Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №510/553/26 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/1838/26

Справа № 510/553/26

07 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит на суму 9 000 грн., строком на 120 днів, з процентною ставкою 0,90 %, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Згідно довідки ТОВ «УПР» № 3426_251230091321 від 30 грудня 2025 року, на платіжну карту відповідача перераховані грошові кошти в розмірі 9 000 грн.

Так, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі.

Однак, з причини невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість у сумі 24 120 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн., за відсотками в розмірі 9 720 грн., за штрафом в розмірі 4 500 грн., за комісією в розмірі 900 грн.

Також, 22 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7429144, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2 700 грн., строком на 30 днів, з фіксованою денною процентною ставкою – 0,01 %, комісією за надання позики від суми наданої позики – 23,71 %, процентами за понадстрокове користування позикою (залишком позики) за день – 5,00 %, денною процентною ставкою - 0,80 %, пенею - 5,00 %, кінцевою датою повернення позики – 20 серпня 2025 року.

Згідно довідки ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000032401 від 11 лютого 2026 року, на платіжну карту відповідача перераховані грошові кошти в розмірі 2 700 грн.

Таким чином, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі.

Однак, з причини невиконання умов договору у відповідача сформувалась заборгованість у сумі 8 748 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 700 грн., за відсотками в розмірі 7,83 грн., за пенею в розмірі 5 400 грн., за комісією – 640,17 грн.

В подальшому, між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем укладено договори факторингу, а відповідно до витягів з реєстру боржників, встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року та договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7429144 від 22 липня 2025 року.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення сповіщалась належним чином, про причини неявки не повідомила. Правом на подання відзиву не скористалась.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Дійсно, як встановлено судом, 19 липня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит на суму 9 000 грн. (п. 1.1 Договору), строком на 120 днів (п. 1.2 Договору), з процентною ставкою в розмірі 0,90 % в день (п. 1.4 Договору), денною процентною ставкою 0,98 % (п. 1.4.1 Договору), визначених штрафних санкції (п.п. 5.3, 5.3.1 Договору), комісії за видачу кредиту в розмірі 900 грн. (п. 1.4 Договору), шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «УПР» № 3426_251230091321 від 30 грудня 2025 року та витребуваною випискою за картковим рахунком наданим АТ КБ «ПриватБанк».

Також, 22 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою ставкою) № 7429144, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2 700 грн.(п. 2.1 Договору), строком на 30 днів (п. 2.2 Договору), з фіксованою денною процентною ставкою – 0,01 % (п. 2.3 Договору), комісією за надання позики від суми наданої позики – 23,71 % (640,17 грн.) (п. 2.4 Договору), денною процентною ставкою 0,80 %, процентами за понадстрокове користування позикою (залишком позики) за день – 5,00 %, пенею - 5,00 %, кінцевою датою повернення позики – 20 серпня 2025 року.

Договори укладено в електронному вигляді, які є перетвореними електронними засобами у візуальну форму та підписані шляхом накладення електронного підпису.

Так, умовами договорів, сторонами погоджені суми кредитування та наданої позики, процентна ставка, комісія, пеня та ін.

Разом із договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року відповідачем було підписано й таблицю обчислення загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту, який містить: інформацію та контактні дані про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі, надавши останній грошові кошти в розпорядження.

Однак, з причини невиконання умов договору про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року, у відповідача виникла заборгованість у сумі 24 120 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн., за відсотками в розмірі 9 720 грн., за штрафом в розмірі 4 500 грн., за комісією в розмірі 900 грн.

Заборгованість за договором позики (з фіксованою диференційованою ставкою) № 7429144 від 22 липня 2025 року становить 8 748 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 700 грн., за відсотками в розмірі 7,83 грн., за пенею в розмірі 5 400 грн., за комісією – 640,17 грн.

25 листопада 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та позивачем укладено договір факторингу № 25112025, предметом якого є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

23 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 23122025/2, предметом якого є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до актів прийому-передачі реєстру боржників за договорами факторингу, реєстри боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу, на підтвердження чого надані відповідні витяги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Так, ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги на заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року та договором позики (з фіксованою диференційованою ставкою) № 7429144 від 22 липня 2025 року.

Натомість доказів сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості у добровільному порядку, як фактору так і первісним кредиторам, суду не надано.

Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, що визначено ч. 1 ст. 638 ЦК України.

Згідно зі ст. 634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надання грошових коштів відповідачу підтверджується довідкою ТОВ «УПР» № 3426_251230091321 від 30 грудня 2025 року, довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000032401 від 11 лютого 2026 року, а також витребуваною випискою АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на картковий банківський рахунок ОСОБА_1 .

Разом із тим, заявлена за розрахунком представника позивача заборгованість відповідачем не спростована, контр розрахунку не надано.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що представником позивача доведені позовні вимоги в частині наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту за договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року в розмірі 9 000 грн. та нарахованими відсотками в розмірі 9 720 грн., узгодженою сумою комісії за видачу кредиту в розмірі 900 грн., а також заборгованості тілом позики за договором позики (з фіксованою диференційованою ставкою) № 7429144 від 22 липня 2025 року в розмірі 2 700 грн. та нарахованими відсотками в розмірі 7,83 грн., узгодженою сумою комісії за видачу позики у розмірі 640,17 грн.

Відносно стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Позивачем здійснено нарахування неустойки за прострочення зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року в розмірі 4 500 грн., а також за договором позики № 7429144 від 22 липня 2025 року в розмірі 5 400 грн., після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у зазначеному розмірі задоволенню не підлягають, а загальна сума заборгованості за її виключенням складає 22 968 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у належному розмірі 3 328 грн. відповідно до платіжної інструкції № 153606 від 10 березня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 325 грн. 27 коп. (69,87% від розміру задоволених позовних вимог).

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 43141-07/2025 від 19 липня 2025 року в розмірі 19 620 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 7429144 від 22 липня 2025 року в розмірі 3 348 (три тисячі триста сорок вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») 2 325 (дві тисячі триста двадцять п`ять) гривень 27 копійок витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова