

[58] Повідомлення слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві про відкриття матеріалів досудового розслідування від 24 листопада 2025 року, яким ОСОБА_11 повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження № 12025100020004157 від 17.11.2025 для ознайомлення.

[59] Протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 24 листопада 2025 року, яким зафіксовано надання ОСОБА_11 доступу до матеріалів кримінального провадження № 12025100020004157 від 17.11.2025 в одному томі на 74 арк. та його ознайомлення з ними.

[60] Заява ОСОБА_12 від 24 листопада 2025 року, відповідно до якої сторона захисту повідомила про відсутність у її володінні речових доказів чи матеріалів, необхідних для ознайомлення сторони обвинувачення.

5.3 Документи стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_11

[61] Інформаційна картка ОСОБА_12 , що містить його анкетні та реєстраційні дані, відомості про місце народження, проживання.

[62] Довідка КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» № 521157 від 30.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_11 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.

[63] Довідка стосовно ОСОБА_12 від 04.11.2025, сформована в системі МВС України, яка містить відомості про його попередні випадки притягнення до кримінальної відповідальності, востаннє за ч. 1 ст. 309 КК України.

[64] Копія вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року, яким ОСОБА_11 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 01 рік та звільнено від його відбування з випробуванням на один рік.

[65] Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 19.11.2025, якою до ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням відповідних процесуальних обов`язків та визначенням строку його дії до 15.01.2026.

VІ. Мотиви суду

[66] У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ст.ст. 91, 92 КПК України).

[67] Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

[68] Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

[69] Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належним є доказ, який прямо чи не прямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

[70] Згідно з вимогами ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

[71] Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (ст. 94 КПК України).

[72] Оцінка доказів за внутрішнім переконанням віддзеркалює незалежність суду у здійсненні процесуальних функцій, оскільки за своїм змістом є впевненістю в тому, що судом надано правильну оцінку процесуальним джерелам доказів, засобам доказування і встановленим фактам, і що ухвалений із дотриманням правил ст. 94 КПК України висновок щодо питань, які поставлені перед судом в кримінальному провадженні його учасниками, є правильним в контексті стандарту доведення поза розумним сумнівом винуватості (невинуватості) особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

[73] За статтею 309 КК України передбачена відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

За частиною 2 цієї статті, за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

[74] ОСОБА_11 ставиться у провину незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, яке вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

[75] Щодо елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, то всі вони встановлені судом у цьому провадженні та є наступними.

6.1 Об`єкт та об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

[76] Основним безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини, які регулюють порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою захисту здоров`я населення.

[77] Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

[78] Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, що здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або зумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров?я населення у разі зловживання ними (списки № 2 Таблиць І, ІІ Переліку).

[79] Ознаки психотропних речовин як предмета злочинів: медична - психотропні речовини здатні викликати стан одурманювання (сп?яніння) та залежності; юридична - речовини віднесено до психотропних Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками та наведено у Переліку.

[80] Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні у ОСОБА_11 була вилучена речовина, яка відповідно до висновку експертиз у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, при цьому маса PVP у речовині становить 0,25 г та 0,22 г.

[81] Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 PVP включено до Списку № 2 особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

[82] Розміри PVP визначені в Таблиці 2 до наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 (зі змінами):

невеликий розмір - до 0,15 г;

великий розмір - від 1,5 г до 15,0 г;

особливо великий розмір - 15,0 г і більше.

[83] Оскільки маса вилученого PVP становить 0,25 г та 0,22 г, кожна, вона перевищує поріг невеликого розміру.

[84] Захист у цьому кримінальному провадженні ніколи не ставив під сумнів встановлені висновками експерта обставини щодо виду та маси вилученої речовини, а тому суд вважає доведеним, що предметом кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,25 г та 0,22 г.

[85] Крізь призму ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд враховує наступне.

[86] Під придбанням наркотичних засобів або психотропних речовин розуміється їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання (лише щодо наркотиків) дикоростучих конопель і маку (їх частин), а також післяжнивних залишків неохоронюваних посівів наркотиковмісних рослин, відходів виробництва, які містять наркотичні речовини, тощо. Придбання зазначених предметів може бути як сплатним, так і безоплатним.

[87] У свою чергу зберігання - це будь-які умисні дії, пов`язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби чи речовини. Зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин належить до триваючих злочинів.

[88] Цей злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, яка вказана у диспозиції статті (формальний склад).

[89] Обвинувачений ОСОБА_11 під час судового розгляду у повному обсязі визнав обставини щодо незаконно придбаня та надалі зберіганя без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовину PVP, масою 0,25 г та 0,22 г.

[90] Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_11 незаконно придбав та надалі зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP у невеликому розмірі.

6.2 Суб`єкт та суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

[91] Суб`єктом цього злочину є фізична осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років.

[92] Судом встановлено, що ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві.

[93] Отже, на момент вчинення інкримінованих йому діяннь (27 жовтня та 17 листопада 2025 року) ОСОБА_11 досяг сорока років.

[94] Відповідно обвинувачений ОСОБА_11 досяг віку, з якого відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України може наставати кримінальна відповідальність.

[95] Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_11 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що вказує про відсутність відомостей про будь-які розлади психіки у ОСОБА_11 , які б могли призвести до порушення свідомості та вплинути на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

[96] Поведінка ОСОБА_11 під час судового розгляду також не давала підстав вважати, що він не здатний усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Він орієнтується в обставинах кримінального провадження, надав пояснення, користувався процесуальними правами та взаємодіяв з іншими учасниками кримінального провадження та судом.

[97] Наведене переконує суд, що під час вчинення інкримінованого діяння, ОСОБА_11 усвідомлював характер своїх дій та керував ними, тобто був осудний у розумінні ч. 1 ст. 19 КК України.

[98] Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_11 відповідає загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, адже він є фізичною осудною особою, яка вчинила діяння, розцінене стороною обвинувачення як кримінальне правопорушення, у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а ОСОБА_11 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[99] Суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваних нею діянь, відповідальність за які передбачена ст. 309 КК, і бажає їх вчинити, не маючи на меті збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

[100] Про наявність у ОСОБА_11 прямого умислу на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини вказує характер його дій.

[101] Так, ОСОБА_11 після отримання даних про місце розташування закладки, перебуваючи у Дарницькому районі міста Києва, відшукав залишені для нього психотропні речовини 27 жовтня та 17 листопада 2025 року, після чого був затриманий працівниками поліції.

[102] Вчиняючи такі дії, у суду не залишається жодного розуміного сумніву щодо того, що придбання та зберігання психотропних речовин було результатом спрямованої поведінки обвинуваченого ОСОБА_11

[103] Таким чином, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_11 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, розумів, що придбаває та надалі зберігатиме саме психотропні речовини, обіг якої заборонено, та бажав вчинення таких дій, тобто діяв із прямим умислом.

6.3 Щодо кваліфікуючої ознаки як вчинення кримінального правопорушення протягом року після засудження за статтею 309 КК України

[104] Як встановлено судом, ОСОБА_11 був засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі та звільнений від його відбування з випробуванням на строк один рік.

[105] Вказаний вирок набрав законної сили та 11 серпня 2025 року надійшов на виконання до Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, і ОСОБА_11 був поставлений на відповідний облік.

[106] Після цього, як уже встановлено судом цим вироком, ОСОБА_11 вчинив ще два кримінальні правопорушення, передбачені ст. 309 КК України, 27 жовтня 2025 року та 17 листопада 2025 року. Знову таки, сам ОСОБА_11 обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень не заперечував.

[107] Під час судового розгляду цього кримінального провадження захисником ОСОБА_10 долучено до матеріалів кримінального провадження ухвалу Київського апеляційного суду від 02 лютого 2026 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_12 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року.

[108] У судових дебатах захисник ОСОБА_10 стверджував, що з огляду на те, що зазначений вирок на момент вчинення ОСОБА_14 інкримінованих кримінальних правопорушень не набрав законної сили, кваліфікуюча ознака «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, не може бути йому інкримінована.

[109] Однак, суд не погоджується із цими доводами сторони захисту, з огляду на таке.

[110] Так, кваліфікуючою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, є «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею».

[111] Суд звертає увагу, що зазначена норма пов`язує наявність цієї кваліфікуючої ознаки саме з фактом засудження особи за відповідною статтею КК України та вчиненням нею протягом року після такого засудження аналогічних дій до диспозиції ст. 309 КК України, а не з моментом набрання відповідним вироком законної сили.

[112] На підтвердження такого висновку суд звертає увагу на позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 08 січня 2025 року у справі № 755/10941/22. Водночас суд враховує, що обставини зазначеного кримінального провадження не є тотожними обставинам цього кримінального провадження.

[113] Тим не менш, у справі № 755/10941/22 особу було засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України, а цього ж дня нею було вчинено інше кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

[114] Оцінюючи такі обставини, Верховний Суд звернув увагу на те, що сторона обвинувачення не встановила час ухвалення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2022 року у співвідношенні з часом вчинення особою кримінального правопорушення, яке мало місце цього ж дня у період з 13:00 до 13:10.

[115] Суди дійшли висновку про неможливість з упевненістю стверджувати, що відповідне кримінальне правопорушення було вчинене «після ухвалення зазначеного вироку», що, своєю чергою, виключало встановлення кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України.

[116] Із наведеного рішення Верховного Суду вбачається, що для застосування положень ч. 2 ст. 309 КК України має бути встановлено, що дії вчинені після засудження особи, тобто після ухвалення попереднього вироку (про що чітко зазначено у постанові). При цьому Верховний Суд не пов`язав наявність цієї кваліфікуючої ознаки з моментом набрання попереднім вироком законної сили.

[117] Отже, встановлені судом обставини вказують на те, що обидва інкриміновані ОСОБА_11 кримінальні правопорушення були вчинені після його засудження за ч. 1 ст. 309 КК України та протягом року після такого засудження.

[118] При цьому та обставина, що на момент вчинення зазначених кримінальних правопорушень вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року фактично не набрав законної сили, не спростовує факту засудження ОСОБА_12 за ст. 309 КК України та не виключає наявності передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України кваліфікуючої ознаки.

[119] Окремо та детально суд вважає за необхідне надати оцінку доводам захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_11 начебто не був обізнаний про ухвалення вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та призначене йому цим вироком покарання.

[120] Так, відповідно до листа судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2025 року копію вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року було надіслано ОСОБА_11 рекомендованим поштовим відправленням за адресою: АДРЕСА_1 .

[121] ОСОБА_11 у судовому засіданні кілька разів підтвердив, що протягом останніх двох років проживав за зазначеною адресою.

[122] Крім того, суд враховує, що вирок від 02 червня 2025 року було ухвалено за результатами розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку, на проведення якого ОСОБА_11 надав свою згоду.

[123] Отже, останній був обізнаний про здійснення стосовно нього кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК України та повинен був усвідомлювати станом на жовтень 2025 року можливість ухвалення за його результатами судового рішення і призначення відповідного покарання.

[124] При цьому захисник ОСОБА_10 підтвердив суду, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року оскаржується в апеляційному порядку лише в частині призначеного покарання, а не в частині встановлення винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та обставин надання згоди ОСОБА_11 на спрощений порядок.

[125] Додатково до цього, як вже зазначалося судом вище, у серпні 2025 року зазначений вирок набрав законної сили та був направлений на виконання до органу пробації.

[126] При цьому, як вбачається з листа органу пробації, у період із серпня до жовтень 2025 року працівниками органу пробації вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_12 , у тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

[127] Надалі, з 24 жовтня 2025 року, матеріали стосовно ОСОБА_12 були направлені до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві для подальшого встановлення його місцезнаходження. Одночасно вживалися заходи щодо вирішення питання про скасування звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням, у задоволенні відповідного подання судом було відмовлено.

[128] Крім того, прокурором надано суду письмові пояснення ОСОБА_12 , надані ним безпосередньо після його затримання 27 жовтня 2025 року, тобто після вчинення першого з інкримінованих у цьому кримінальному провадженні кримінальних правопорушень. У зазначеному документі в розділі, що містить відомості про особу, зазначено, що ОСОБА_11 раніше був засуджений за вироком суду 02 червня 2025 року, із зазначенням призначеного йому покарання. Поруч із цими даними міститься підпис ОСОБА_12

[129] З огляду на все наведене суд не знаходить підстав вважати доведеним твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_11 не був обізнаний про факт свого попереднього засудження за ч. 1 ст. 309 КК України.

[131] Отже, доводи сторони захисту про необізнаність ОСОБА_12 щодо попереднього засудження не спростовують наявності в його діях кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України.

[132] І, найголовніше те, що положеннями глави 30 КПК України, яка регламентує особливості розгляду обвинувального провадження у спрощеному порядку щодо кримінальних проступків, не передбачено жодних застережень щодо доведення до відома обвинуваченого змісту ухваленого вироку як умови для настання передбачених кримінальним законом правових наслідків його засудження.

[133] Натомість передбачено обов`язок суду після ухвалення вироку у спрощеному провадженні направити його копію обвинуваченому і така вимога закону у цьому випадку була виконана.

[134] Відтак, у діях ОСОБА_11 наявні всі елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

VI. Підсумок

[135] Правозастосування - це здійснювана у процесуальному порядку діяльність суду, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб`єктів і конкретних випадків в акті застосування норм права.

[136] Суд може постановити обвинувальний вирок лише у тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

[137] Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення оголосила й прокоментувала надані письмові матеріали та продемонстувала суду й відтворила під час засідання електронні докази, зібрані у провадженні, отже подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[138] Підсумовуючи, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України є доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.

[139] Суд остаточно визначає кримінально-правову кваліфікацію дій, яка має надаватися з правової точки зору фактам у цьому кримінальному провадженні.

[140] Суд кваліфікує дії ОСОБА_11 як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цієї статтею, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

[141] З урахуванням викладеного, суд переходить до вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_11 .

VII. Призначення покарання

[142] Положення КК України встановлюють, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

[143] Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ст.ст. 50, 65 КК України).

[144] Варто вказати, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

[145] Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

[146] Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав частково), особу обвинуваченого, а саме: середнього віку, з вищою освітою, має двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не вперше притягується до кримінальної відповідальності.

[147] Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, за матеріалами провадження та з урахуванням позиції сторін за наслідками судового розгляду судом не встановлено.

[148] За санкцією ч. 2 ст. 309 КК України передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

[149] З урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відсутності обставин, які пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого та необхідності його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

[150] Разом із цим, кримінальне правопорушення у цьому провадженні ОСОБА_11 вчинив після постановлення вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року, яким йому було призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, тобто до закінчення зазначеного іспитового строку та остаточного відбуття призначеного покарання.

[151] Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

[152] Враховуючи характер та обставини вчинення нового кримінального правопорушення, а також те, що воно було вчинене під час іспитового строку, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 71 КК України та частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року.

[153] Суд визначає за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднює ОСОБА_11 невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та остаточно, з урахуванням положень пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань до одного виду, призначає йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.

[154] Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

VIIІ. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

[155] Під час досудового розслідування ухвалою суду від 19 листопада 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_11 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешу, що 15 січня 2026 року завершив свою дію. Під час судового розгляду запобіжний захід не обривався та у судових дебатах це питання перед судом не порушувалось.

[156] Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

[157] Строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 19 листопада 2025 року до 15 січня 2026 року (57 днів) зараховується ОСОБА_11 з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі, тобто 19 днів.

[158] Також на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_11 слід зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню тримання під вартою, а саме 27 жовтня, 17-19 листопада 2025 року (дні фактичного затримання).

[159] Таким чином, загальний строк, який підлягає зарахуванню ОСОБА_11 у строк відбування покарання, становить 23 дні.

[160] З урахуванням постановлення судом обвинувального вироку, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11

[161] Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

[162] Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2025 року та остаточно, з урахуванням положень пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань до одного виду, визначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_11 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню тримання під вартою, а саме 27 жовтня, 17-19 листопада 2025 року (4 дні фактичного затримання).

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України ОСОБА_11 зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідає одному дню позбавлення волі, а саме з 19 листопада 2025 року до 15 січня 2026 року (19 днів).

Загальний строк, який підлягає зарахуванню ОСОБА_11 у строк відбування покарання, становить 23 дні.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_11 у порядку виконання цього вироку.

2. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави витрати, здійснені під час досудового розслідування, за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів (висновок експерта від 20 листопада 2025 року № СЕ-19/111-25/66324-НЗПРАП) в розмірі 3 565,60 грн, та (висновок експерта від 18 листопада 2025 року № СЕ-19/111-25/70366-НЗПРАП) в розмірі 1 782,80 грн.

3. Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,25 г та 0,22 г, знищити.

4. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

5. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1