Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №297/1272/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/1272/26

Номер провадження 2/299/1173/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Трагнюк В.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) 10.09.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 10.09.2025-100001220.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.09.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору № 10.09.2025-100001220 від 10.09.2025 року Позичальнику надано Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 10.09.2025; сума кредиту 10 000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 14.04.2026.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними.

Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором) Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XXXXXX-6743.

Відповідно до Договору від 10.09.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн., ОСОБА_1 10.09.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн.

Позивач констатує факт, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 30.04.2026 року наявна заборгованість у розмірі 28450 грн., що складається з: тіла кредиту - 10000 грн.; процентів - 12400 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1800 грн.; відсотків (нараховані по 625 ст. ЦК України) – 4250 грн.

Разом з тим позивач вказує, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 4750 грн. від 15.10.2025 року, а своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Представник відповідача Нечаєв В. В. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Посилався на недоведеність укладення електронного договору саме відповідачем та отримання ним кредитних коштів, неналежність наданого позивачем розрахунку, незаконність комісії і нарахувань за статтею 625 ЦК України. У додаткових поясненнях представник відповідача подав контррозрахунок та зазначив, що після платежу 4 750,00 грн від 15.10.2025 залишок тіла кредиту становить 8 750,00 грн; у разі стягнення процентів просив обмежити їх сумою 8 750,00 грн.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.06.2026 року представник відповідача звернувся в суд із заявою про перехід із спрощеного провадження до загального, оскільки з огляду на характер спору, обсяг доказів, які необхідно витребувати та дослідити (зокрема банківські виписки з повними реквізитами рахунків та сертифіковані лог-файли транзакцій), справа має високу фактичну та правову складність, що виключає можливість її якісного, об`єктивного та всебічного розгляду за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про витребування доказів задоволено.

Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, правом подання відзиву на позовну заяву скористався, представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у паперовій та електронній формах, надані сторонами докази, відзив, додаткові пояснення та контррозрахунок відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме ( ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) 10.09.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 10.09.2025-100001220.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.09.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору № 10.09.2025-100001220 від 10.09.2025 року Позичальнику надано Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 10.09.2025; сума кредиту 10 000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 14.04.2026.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості– 900 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними.

Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором) Як зазначено в п. 3.2. Договору Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XXXXXX-6743.

Відповідно до Договору від 10.09.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн., ОСОБА_1 10.09.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн.

Позивач констатує факт, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на 30.04.2026 року наявна заборгованість у розмірі 28450 грн., що складається з: тіла кредиту - 10000 грн.; процентів - 12400 грн.; додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1800 грн.; відсотків (нараховані по 625 ст. ЦК України) – 4250 грн.

Оцінюючи заперечення щодо укладення договору, суд враховує подані позивачем оферту, заявку, відомості про застосування одноразового ідентифікатора, квитанцію про перерахування 10 000,00 грн на платіжну картку, а також подальший платіж відповідача у розмірі 4 750,00 грн із призначенням на погашення заборгованості за цим договором. У сукупності ці докази підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин. Водночас внутрішній розрахунок позивача не має наперед установленої сили та підлягає перевірці разом з іншими доказами відповідно до статей 76–81, 89 ЦПК України.

Із розрахунку позивача вбачається, що 15.10.2025 відповідач сплатив 4 750,00 грн, з яких 3 500,00 грн зараховано на проценти та 900,00 грн - на комісію. Оскільки вимога про комісію не підтверджена доказами фактичного замовлення і надання окремих послуг споживачу, зарахування 900,00 грн на її погашення не може збільшувати залишок основного боргу. Тому після погашення нарахованих на цю дату процентів у сумі 3 500,00 грн решта платежу - 1 250,00 грн - підлягала зарахуванню в рахунок тіла кредиту. Залишок основного боргу становить 8 750,00 грн.

Поданий відповідачем контррозрахунок виходить із залишку тіла кредиту 8 750,00 грн та містить щоденний розрахунок процентів відповідно до ставок, зазначених у договорі. Позивач не подав переконливого спростування цього контррозрахунку. Разом із тим заявлені проценти є явно непропорційними фактичному залишку основного боргу. З огляду на засади справедливості, добросовісності та розумності, закріплені у статтях 3, 509, 627 ЦК України, а також споживчий характер правовідносин, суд вважає обґрунтованим стягнути проценти в сумі 8 750,00 грн, тобто в розмірі, що не перевищує фактичного залишку тіла кредиту. У решті вимоги про договірні проценти слід відмовити.

Вимога про стягнення 4 250,00 грн, визначених позивачем як проценти за статтею 625 ЦК України, задоволенню не підлягає. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Крім того, позивач не навів перевірюваного розрахунку, який пояснював би нарахування 4 250,00 грн за період після 14.04.2026.

Вимога про стягнення 1 800,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості також не підлягає задоволенню. Зміст договору зводить цю комісію до інформаційної підтримки, доступу до особистого кабінету, можливості здійснення платежів та інших дій, пов`язаних з обслуговуванням самого кредиту. Доказів того, що відповідач окремо замовляв такі послуги та що вони фактично були надані на заявлену суму, позивач не подав. Ризик недоведеності цих обставин відповідно до статей 12, 81 ЦПК України покладається на позивача.

Щодо розміру відсотків у справі, то суд застосовує правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 12.02.2026 у справі № 679/1103/23, провадження № 61-92св24:

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, доведеними є вимоги про стягнення 8 750,00 грн основного боргу та 8 750,00 грн процентів, усього 17 500,00 грн. У стягненні решти заявленої заборгованості — 10 950,00 грн, у тому числі частини процентів, комісії та нарахувань за статтею 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до статей 526, 530, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, а кредитний договір є обов`язковим для сторін у тій частині, в якій його умови та розмір вимог підтверджені належними доказами.

З урахуванням установлених обставин, оцінки доказів у їх сукупності та наведеного контррозрахунку суд доходить висновку про часткове задоволення позову в сумі 17 500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 17 500,00 грн із заявлених 28 450,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 637,68 грн судового збору. Витрати на поштове відправлення у сумі 149,18 грн не підлягають стягненню, оскільки їх необхідність і співмірність належним чином не обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 267, 268, 284, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, рахунок НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 10.09.2025-100001220 від 10.09.2025 у розмірі 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких 8 750,00 грн - основний борг та 8 750,00 грн - проценти, а також 1 637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) гривень 68 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог, у тому числі про стягнення частини договірних процентів, 1 800,00 грн комісії, 4 250,00 грн нарахувань за статтею 625 ЦК України та 149,18 грн поштових витрат, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса вул. Саксаганського, 133-А, 01032, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, ел. пошта info@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 13.08.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.