Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №473/2771/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2771/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"08" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18036,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 07 жовтня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» уклало з відповідачкою договір про надання фінансового кредиту №08325-10/2024. Відповідно до договору ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 5400,00 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 03 лютого 2025 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідками порушення позичальницею кредитних зобов`язань є її обов`язок за вимогою кредитодавця сплачувати штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 100 % від суми невиконаного грошового зобов`язання до дати погашення заборгованості.

27 січня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №27012025, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання фінансового кредиту №08325-10/2024 від 07 жовтня 2024 року.

Відповідачка свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором у розмірі 18036,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5400,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6480,00 грн, штрафи в розмірі 6156,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачка ОСОБА_1 з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №08325-10/2024, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язалося надати відповідачці кредит у розмірі 5400,00 грн зі строком користування коштами протягом 120 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 03 лютого 2025 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідками порушення позичальницею кредитних зобов`язань є її обов`язок за вимогою кредитодавця сплачувати штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 100 % від суми невиконаного грошового зобов`язання до дати погашення заборгованості.

З матеріалів справи також убачається, що ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало взяті на себе зобов`язання шляхом перерахування позичальниці кредитних коштів на її особисту банківську картку (реквізити якої зазначено останньою), що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20 лютого 2026 року, випискою з особового рахунку відповідачки, наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.20,56-58).

Таким чином, відповідачка набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Стар Файненс Груп».

27 січня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №27012025, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов`язаннями, що виникли з договору про надання фінансового кредиту №08325-10/2024 від 07 жовтня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За встановленого, права та обов`язки первісного кредитора за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №08325-10/2024 від 07 жовтня 2024 року, перейшли до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал».

Зі свого боку відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

За наданими позивачем розрахунками розмір заборгованості становить: за кредитом у розмірі 5400,00 грн, за процентами в розмірі 6480,00 грн.

Відповідні нарахування здійснено у повній відповідності до умов кредитного договору, а саме в межах строку кредитування та за узгодженою сторонами кредитного договору процентною ставкою.

Вказані розрахунки заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростовано, не надано доказів їх неправильності або альтернативного розрахунку.

Разом з тим, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нараховані штрафи не підлягають стягненню.

Отже, заборгованість за кредитним договором становить 11880,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5400,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6480,00 грн, яка на підставі ст.ст.526,530 ЦК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню (згідно розміру задоволених позовних вимог 66 %) 1757,00 грн судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», копію акта № 656 від 11 травня 2026 року, копію детального опису наданих послуг. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 8000,00 грн (консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду).

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1320,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28, ідентифікаційний код 35234236, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №08325-10/2024 від 07 жовтня 2024 року в розмірі 11880,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5400,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6480,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1,28, ідентифікаційний код 35234236, судові витрати в розмірі 3077,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан