Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №334/5586/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 07.09.2026 Справа № 334/5586/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/5586/25 Головуючий у 1-й інстанції: Козлова Н. Ю.

Провадження № 22-ц/807/1738/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шлецер Андрія Андрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого необлікованого об`єму (обсягу) природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого необлікованого об`єму (обсягу) природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, який поставляється АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 .

23 грудня 2021 року на територію вказаного домоволодіння з`явилися представники АТ «Запоріжгаз» з метою проведення перевірки, за наслідками якої було складено Акт про порушення № ZP000399 від 23.12.2021 року, зі змісту якого вбачається, що споживач порушив Кодекс газорозподільних систем, а саме розділ ХІ глава 2 п. 1 п.п. 3 несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); та розділу ХІ глава 2 п.3. п.п.1 (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується, або обліковується некоректно). Акт у порядку визначеному Кодексом ГРМ підписано працівниками АТ «Запоріжгаз» та відповідачем без зауважень.

Позивач зазначав, що після складання вказаного акту, співробітниками відповідача було демонтовано засіб вимірювальної техніки, про що складений відповідний Протокол демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертиз № 001850 з метою направлення його на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем ОСОБА_1

05 січня 2022 року відповідачем у складі комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломби АТ «Запоріжгаз» було проведено експертизу лічильника газу типу G-4 «Октава» завод «Генератор» заводський номер 540442, 2021 року випуску (покази лічильника 00029,71) та складено Акт експертизи лічильника газу № 0016, згідно якого під час експертного дослідження було встановлено наступне: «відсутня пломба заводу - виробника ЗВТ, що встановлюється з правого боку лічильного механізму, що надає доступ в роботу лічильного механізму. Пломба-стрічка «Бар`єр» № В17013988, встановлена на з`єднанні лічильного механізму та корпусу лічильника відклеєна від корпусу лічильника. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації та підлягає заміні. Лічильник поміщено в пакет, опломбовано пломбою № R32949606».

Під час проведення експертизи застосовувалась фотофіксація.

На підставі вищевказаного опису, комісією було зроблено висновок про те, що Акт про порушення ZP000399 від 23.12.2021 року задовольнити частково в частині втручання в роботу ЗВТ. Дані порушення є наслідком несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу та призвели до недостовірності показів. Лічильник не придатний для подальшої експлуатації, оскільки зовнішній вигляд лічильника не відповідає вимогам п. 11.1 ДСТУ 9035:2020, відносна похибка лічильника перевищує максимально допустиму похибку (п.11.4 ДСТУ 9035:2020), про що ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 3-0009-22 від 05 січня 2022 року.

Зважаючи на вищезазначене, відповідачу здійснено перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 Кодексу) з 23.06.2021 року по 07.12.2021 року з урахуванням усіх газових приладів (плита газова -1 шт., котел двоконтурний - 1 шт,) зареєстрованих осіб (2 особи) та опалювальної площі 63,2 м2. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за вищевказаних обставин становить 71 965,40 гривень.

Споживач не сплатив вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу у сумі 71965,40 гривень. Тому, представник позивача просить суд стягнути у судовому порядку з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу.

На підставі вищевикладеного, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» донарахований не облікований об`єм (обсяг) природного газу в розмірі 71 965,40 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вартість донарахованого необлікованого об`єму природного газу в сумі 71965,40 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шлецер Андрія Андрійовичаподав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого не облікованого об`єму (обсягу) природного газу у сумі 71 965,40 грн, відмовити в повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність саме несанкціонованого втручання відповідача у роботу засобу вимірювальної техніки.. Позивач повинен був довести не лише факт наявності певних технічних недоліків чи пошкоджень лічильника, а саме: факт несанкціонованого втручання; факт вчинення такого втручання саме відповідачем; причинний зв`язок між такими діями та викривленням обліку природного газу; правильність проведення донарахування. Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 лише 18.06.2021 року. Сам факт набуття права власності на об`єкт нерухомості не свідчить про те, що саме після придбання будинку відповідачем було здійснено будь-яке втручання у роботу засобу вимірювальної техніки. Газовий лічильник був встановлений у будинку до набуття відповідачем права власності. Позивачем не доведено, що саме відповідач допустив будь-які дії, які могли призвести до зміни роботи лічильника. Експертиза лічильника не встановила факту втручання саме відповідача та причинного зв`язку між пошкодженням пломб і неправильним обліком газу. Суд замінив доказування вини відповідача припущенням, що якщо існує пошкодження пломби, то відповідальність автоматично несе споживач. Суд першої інстанції фактично ототожнив пошкодження пломби із доведеним втручанням, хоча такі поняття не є тотожними. Розрахунок донарахування не може бути визнаний обґрунтованим без доведення самого факту порушення.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу АТ «Запоріжгаз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн (3 328, 00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 71 965,40 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає в повній мірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, є власником будинку та споживачем послуг з розподілу природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 , несе відповідальність за збереження та цілісність лічильника газу. Наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами (актом експертизи N 0016 від 05 січня 2022, актом про порушення N ZP 000399 від 23 грудня 2021 та висновком за результатами експертної повірки лічильника № 0016 від 05 січня 2022) підтверджується несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, внаслідок чого відповідачем здійснювалось використання природного газу з порушенням вимог законодавства, що є підставою для покладення на споживача відповідальності за виявлене порушення. Відповідачем, в свою чергу, не було наведено належних і допустимих доказів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ "Запоріжгаз" при проведенні перевірки лічильника газу за адресою його проживання, експертизи останнього з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об`єму та вартості природного газу. У зв`язку з чим за розрахунком відповідача, вартість необлікованого природного газу за період з 23 червня 2021 року по 07 грудня 2021 року складає – 71 965,40 грн, при цьому жодного іншого розрахунку, стороною відповідача не надано та правильність розрахунку не спростована. На адресу відповідача було надіслано повідомлення щодо погашення вартості необлікованрого об`єму природного газу на суму 71 965,40 грн, яке ним залишено без виконання, тому суд прийшов до висновку, що є правові підстави для задоволення позову.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 18 червня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2764, ОСОБА_1 , придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61-64).

Отже, ОСОБА_1 є власником будинку та споживачем послуг з розподілу природного газу, що сторонам не заперечується.

Вказаний будинок газифікований та забезпечений лічильником газу типу G4-2 Октава зав. № 540442, 2021 року випуску.

Зазначений лічильник встановлено та прийнято до експлуатації 12 вересня 2011 року, що підтверджується заявою-приєднання до умов договору розподілу природного газу (а.с.17).

23 грудня 2021 року працівниками АТ «Запоріжгаз» на об`єкті споживання відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) (розділ ХI глава 2 п. 1 п.п. 3), пошкодження ЗВТ (лічильника) газу або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (розділ ХI Глава 2 п. 3, п.п. 1), про що складено Акт про порушення № ZP 000399 від 23 грудня 2021 року, що підписаний працівниками АТ «Запоріжгаз» в присутності споживача ОСОБА_2 , будь-яких зауважень відповідача зазначений акт не містить. Крім того в акті було зазначено, що комісія оператора ГРМ з розгляду цього акту буде проводити засідання: 12 січня 2022 року з 13 до 17 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 52, каб. № 202 (а.с.17-зворот-18).

Отже, про дату, час та місце проведення розгляду акту про порушення № ZP 000399 від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 було відомо, про що свідчить його особистий підпис в даному акті.

23 грудня 2021 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складений протокол № 001850 демонтажу та направлення засобу вимірювальної техніки для проведення експертизи, який підписано представниками Оператора ГРМ та споживачем. За Фактом підписання протоколу зауважень споживачем ОСОБА_1 до протоколу не внесені (а.с.18-зворот).

