Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №213/3610/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3610/26

Номер провадження 1-кп/213/297/26

В И Р О К

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засідання кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041610000254 від 04.08.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Яготинського району Київської області, громадянина України, військовослужбовця Збройних сил України, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

02.08.2016 року Миронівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строк 1 рік;

14.12.2016 року Миронівським районним судом Київської області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строк 3 роки;

06.07.2017 року Миронівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі, Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.09.2017р. вирок у частині призначення покарання змінено та визначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 рокі позбавлення волі. Ухвалою Придніпровсьокого районного суду м. Черкаси від 21.11.2018 року із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Звільнений 31.10.2022 р. у зв`язку з відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 серпня 2026 року приблизно о 4 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , проходячи по вулиці Остапа Вишні в Інгулецькому районі міста кривого Рогу, навпроти навчально-реабілітаційного центру «Перлина», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Староінгулецька, 22, помітив автомобіль марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому відпочивав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна із вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись ти, що ОСОБА_6 спав та за його діями ніхто не спостерігав, ОСОБА_4 , відчинив передні праві двері автомобіля та проник до його салону, де на сидінні помітив сумку, у якій знаходився мобільний телефон марки «Росо», моделі «X6 Pro 5G», який належить ОСОБА_6 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав із сумки вказаний телефон та утримуючи його при собі, вийшов з салону автомобіля, отримавши таким чином реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому спричинено матеріальну шкоду на суму 8899 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникнення у сховище в умовах воєнного стану.

21 серпня 2026 року між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, за наявності письмової згоди потерпілого.

Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначених діях і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в пред`явленому обсязі у судовому провадженні.

Сторони угоди погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі на строк 5 років, із застосуванням статті 75 КК України, а саме на звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди для нього є обмеження права на оскарження вироку, відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та не заперечував проти затвердження судом угоди та застосування узгодженого виду і розміру покарання.

Захисник обвинуваченого підтвердила добровільність надання обвинуваченим згоди на укладення угоди про визнання винуватості та просила затвердити угоду, призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання з випробувальним терміном один рік.

Потерпілий надав заяву про розгляд справи без його участі.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 здійснив дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникнення у сховище в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, за яким йому належить призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання, згідно статті 66 КК України, для обвинуваченого є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем служби.

Витрати на залучення експерта в розмірі 1925,44 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Арешти, накладені у даному кримінальному провадженні, підлягають скасуванню.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026041610000254, укладену 21 серпня 2026 року між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути зОСОБА_4 витрати на залучення експерта в розмірі 1925,44 гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Росо», моделі «X6 Pro 5G», темно-синього кольору, у чохлі темно-сірого кольору залишити потерпілому ОСОБА_6 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.

Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при справі 213/3610/26, пр. № 1-кп/213/297/26.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, захисником, прокурором, потерпілим виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Резолютивна частина вироку проголошена 08 вересня 2026 року відповідно до ч.15ст.615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1