Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №334/1655/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 08.09.2026 Справа № 334/1655/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/1655/26 Головуючий у 1-й інстанції: Гнатюк О. М.

Провадження № 22-ц/807/1765/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В., Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горького, Якимівської селищної територіальної громади Запорізької області померла мати позивача – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_6 склала два заповіти на ім`я ОСОБА_1 , а саме: на все належне майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось від 04.12.2009, посвідченого секретарем Горьківської сільської ради, Якимівського району, Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за №30; на земельну ділянку, кадастровий номер: 2320381000:05:007:0007 від 22.07.2019, посвідченого приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1721.

За життя спадкодавець – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком, та отримувала пенсію за віком.

За заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Котляр П.І. було заведено спадкову справу №67/2023.

Приватним нотаріусом під час розгляду документів було встановлено, що заповіт, який посвідчений 04.12.2009 за №30 є нікчемним в силу частини першої статті 1257 Цивільного кодексу України, оскільки був складений з порушенням щодо його форми.

02.02.2024 постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. мені було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на недоотриману пенсію спадкодавця, у зв`язку із тим, що неможливо встановити розмір частки заповіданого майна (склад спадкового майна) та заповіт спадкодавця від 04.12.2009 року за №30 складений з порушенням вимоги щодо його форми.

За інформацією наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на обліку в управлінні та отримувала пенсію за віком. У зв`язку із смертю залишилася недоотримана пенсія у розмірі 51 806,72 грн.

Право на спадкування за законом недоотриманої пенсії матері отримали спадкоємці першої черги, окрім ОСОБА_1 , є треті особи у цій справі, а саме сестри позивачки та племінник та племінниця (діти померлої сестри) ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), проте останні не прийняли спадщини. Зокрема в постанові від 02.02.2024 нотаріус зазначає, що інші спадкоємці заяв щодо спадщини не подавали. Згідно довідки Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області відомості щодо спільного проживання із спадкодавцем інших спадкоємців відсутні. Станом на 02.02.2024 свідоцтва про право на спадщину по спадковій справі №67/2023 не видавалися.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, а саме - пенсію у розмірі 51 806,72 грн, яка була призначена, нарахована та належала її матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не була нею одержана за життя.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом, а саме - пенсію у розмірі 51806,72 грн, яка була призначена, нарахована та належала її матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не була нею одержана за життя.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 рокута ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 не зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у встановлений законодавством України термін. Відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі працездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Датою звернення за отриманням пенсії у випадку смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії. Отже, проводити виплати недоотриманої пенсії у заявленому позивачем розмірі немає законних підстав.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Сльота Д.В. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Від представника Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області – Пасічник О.М. на адресу апеляційного суду надійшла заява в якій вона просить розглянути справу за її відсутності, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі (а.с. 245-249).

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Сльота Д.В. на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 року у цій справі залишити без змін (а.с 242-244).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на вказане, колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України ухвалила здійснювати апеляційний розгляд у відсутності учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, за життя мати позивачки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотримала пенсію, яка увійшла до складу спадщини, а позивач ОСОБА_1 є її спадкоємцем за законом та у встановленому законом порядку прийняли спадщину, тому позивачці як спадкоємиця набуває право на отримання не виплаченої пенсії своєї матері у розмірі 51 806,72 грн, із врахуванням того, що інші спадкоємці не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не були зареєстровані із спадкодавцем за однією адресою.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, оскільки таке рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 жовтня 2023 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 87 років, у селищі Максима Горького Якимівської селищної територіальної громади, Мелітопольський район, Запорізька область, актовий запис №1040 (а.с.68-зворот).

ОСОБА_6 за життя була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи Виконавчого комітету Якимвської селищної ради (а.с.19).

За життя ОСОБА_6 склала два заповіти:

-заповіт від 04.12.2009 року посвідчений секретарем Горьківської сільської ради, Якимівського району, Запорізької області відповідно до якого ОСОБА_6 зробила заповідальне розпорядження: на все належне їй майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належало їй на день смерті, і на що вона за законом мала право заповіла донькам: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

-заповіт 22.07.2019 року посвідчений приватним нотаріусом Якимівського нотаріального округу Запорізької області Уколовим С.А. відповідно до якого ОСОБА_6 зробила розпорядження: земельну ділянку, площею 10.28 га, кадастровий номер: 2320381000:05:007:0007, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горківської сільської ради Якимівського району Запорізької області, заповіла доньці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.67,70,96).

13.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. із заявою про прийняття спадщини, яка була зареєстрована нотаріусом за №187, того ж дня нотаріусом була заведена спадкова справа №67/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.11.2023 (а.с.65-67).

Відповідно до копії спадкової справи інші спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини.

02.02.2024 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І., винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до якої постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України ОСОБА_6 (спадкова справа № 67/2023) на недоотриману пенсію спадкодавця, у зв`язку з тим, що вчинення такої дії суперечить законодавству України та в інших випадках, передбачених законом – неможливо встановити розмір частки заповіданого майна (склад спадкового майна), та заповіт спадкодавця від 04.12.2009 року за № 30 складений з порушенням вимог щодо його форми (а.с.98-зворот-99).

Перевіряючи склад спадкового майна, Приватним нотаріусом ЗМНО Котляр А.І. скеровано запит до ГУ ПФУ у Запорізькій області від 18.11.2023 № 314/02-14 стосовно розміру недоотриманої пенсії спадкодавцем ОСОБА_6 (а.с.89).

Відповідно до довідки Головного управлінням пенсійного фонду України в Запорізькій області, що міститься у спадковій справі № 67/2023 року наданої на запит приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр А.І. залишок нарахованих, але не виплачених коштів за період з 01.06.2022 року по 31.07.2023 року ОСОБА_6 становить 51806,72 грн (а.с.90).

Довідкою від 31.12.2025 №0800-0401-8/159563 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Залишилась недоотримана пенсія у сумі 39 846,74 грн (а.с.14).

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем своїх прав на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої суми пенсії спадкодавця.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, з урахуванням збільшення позовних вимог, про визнання за нею право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію у розмірі 51 806,72 грн, яка була призначена, нарахована та належала її матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не була нею одержана за життя.

Підставою своїх позовних вимог позивача зазначає наявність у неї як спадкоємиці за законом після смерті матері права на спадкування недоотриманої суми пенсії. Відповідачем у справі позивач визначив Якимівську селищну раду Мелітопольського району Запорізької області

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц.

Відповідно до частин другої та третьої статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Таким чином, належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна про визнання права власності в порядку спадкування.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанції обставини справи засвідчують, що спір виник з приводу визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію після ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі М.Горького, Якимівської селищної територіальної громади Запорізької області, в розмірі 51 806,72 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, померла ОСОБА_6 перебувала на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком.

При цьому також встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_6 .. Відповідно до спадкової справи №67/2023 відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Відповідно до копії спадкової справи інші спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини.

02.02.2024 року ПН ЗМНО Котляр А.І., винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до якої постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України ОСОБА_6 (спадкова справа № 67/2023) на недоотриману пенсію спадкодавця, у зв`язку з тим, що вчинення такої дії суперечить законодавству України та в інших випадках, передбачених законом – неможливо встановити розмір частки заповіданого майна (склад спадкового майна), та заповіт спадкодавця від 04.12.2009 року за № 30 складений з порушенням вимог щодо його форми.

Відповідно до довідки Головного управлінням пенсійного фонду України в Запорізькій області, що міститься у спадковій справі № 67/2023 року наданої на запит ПН ЗМНО Котляр А.І. залишок нарахованих, але не виплачених коштів за період з 01.06.2022р. по 31.07.2023 р. ОСОБА_6 становить 51806,72 грн.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію не може бути заявлена до Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, оскільки остання не оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивачки, визнавала позов та просила розглядати справу за відсутності її представника.

Натомість третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, до повноважень якого відноситься вирішення питання про виплату недоотриманої пенсії, що належала спадкодавцю, оспорює право позивачки на таку пенсію.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, що не позбавляє позивачку права на звернення до суду за захистом порушених прав з визначенням належного суб`єктного складу учасників процесу.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області – задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2026 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Котляр Анна Ігорівна про визнання права власності в порядку спадкування – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 09 вересня 2026 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Кухар С.В.