За результатами проведеної експертизи було складено Акт № 0016 від 05 січня 2022 року, яким було виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: відсутня пломба заводу - виробника ЗВТ, що встановлюється з правого боку лічильного механізму, що надає доступ в роботу лічильного механізму. Пломба-стрічка «Бар`єр» № В17013988, встановлена на з`єднанні лічильного механізму та корпусу лічильника відклеєна від корпусу лічильника. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації та підлягає заміні. Лічильник поміщено в пакет, опломбовано пломбою № R32949606».

Також в даному акті зазначено, що по результатам позачергової повірки похибка лічильника, за об`ємної витрати становить: Qmin: -7,83%; 0,2Qmax:0,50%; Qmax: 0,40%.

Під час проведення експертизи застосовувалась фотофіксація. На засіданні комісії пі час проведення експертизи лічильника газу ОСОБА_1 був відсутній (а.с.20).

Відповідно до протоколу повірки № 0016 від 05 січня 2021 року вбачається, що за результатам позачергової повірки похибка лічильника, за об`ємної витрати становить: Qmin=0,041: -7,83%; 0,2Qmax=1.1:0,50%; Qmax=6.0: 0,40%, атмосферний тиск: 99441 Па(а.с.19).

Відповідно до Довідки ДП «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 3-0009-22 від 05 січня 2022, вбачається, що ЗВТ- лічильник газу G-4 Октава, зав. № 540442, виробник ДП завод «Генератор», м. Київ, за результатами повірки не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: не відповідає п. 11.1 (зовнішній вигляд лічильника не відповідає вимогам ЕД) та п.11.4 (відносна похибка лічильника перевищує максимально допустиму похибку) Методики повірки (Основна відносна похибка перевищує допустиме значення) (а.с.19-зворот).

Комісією АТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про часткове задоволення акту про порушення № ZP 000399 від 23 грудня 2021 року в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що відображено у протоколі № 13 від 12 січня 2022 року. В якому відмітка про споживача або його представника відсутня (а.с.21).

У подальшому, АТ «Запоріжгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості за період з 23 червня 2021 року по 07 грудня 2021 року на суму 71 965,40 грн (а.с.22-зворот-25).

АТ «Запоріжгаз» на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок необлікованого об`єму природного газу і його вартість та рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об`єму природного газу у сумі 71 965,40 грн протягом 10 днів, однак на день подання позову заборгованість не погашена (а.с.22,24-зворот).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є власником будинку, абонентом та споживачем природного газу і споживачем послуг АТ «Запоріжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. У відповідності до статті 38 Закону права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу. У відповідності до статті 38 Закону права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Згідно пп. 11 п. ст. 1, п. 1 ст. 41 Закону, Кодекс ГРС це правила експлуатації та доступу до газорозподільної системи, що затверджуються Регулятором. За приписами статті 40 Закону, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вищевказаних вимог діючого законодавства з 01.07.2015 Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. В розумінні Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем ПАТ «Запоріжгаз» (перейменоване в АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз») серед суб`єктів ринку природного газу, кваліфікується як Оператор газорозподільної системи.

Пунктом 1 та 2 гл. 1 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Абзацом 2 п. 1 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС передбачено, що Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

За п. 3 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 гл. 3 розд. VI Кодексу ГРС).

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У відповідності до пункту 2.3. Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором. Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розмішена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що між АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» та відповідачем склалися відносини, що випливають з договору розподілу природного газу, в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем.

Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом ГРС, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також договором про приєднання споживача до газорозподільної системи.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу", вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.

Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодекс ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.

Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ – сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу зведених до стандартних умов, визначених законодавством (п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем).

Пошкодження ЗВТ/ лічильника газу згідно п. 4 глави розділу 1 Кодексу ГРС це механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання.

Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.

За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).

Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

У разі виявлення оператором ГРС несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток Х цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. (пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС).

Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

Пунктом 3.1.3 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року N 619 (далі - Положення), встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.

Згідно з пунктом 3.2.2 Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).

Згідно з пунктом 3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації.

У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення).

Пунктом 2.1 Положення визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.

Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково) або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до пункту 3 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС у разі, якщо між оператором ГРС і споживачем не досягнуто згоди щодо компенсації споживачу завданих збитків чи перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Акт про порушення № ZP 000399 від 23 грудня 2021 року підписано працівниками АТ «Запоріжгаз» та відповідачем без зауважень.

05 січня 2022 року проведено експертизу ЗВТ про що складено АКТ № 0016 експертизи лічильника газу, за результатами якої, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ- відсутня пломба заводу виробника ЗВТ, що встановлена з правового боку лічильного механізму, що надає доступ в роботу лічильного механізму пломба-стрічка «Бар`єр» № В17013988, встановлена на з`єднанні лічильного механізму та корпусу лічильника відклеєна від корпусу лічильника. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації та підлягає заміні.

Державним підприємством «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 05 січня 2022 року складено довідку про непридатність ЗВТ, в якій зафіксовано, що зовнішній вигляд лічильника не відповідає вимогам п. 11.1 ДСТУ 9035:2020, відносна похибка лічильника перевищує максимально допустиму похибку ( п. 11.4 ДСТУ 9035:2020).

Тобто в даному випадку зазначена довідка та протокол повірки від 05.01.2022 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують викривлення даних обліку природного газу внаслідок несанкціонованого втручання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 210/7480/21 у якій Верховний Суд прийшов до висновку «Факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника зафіксовано довідкою ДП «Кривбасстандартметрологія» про непридатність засобу вимірювальної техніки № 319367 від 11 листопада 2021 року, згідно якої похибка вимірювання перевищують допустимі значення ( мінус 6-+3% та складає мінус 10,10%.).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 542/881/19 від 11.03.2026 року погодилася з висновками Касаційного господарського суду у справі № 903/160/21 щодо того, що сама можливість використання даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена, вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу/ЗВТ та, відповідно, є підставою для нарахування вартості необлікованого спожитого газу, і його тлумачення в іншому розумінні не знаходить свого підтвердження. У пункті 143 цієї постанова зазначено, що вищезазначені положення Кодексу ГРС підтверджують правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, що будь-яке стороннє втручання у ЗВТ/лічильника газу, що призводить до викривлення даних, є відповідальністю саме споживача, якому переданий ЗВТ/лічильника газу на відповідальне зберігання, та нарахування йому вартості необлікованого споживчого газу і трактування положень Кодексу ГРС по іншому не має на те правового сенсу, а тому не потрібно доводити складові цього порушення (дію, спосіб та наслідки).

З огляду на висновки, сформульовані у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду ухвалюючи рішення від 11.03.2026 року по справі № 542/881/19 не знайшла підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 903/160/21.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відсутність пломби не дає можливості використовувати лічильник, як засіб вимірювальної техніки та вказує на факт несанкціонованого втручання, а відсутність пломби заводу-виробника ЗВТ та пошкодження пломби- стрічки саме по собі є способом втручання в лічильник газу та мало наслідок прийняття обгрутованого висновку комісії про підтвердження несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АТ «Запоріжгаз», суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» довело належними і допустимими доказами факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ: відсутня пломба заводу - виробника ЗВТ, що встановлюється з правого боку лічильного механізму, що надає доступ в роботу лічильного механізму. Пломба-стрічка «Бар`єр» № В17013988, встановлена на з`єднанні лічильного механізму та корпусу лічильника відклеєна від корпусу лічильника. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації та підлягає заміні. Згідно з п.11 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, розрахунок здійснений за цінами закупівлі природного газу протягом періоду необлікованого природного газу. Згідно розрахунку, об`єм донарахованого газу становить 2 225,93 м3, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу склала 71 965,40 грн. Правильність розрахунку відповідачем не спростовується. Відтак, акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості на суму 71 965,40 грн проведений позивачем з дотриманням норм чинного Кодексу ГРС. Підставою для здійснення нарахування (донарахування) об`єму необлікованого природного газу був факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Отже, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 71 965,40 грн, розмір якої не спростовано ОСОБА_1 ..

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживача, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об`єму природного газу.

Отже, правильним є висновок суду, що дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у зв`язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Доводи апеляційної скарги про те, що судове рішення ухвалене на підставі неналежного та недопустимого доказу, є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до незгоди заявника з актом експертизи ЗВТ від 05 січня 2022 року № 0016 та оцінкою зазначеного доказу, наданою судом першої інстанції, яку ОСОБА_1 не спростував.

Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності викривлення даних обліку природного газу є неспроможними позаяк протокол повірки ДП «Запоріжжя стандартметрологія» від 05 січня 2022 року № 0016 та довідка ДП Запоріжжя стандартметрологія» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 3-0009-22 від 05 січня 2022 року є належними та допустимими доказами, які підтверджують викривлення даних обліку природного газу внаслідок несанкціонованого втручання.

Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідачем будь-яких втручань в роботу ЗВТ не здійснювалось, а отже вина відповідача у несанкціонованому втручанні в роботу ЗВТ не доведена, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті.

Згідно з заявкою-приєднання від 02 листопада 2021 року до умов Договору розподілу природного газу (для побутового споживача), за адресою: АДРЕСА_1 у будинку, власником якого є ОСОБА_1 , останній ознайомився з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (а.с.9), за умовами якого споживач (власник або користувач) несе повну відповідальність за збереження і цілісність лічильника газу (ЗВТ — засобу вимірювальної техніки) та пломб на ньому.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 18 червня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2764, ОСОБА_1 , придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61-64).

Згідно з п. 7.4 Типового договору, споживач зобов`язується: не допускати несанкціонованого відбору природного газу (п.п.5); забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін (п.п.6); дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (п.п.7);

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу (близький за змістом висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 02 липня 2019 року у справі N 904/2741/18, від 18 травня 2021 року у справі N 902/417/20, від 11 серпня 2021 року у справі N 927/89/18).

Доводи апеляційної скарги про те, що несанкціоноване втручання в роботу лічильника відбулося не з його вини, тому він не повинен нести відповідальність - не узгоджуються з положеннями, викладеними в пункті 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, оскільки за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку газу (далі - ВОГ) та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Відповідачем не було доведено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ було здійснено іншим споживачем, крім того, інших належних та допустимих доказів, які б спростовували Акт N 0016 експертизи лічильника газу від 05 січня 2022 року або акт-розрахунок не облікованого об`єму природного газу і його вартості, або доказів, які б свідчили про суттєві порушення під час здійснення перевірки газового лічильника та які б могли вплинути на її результати, як суду першої, так і суду апеляційної інстанції надано не було.

Аргументи апеляційної скарги щодо недоведеності факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ є безпідставними.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про здійснення несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу та викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв`язку між втручанням і викривленням, обліку, а тому є правильні висновки суду першої інстанції про задоволення позову.

Аргументи апелянта, що суб`єкт господарювання, який надає послуги із газопостачання, несе відповідальність за несвоєчасність проведення періодичної повірки газового лічильника, не заслуговують на увагу, так позивач, як суб`єкт господарювання – Оператор ГРМ не надає послуги із газопостачання, та навіть у випадку прострочення терміну повірки ЗВТ, то таке прострочення не має будь-яких юридичних наслідків у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу при виявленні у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або пломб на ньому та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу розрахунки, передбачені главою 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

З огляду на зазначене, оскаржуване рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Тож, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо суті спору не спростовують правильність висновків суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні.

Оскільки правильність висновків суду першої інстанції у цій справі не спростовано доводами апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, то апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , представника, адвоката Шлецер Андрія Андрійовича підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шлецер Андрія Андрійовича - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 07 вересня 2026 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Кухар С.В. Кочеткова І.В.