Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №752/13371/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13371/26

Провадження №: 2/752/11638/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

за участю секретаря - Сінчук І. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 16 листопада 2025 року № 1625-8929 та додатковою угодою до нього від 17 листопада 2025 року в розмірі 20942,85 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7935,04 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 7 807,81 грн, заборгованість по комісії - 1000 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4 200 грн. та судові витрати у сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 листопада 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1625-8929, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі - 5000,00 грн.

Позивач зобов`язання відповідно до умов договору виконав у повному обсязі. Зазначає, що всупереч умовам Кредитного договору, статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, відповідач порушив умови договору і не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за кредитним договором. Внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 02 березня 2026 року складає 20942,85 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 7935, 04 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 7 807,81 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 4 200, 00 грн., заборгованість по комісії - 1000 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абз. 2 ч.1 ст.177 ЦПК України.

Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволені позову у заявленому позивачем розмірі.

В обґрунтування своїх заперечень щодо позову зазначає, що у позивача відсутні підстави для нарахування неустойки (штрафу, пені. в порядку, визначеному статтею 625 ЦК України в розмірі 4200, грн, оскільки у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором. відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Вважає, що відсотки нараховані позивачем у розмірі 7807,81 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Положення договору встановлюють вимоги зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Зазначає, про безпідставність стягнення комісії в розмірі 1000 грн, оскільки у кредитному договорі укладеного між сторонами № 1625-8929 від 16 листопада 2025 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитором встановлена комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладені оспорюваного кредитного, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідач у відзиві, не оспорюючи факт укладення договору про відкриття кредитної лінії та отримання грошових коштів, вважав за можливе стягнення з нього за договором № 1625-8929 від 16 листопада 2025 року та додатковою угодою від 17 листопада 2025 року тіла кредиту у розмірі 7807,81 грн. та відсотків - 4000 грн.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 16 листопада 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1625-8929 (далі - Договір).

Договір укладено між сторонами за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 6543.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом позичальник може скористатись своїм правом дострокового повернення Кредиту та здійснити повне погашення Кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту Ануїтентними платежами згідно графіку вихзначеного у п. 2.3 Договору.

Умовами п 3.1 Договору визначено, що цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію»

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника. (п. 2.4 Договору).

Порядок та умови надання кредиту. Порядок сплати процентів за користування кредитом визначені розділом 4 договору.

Відповідно до умов пункту 4.1 Договору, сторони узгодили, що розмір кредитного ліміту складає - 5000,00 грн, дата надання кредиту - 16 листопада 2025 року ( п 4.2 Договору), строк кредитування - 300 календарних днів, до11 вересня 2026 року (пункт 4.10), базовий період - 14 календарний день (пункт 4.4.).

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми вказаної в п. 4.1 Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу ( п. 4.2 Договору).

Сторони погодили, що базовий період - це проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом.( п. 1 Договору)

У п. 4.3 Договору встановлено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована, та передбачено, що процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Тип комісії - одноразова комісія, що нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7 цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту.

Стандартна процентна ставка - 1,00% за кожен день користування кредитом (пункт 4.6), реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає - 6025,02 проценти (пункт 4.11).

Орієнтовна загальна вартість кредиту (за весь строк кредитування) складає 19324,44, 00 грн, та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду (пункт 4.12).

Сторони погодили, що комісія за видачу кредиту становить 20, 00 % від суми виданого кредиту. ( п. 4.6 Договору).

Розділ 10 Договору визначає програму лояльності, позичальник за умови дотримання, вимог передбачених п.п. 10.2, 10.3 цього Договорукористується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за такими ставками:

Знижена процентна ставка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.( п. 10.2 Договору).

У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту або частинисуми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою( який є додатком 2 до цього договору) не пізніше останнього дня будь - якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до дати погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредитувключно з тою обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії ( включаючи дату погашення заборгованості). ( п. 10.2 Договору).

Згідно з пунктом 12.1 договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

У пункті 12.10.1 договору визначено сторонами, що позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансових послуг без нав`язування її придбання.

Відповідно до умов п. 13 Договору ОСОБА_1 вказав номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 для перерахунку кредитних коштів.

17 листопада 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1625-8929 (далі - Додаткова угода). За умовами вказаного договору кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів в розмірі 3400,00 грн. у кредит за договором та продовження строку кредитування /строку дії договору на умовах визначених цим договором ( п. 2, п. 2. 1 Додаткової угоди).

П. 2.3 додаткової угоди сторони визначили, що після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів, позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 8400 грн, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.

При укладені додаткової угоди, сторони узгодили, що строк кредитування - 300 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди (п. 2.4 Додаткової угоди), комісія за видачу додаткових гроших коштів у кредит становить 0% відсотків ( п. 2. 6 Додаткової угоди).

Сторони домовились продовжити строк кредитування на 1 день, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 301 день. ( п. 2. 7 Додаткової угоди).

Додаткові грошові кошти у кредит надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми вказаної в п. 2.1 цієї додаткової угоди, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засообу. ( п. 2.9 Додаткової угоди).

Після укладення Додаткової угоди: сума кредиту становить 8400 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення Додаткової угоди становить 300 календарних днів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 4872,75 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту складає 31258,98 грн (пункт 3 Додаткової угоди).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Між сторонами по справі укладено договір про відкриття кредитної лінії від 16 листопада 2025 року № 1625-8929 в електронній формі за допомогою ідентифікатора А 6543 та Додатковий угоду від 17 листопада 2025 року до вказаного договору в електронній формі за допомогою ідентифікатора А 2628.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Укладений між сторонами договір про відкриття кредитної лінії від 16 листопада 2025 року № 1625-8929 та Додаткова угоді від 17 листопада 2025 року відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Вказані обставини визнані відповідачем та не оспорюються сторонами, тому відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України- не підлягають доказуванню.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (стаття 1054 ЦК України).

Позивач (через партнера ТОВ ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на карту отримувача ( НОМЕР_2 ), чим виконав свої зобов`язання за Договорами своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, на підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів (Довідка про перерахування суми кредиту та Довідка про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).

Вказані обставини визнані відповідачем та не оспорюються сторонами, тому відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України- не підлягають доказуванню.

Із розрахунку заборгованості за договором від 16 листопада 2025 року № 1625-8929 встановлено, що відповідач частково здійснив оплату заборгованості за кредитним договором 04 грудня 2025 року розмірі 1000 грн, що було враховано позикодавцем при розрахунку заборгованості.

Також наданий позивачем розрахунок відображає нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов договору та у межах строку кредитування до 02 березня 2026 року.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного з відповідачем договорів позивачем надано відповідачу кредитні кошти в розмірі, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту, яка відповідно до розрахунку позивача станом на 02 березня 2026року становить 7 935,04 грн.

Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 7935,04 грн.

За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обґрунтованими, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7935,04 грн.

Щодо нарахованих ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Як вбачається із розрахунку заборгованості який долучено до матеріалів справи, розмір заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7807,81 грн. які нараховані за період з 16 листопада 2025 року по 30 листопада 2025 року за ставкою 0,90 %, за період з 01 грудня 2025 року по 01 березня 2026 року за ставкою 1,00 %, . При цьому за період з 16 листопада 2025 року по 01 березня 2026 року позивачем нараховано проценти відповідно до п. п. 2.10 Додаткової угоди.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 7807,81 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Покликання відповідача, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 7807,81 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 7935,04 грн за договорами, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором - не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначаються Законом України «Про споживче кредитування» визначає.

Відповідно до пунктів 10, 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За умовами укладеного сторонами договору його укладено на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.2), тому спірні правовідносини підпадають під регулювання Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 1 цього закону 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Отже позивач як кредитодавець за укладеними сторонами договорами має право на отримання процентів за наданими у користування відповідачу кредитними коштами відповідно до умов договору.

Так, відповідно до частин 1 та 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною 5 статті 18 цього ж закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором

Аналіз вказаної законодавчої норми, висновків Верховного Суду (див. до прикладу постанови від 09 вересня 2020 року по справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року по справі 524/5556/19), свідчить, що її положення застосовуються при нарахуванні боржникові у зобов`язанні непропорційно великих сум як відповідальність за невиконання зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсними умов Договору та Додаткової угоди до нього, тому нарахування відсотків відповідають умовам укладених договорів.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21) вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсними умов Договору та Додаткової угоди щодо нарахування комісії, тому її нарахування відповідає умовам укладених договорів.

Суд, з огляду на вказані положення законодавства України, вважає законним право кредитора встановлювати, зокрема, комісію за здійснення операції по видачі кредиту, як передбачено умовами договору про відкриття кредитної лінії №1625-8929 від 16 листопада 2025 року та додаткової угоди від 17 листопада 2025 року.

Щодо стягнення позивачем з відповідача відсотків за статтею 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція є сталою та закріплена у постановах Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23, від 31 січня 2024 року № 183/7850/22.

Договір про відкриття кредитної лінії №1625-8929 від 16 листопада 2025 року та додаткова угода від 17 листопада 2025 року укладені під час дії воєнного стану, а тому на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, нарахування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відсотків за статтею 625 ЦК України протягом всього строку кредитування за прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії №1625-8929 від 16 листопада 2025 року та додаткова угода від 17 листопада 2025 року є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 4200 грн заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягають оскільки, суперечать вимогам закону, тому нарахування процентів, передбачених статтею 625 ЦК України є безпідставними.

Таким чином, в зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором від №1625-8929 від 16 листопада 2025 року та додаткової угоди від 17 листопада 2025 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 16 739,85 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7935,04 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 7804,81 грн; заборгованість по комісії - 1000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 06 травня 2026 року № 33521 про оплату судового збору на суму 2662,40 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору, що становить від розміру задоволених судом позовних вимог ( 79 %), а саме: 2103, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514,526, 549, 610,611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12,13,49,81,89,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 16 листопада 2025 року № 1625-8929 та додатковою угодою від 17 листопада 2025 року у розмірі 16 739 ( шістнадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять ) грн 58 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 7935 ( сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 04 коп; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 7804 (сім тисяч вісімсот чотири) грн 04 коп.; заборгованість по комісії - 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2103 (дві тисячі сто три гривні) грн 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариств з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, офіс 407.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 08 вересня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук