Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №473/2141/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2141/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"09" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Ротар М.М.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

У квітні 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 25.06.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало зі ОСОБА_1 договір про надання кредиту №358421-КС-001.

Відповідно до договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн зі строком користування коштами протягом 16 тижнів, а відповідачка зобов`язалася частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 15 жовтня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування коштами, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1 000 грн.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальниця зобов`язалася сплатити на користь кредитодавця проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 700 000 % річних від суми заборгованості.

Позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 14150 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 5000 грн, прострочена заборгованість за процентами 5650 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 1000 грн, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти у розмірі 2500 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Дармограй А.Т. не з`явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 25.06.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» уклало зі ОСОБА_1 . Договір про надання кредиту №358421-КС-001.

Відповідно до договору ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн зі строком користування коштами протягом 16 тижнів, а відповідачка зобов`язалася частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 15 жовтня 2025 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1 % за кожен день користування коштами, а також сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1 000 грн.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальниця зобов`язалася сплатити на користь кредитодавця проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 700 000 % річних від суми заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір (з додатковою угодою) в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця, погодившись з ними, підписала договір (з додатковою угодою) за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Бізнес Позика».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи, а саме відповіді АТ КБ «Перший Український Міжнародний Банк» від 07.05.2026 року за вих. №КНО-07.8.8/7788 вбачається факт повного виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором шляхом перерахування кредиту у загальному розмірі 5 000 грн на банківську картку позичальниці.

У той же час, позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 року виникла заборгованість.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, вказана заборгованість становить 14150,00 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 5000 грн, прострочена заборгованість за процентами 5 650 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 1000 грн, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти у розмірі 2500 грн.

Суд частково погоджується з наданим розрахунком, зокрема щодо заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а також договірними процентами за користування кредитом та комісією за надання кредиту, оскільки нарахування у цій частині повністю узгоджуються з умовами договору, враховують здійснені позичальницею проплати. При цьому, проценти за користування кредитом нараховані за узгодженою сторонами процентною ставкою та в межах встановленого строку кредитування. Денна процентна ставка за договором не перевищує обмежень, встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Що стосується нарахування позивачем процентів за прострочення виконання позичальницею грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 ЦК України), то в цій частині слід зазначити наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань (зокрема, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України) під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

За встановленого, нараховані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України проценти не підлягають стягненню.

Тому зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 11650 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 5000 грн, прострочена заборгованість за процентами 5650 грн, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 1000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 2183 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором про надання кредиту №358421-КС-001 від 25 червня 2025 року, що утворилася станом на 07 квітня 2026 року, а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 5000 гривень; прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 5650 гривень; прострочену заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 1000 гривень, а всього в загальному розмірі 11 650 гривень, а також судовий збір 2183 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М.М.Ротар