Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №608/2432/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2026 р. Справа № 608/2432/26

Номер провадження2-о/608/132/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У заяві вона вказала, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тростянець, Республіка Польща, її батьками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У 1946 році їх сім`я в складі восьми чоловік була депортована і примусово переселена із села Тростянець Перемишлянського повіту Республіка Польща на територію України в Тернопільську область, що підтверджується Архівною довідкою від 03.07.2002 року № Б-6719-02/и, виданою Державним архівом Львівської області. Згідно чинного законодавства їй як особі, яка була переселена з Польщі на територію України, було надано статус "Ветеран війни".

На даний час Управлінням соціального захисту населення проводиться нарахування та виплата одноразової грошової допомоги громадянам, які примусово були депортовані та переселені з території Польщі на територію України в період 1944-1951 років. Заявниця ОСОБА_1 в установленому порядку подала наявні в неї документи в Управління соціального захисту населення Чортківської РВА для отримання одноразової виплати як особі, примусово переселеній в 1946 році з території Польщі на територію України в Тернопільську область, проте документи не прийнято у зв`язку з виявленими розбіжностями. Так, у свідоцтві про народження та паспорті її ім`я значиться " ОСОБА_4 ", по батькові - " ОСОБА_5 ", а згідно ОСОБА_6 довідки про переселення її ім`я значиться - " ОСОБА_4 ", по батькові - " ОСОБА_7 ", тобто в імені зазначено дві букви -"н", а по батькові - відсутня буква - "ї". Провести виправлення в Архівній довідці імені та по батькові в досудовому порядку неможливо, тому їй було рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту про належність вказаної архівної довідки.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує, просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Чортківської районної військової адміністрації Тернопільської області в судове засідання не з`явився, від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без представника за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, вивчивши та дослідивши докази в справі, приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тростянець, Польща, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 24 грудня 1999 року Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області.

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження (запис поновлено) серії НОМЕР_2 від 12.08.2026 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тростянець, Республіка Польща, народилася ОСОБА_8 , її батьки: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 05 червня 1960 року, після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

З посвідчення № НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 є Ветераном праці, і їй призначена пенсія по віку.

Архівною довідкою Державного архіву Львівської області № Б-6719-02/и від 03.07.2002 підтверджується, що в документах обласного архіву значиться родина у складі: голова родини – ОСОБА_11 , 1907 р. н., члени родини – ОСОБА_12 , 1894 р. н., ОСОБА_2 , 1912 р. н., ОСОБА_3 , 1912 р. н., ОСОБА_8 , 1939 р. н., ОСОБА_13 , 1943 р. н., ОСОБА_14 , 1945 р. н., ОСОБА_15 , 1941 р. н., у 1946 році була переселена у Тернопільську область з с. Тростянець Перемишльського повіту (Польща).

У зв`язку з розбіжностями у написанні імені та по батькові заявниці в архівній довідці та інших документах, у ОСОБА_1 виникли труднощі при оформленні документів щодо нарахування та виплати одноразової допомоги громадянам, які були депортовані та переселені з території Польщу на територію України в період 1944-1951 років, отже, необхідно встановлення юридичного факту про належність правовстановлюючого документа заявниці.

Співставлення письмових доказів дає підстави вважати, що вищезазначена архівна довідка, в якій заявниця зазначена як « ОСОБА_8 » дійсно належить заявниці ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявниці для оформлення особистих майнових прав, що випливають із цього факту.

При цьому, в даному випадку рішення суду не замінює собою документа, а лише підтверджує належність такого документу заявнику, що у подальшому надасть йому можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать йому відповідно до положень ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

З огляду на викладене, а також те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці потрібно для того, щоб вона мала можливість на оформлення та виплату грошової допомоги, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, тому суд приходить до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 13, 76, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Архівна довідка від 03.07.2002 року № Б-6719-02/и, видана Державним архівом Львівської області, в якій вказано про члена родини - дошлюбне прізвище " ОСОБА_16 ", ім`я " ОСОБА_4 ", по батькові " ОСОБА_7 ", 1939 року народження, дійсно належить ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Рішення набрало законної сили «____» _________________2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2432/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець