Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №191/4355/24 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4355/24

Провадження № 1-кп/191/370/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченої – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

21.06.2024 у період часу з 00 годин 00 хвилин по 03 години 00 хвилин (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 прибула до місця мешкання та перебувала у домоволодінні з дозволу господаря ОСОБА_6 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та у неї раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану (введеного указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, в подальшому продовженого по теперішній час).

Далі ОСОБА_4 , перебуваючи у коридорі домоволодіння за вище зазначеною адресою, з корисливих мотивів нанесла потерпілому ОСОБА_6 декілька ударів по обличчю та тулубу. Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_6 , відкрито викрала мобільний телефон UMIDIGI А5_Рго іmеі1 НОМЕР_1 Імеі2 НОМЕР_2 та пральну машинку Наіlу ХРВ12-5920? тим самим спричинила матеріальний збиток на загальну суму 4 846 гривень 80 копійок.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.

Згідно висновку судово-медичної експертизи своїми діями ОСОБА_7 спричинила потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця нижнього повіка лівого ока, садна шкіри передньої черевної стінки зліва, які за своїми характерами відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро покаялася, підтвердила обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачена зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинувачену, дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченої кваліфіковано вірно за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, особу винуватої, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судима, офіційно не працевлаштована, не має постійного місця реєстрації, за останнім місцем проживання характеризується негативно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №477-к від 02.09.2024 ОСОБА_4 в період інкримінованого їй діяння виявляла і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі легкої розумової відсталості з поведінковими порушеннями. За своїм психічним станом як в той період часу, так і станом на час проведення експертизи вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Пом`якшуючою обставиною, згідно положень ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з урахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченої неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції інкримінованого їй діяння, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне залишити тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої на користь експерта.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня обрання їй запобіжного заходу та фактичного затримання – 08.09.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Речові докази – мобільний телефон в чохлі з зарядним шнуром, пральну машину Наіlу, тачку по типу кравчучка, які передано на зберігання власникам, залишити у їх користуванні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь експерта ОСОБА_8 (розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 ) процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3143/24 від 22.06.2024 в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1