Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №608/2425/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2026 р. Справа № 608/2425/26

Номер провадження2/608/1368/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В позовній заяві вона вказала, що перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З січня 2026 року відповідач матеріальної допомоги на утримання не надає, іншим особам аліментів не сплачує, є працевлаштованим, тому позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про часткове визнання позовних вимог, а саме повністю визнає вимогу про стягнення аліментів. В частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень заперечує, вважає такий розмірі завищеним та необґрунтованим, просить зменшити розмір до 1 500 гривень.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частина 2 цієї статті вказує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З врахуванням вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, визнання відповідачем позовних вимог, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги від 14 серпня 2026 року, укладений між адвокатом Дядиком Я. Б. та позивачкою ОСОБА_1 , Акт прийому-передачі наданих послуг від 20 серпня 2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 10 від 20.08.2026, ордер на надання правничої допомоги, відповідно до яких вартість послуг становить 4 000 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, керуючись принципами справедливості та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 2 000 гривень, які належить стягнути з відповідача на користь позивача.

У відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331,20 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 серпня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили «____» ___________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2425/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець