Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №314/4040/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/4040/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/941/26Головуючий у 1-й інстанції Кіяшко В.О.

Єдиний унікальний №314/4040/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кофанова Андрія Валентиновича на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 04.09.2025 року о 23 год. 17 хв. на 271 км автомобільної дороги «Харків – Сімферополь» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі захисник Кофанов А.В. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що відеозапис з відеореєстратора поліцейського не є безперервним. Відомості щодо ідентифікуючих ознак пристрою, за допомогою якого здійснено відеозапис, відсутні. Захисник вказує, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, але працівники поліції фактично відмовилися це робити. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, змістом якого зафіксовано відмову від проведення такого огляду, не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Апелянт посилається на відсутність доказів, які би безпосередньо фіксували факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Відтак, на переконання захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Кофанов А.В. не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber» та за допомогою SMS-повідомлення відповідно.

Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443816 від 04.09.2025 року, відповідно до якого у вказані в протоколі день та час водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04.09.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Відеозапис події має істотне значення для правильного вирішення даної справи, адже містить достовірні дані про ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. При цьому, склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису даних, на які впливав би факт специфічних характеристик технічного засобу, найменування якого містяться у графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення.

Відтак, відеозапис є належним, допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, а також узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин не ґрунтуються на матеріалах справи.

Апеляційний суд зважає на те, що відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою Відділення поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5648152 від 04.09.2025 року за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом водієм, який не мав при собі та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; у темну пору доби на транспортному засобі не працював задній лівий габаритний ліхтар (а.п.5).

Вказане рішення суб`єкта владних повноважень, яким, з-поміж іншого, було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 2105» д.н.з. НОМЕР_1 під час події, що сталася 04.09.2025 року, є нескасованим. Відомостей про оскарження постанови уповноваженої особи у встановленому законом порядку апеляційному суду не надано.

Додатково апеляційний суд відзначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні максимально детально із зазначенням часових позначень на бодікамері описано наявний відеозапис події за участі ОСОБА_1 , як в частині встановлення факту керування ним транспортним засобом, так і в частині встановлення факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я.

Зміст дослідженого апеляційним судом відео відповідає наведеному в оскаржуваній постанові судді опису. Переконливих доказів на спростування зафіксованих на відеозаписові обставин апеляційна скарга захисника не містить. У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - "Інструкція №1452/735"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 розділу Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було оголошено вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

При цьому обставин, які би дійсно об`єктивно завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено.

Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Надаючи юридичну оцінку доводам апелянта про подальші дії ОСОБА_1 , нібито спрямовані на проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд виходить з такого.

В апеляційній скарзі захисник посилається на такі ймовірні дії ОСОБА_1 вже після зафіксованої відмови останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння. А відтак, за викладених обставин такі гіпотетичні дії водія юридичного значення вже не мають та жодним чином не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Більш того, на підтвердження вказаного факту захисником взагалі не надано жодного доказу.

У зв`язку з чим, аргументи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх оформленні не встановлено.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.

Долучений до матеріалів провадження акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, окрім даних про те, що такий огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія від його проходження, містить відомості про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння.

Апеляційна скарга захисника не містить переконливих аргументів щодо неналежності такого доказу, як акт огляду на стан сп`яніння, змістом якого, окрім іншого, зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із винесеним судовим рішенням, проте висновків суду не спростовують.

Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Кофанова Андрія Валентиновича залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 червня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар