Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №522/5928/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5928/26-Е

Провадження № 2/522/7057/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить виключити з актового запису про народження № 26, складеного 25 листопада 2025 року Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відомості про ОСОБА_2 як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати ОСОБА_3 батьком зазначеної дитини та внести відповідні зміни до актового запису про народження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17 січня 2020 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. На початку 2022 року подружні відносини між ними фактично припинилися, сторони спільного господарства не вели, разом не проживали, сімейних відносин не підтримували. Зі слів позивача, з 2022 року відповідач ОСОБА_2 будь-яке спілкування з нею припинив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила доньку. Оскільки на момент народження дитини шлюб між сторонами формально не був розірваний, відповідно до положень статей 122, 133 Сімейного кодексу України батьком дитини був записаний чоловік матері — ОСОБА_2 .

Позивач зазначила, що через відсутність контакту з особою, записаною батьком дитини, державна реєстрація народження у встановленому законом порядку тривалий час була неможливою, оскільки орган державної реєстрації актів цивільного стану вимагав спільну заяву батьків або нотаріально посвідчену згоду батька щодо визначення прізвища дитини. Звернення до органу опіки та піклування також не призвело до вирішення питання через неможливість встановити позицію ОСОБА_2 .

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2025 року було визначено прізвище, ім`я та по батькові дитини для проведення державної реєстрації її народження. На підставі зазначеного рішення 25 листопада 2025 року Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану було складено актовий запис про народження № 26, в якому батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

У подальшому рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано.

Позивач посилалася на те, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_3 . На підтвердження цього до матеріалів справи долучено висновок експерта № 1558 від 31 грудня 2025 року Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого за результатами молекулярно-генетичного дослідження ДНК встановлено, що ОСОБА_3 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 з імовірністю 99,99998 %, що практично підтверджує його батьківство.

Позивач зазначила, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, однак продовжує значитися таким в актовому записі про народження виключно в силу презумпції походження дитини від подружжя, встановленої статтею 122 Сімейного кодексу України.

Посилаючись на положення статей 122, 128, 134, 138 Сімейного кодексу України, положення Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, практику Європейського суду з прав людини щодо доказового значення молекулярно-генетичної експертизи, а також враховуючи, що ОСОБА_3 визнає своє батьківство, позивач просила суд виключити з актового запису про народження відомості про ОСОБА_2 як батька дитини, визнати батьком дитини ОСОБА_3 та внести до актового запису відповідні зміни, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Матеріали позову суддя отримала 14.04.2026 року.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.06.2026 року.

У підготовче засідання призначене на 01.06.2026 року позивачка не з`явилася, 29.05.2026 року представник позивачки адвокат Ярмолович О.Є. через підсистему Електронний суд надав заяву, в якій позов підтримав, просиву задовольнити в повному обсязі, судове засідання просив проводи без участі сторони позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, представник відповідача адвокат Іванова Г.С. позовні вимоги визнала, просила задовольнити, справу розглядати за відсутністю сторони відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився, 28.05.2026 року через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, справу просив розглядати за його відсутністю. Також 28.05.2026 року відповідач надав заяву, в якій визнав своє батьківство відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 01.06.2026 року, повний текст якої складено 05.06.2026 року, підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 13.07.2026 року.

Судове засідання 13.07.2026 року відкладено на 10.08.2026 року, та згодом відкладено на 07.09.2026р..

Сторони у судове засідання не з`явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. У матеріалах справи наявні заяви представників відповідача-адв. Іванової Г.С. від 13.05.2026р, про визнання позову і розгляд без неї, та заява ОСОБА_3 (а.с.59) від 29.05.2026р про визнання свого батьківства відносно малолітньої дитини, та представника позивачки-адв.Ярмолович О.Є. від 29.05.2026р. про розгляд за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, приходить до наступного.

Із матеріалів справи судом встановлено наступні обставини.

17.01.2020 громадянкою України - ОСОБА_1 та громадянином Арабської Республіки Єгипет - ОСОБА_2 , Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зареєстровано шлюб, актовий запис №63. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: дружини – « ОСОБА_5 », чоловіка « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила дитину жіночої статі, що підтверджується Довідкою КНП «Пологовий будинок №5» Одеської міської ради №1286 від 30.09.2024 та Медичним свідоцтвом про народження №57 від 25.09.2024.

Із метою державної реєстрації народження дитини та отримання відповідного свідоцтва про народження, ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 25.03.2025 повідомлено ОСОБА_1 про неможливість проведення державної реєстрації народження дитини.

Відмовляючи в державній реєстрації народження дитини Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виходив з того, що реєстрацію дитини можливо провести лише відповідно до ст. 133 СК України. При цьому, оскільки батьки дитини мають різні прізвища, необхідна письмова згода обох батьків про присвоєння дитині прізвища батька чи матері або подвійного прізвища.

Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) роз`яснено, що у разі якщо мати та/або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, заявником подається письмова згода батьків (одного з них) про присвоєння дитині прізвища, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.

Із метою присвоєння прізвища дитині на підставі органу опіки та піклування, ОСОБА_1 звернулась до Служби у справах дітей Одеської міської ради, на підставі п. 71 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою КМУ від №866 від 24.09.2008.

Службою у справах дітей Одеської міської ради листом №04/3155 від 21.03.2025 повідомлено ОСОБА_1 про неможливість надати до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради висновку щодо визначення прізвища, імені, по батькові малолітньої дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , та отримати відповідне рішення органу опіки та піклування, оскільки в зв`язку з перебуванням батька дитини поза межами України, Служба у справах дітей Одеської міської ради не може встановити, що між батьками дитини виник спір, та з`ясувати думку батька стосовно порушених питань визначення прізвища та імені малолітньої дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, Службою у справах дітей Одеської міської ради повідомлено, що порушене питання визначення прізвища, імені малолітньої дитини жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до п. 21, п. 22 частини 1 глави III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 може розглядатися судом.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 31.07.2025 по справі №478/412/25, яке набрало законної сили 02.09.2025, визначено при державній реєстрації народження дитини імені, прізвища, по батькові дитини жіночої статі, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16 год. 00 хв. в Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради у ОСОБА_2 , громадянина Арабської Республіки Єгипет та ОСОБА_1 , а саме: прізвище матері « ОСОБА_5 », імені « ОСОБА_10 », по батькові « ОСОБА_7 », вказавши матір дитини, - ОСОБА_1 , батьком дитини громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_2 .

На підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 31.07.2025 по справі №478/412/25 – Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснено державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 25.11.2025 складено відповідний актовий запис №26.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 22.09.2025 по справі №945/1326/25, яке набрало законної сили 23.10.2025 – розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач посилалася на те, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_3 . На підтвердження цього до матеріалів справи долучено висновок експерта № 1558 від 31 грудня 2025 року Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого за результатами молекулярно-генетичного дослідження ДНК встановлено, що ОСОБА_3 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 з імовірністю 99,99998 %, що практично підтверджує його батьківство.

Позивач зазначила, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, однак продовжує значитися таким в актовому записі про народження виключно в силу презумпції походження дитини від подружжя, встановленої статтею 122 Сімейного кодексу України.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно з частиною першою статті 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік — батьком дитини.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 січня 2020 року. Дитина — ОСОБА_4 — народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто під час перебування її матері у зареєстрованому шлюбі.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 був записаний батьком дитини відповідно до презумпції походження дитини від подружжя, встановленої статтею 122 Сімейного кодексу України.

Як убачається з матеріалів справи, 25 листопада 2025 року Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис про народження № 26, у якому батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

Підставою для державної реєстрації народження та визначення відомостей про батька дитини було, зокрема, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 липня 2025 року у справі № 478/412/25, яке набрало законної сили 02 вересня 2025 року. Зазначеним рішенням при державній реєстрації народження дитини було визначено, зокрема, що її батьком є ОСОБА_2 .

Разом із тим відповідно до частини першої статті 138 Сімейного кодексу України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Частиною другою статті 138 Сімейного кодексу України встановлено спеціальну умову реалізації такого права: вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Зазначене положення спрямоване на забезпечення прав та найкращих інтересів дитини, оскільки законодавець пов`язує можливість виключення запису про чоловіка матері з наявністю іншої особи, яка бере на себе статус батька дитини. Саме така правова конструкція покликана не допустити ситуації, за якої внаслідок оспорювання батьківства дитина залишиться без визначеного законом батька.

Такий правовий висновок неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 766/20974/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 755/14176/18, від 07 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц та від 23 листопада 2022 року у справі № 583/391/20. Верховний Суд наголошував, що вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини може бути задоволена лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Суд враховує, що у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 від 28 травня 2026 року, у якій він зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі, а також окрема заява про визнання свого батьківства щодо малолітньої ОСОБА_4 .

Разом із тим суд виходить із того, що сама по собі процесуальна заява відповідача про визнання позову не може автоматично ототожнюватися із заявою про встановлення походження дитини від батька у порядку, передбаченому сімейним законодавством.

Також в рішення суду про розірвання шлюбу по справі №945/1326/25 в мотивувальній частині встановлено, що у сторін спільних дітей не має. При цьому відсутні пояснення щодо народження у позивачки дитини під час шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява подається до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Зі змісту матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 до органу державної реєстрації актів цивільного стану подавав заяву про своє батьківство щодо ОСОБА_4 або що така заява була подана в іншій передбаченій законом формі, яка породжує відповідні юридичні наслідки для державної реєстрації походження дитини.

Суд бере до уваги висновок експерта № 1558 від 31 грудня 2025 року Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого за результатами молекулярно-генетичного дослідження встановлено можливість біологічного батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 з імовірністю 99,99998 %.

Висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Однак його необхідно оцінювати з урахуванням положень ч.ч. 2,3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Разом із тим зазначений висновок експерта підтверджує обставини біологічного походження дитини та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, однак сам по собі не замінює передбаченої частиною другою статті 138 Сімейного кодексу України заяви іншої особи про своє батьківство.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої у справах про батьківство генетична експертиза має істотне доказове значення, однак питання зміни актового запису про народження повинно вирішуватися з урахуванням не лише біологічного походження дитини, а й установленого законом порядку визначення її походження та найкращих інтересів дитини.

При цьому суд не встановлює, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини, проте зазначений висновок експерта №1558 здійснено за заявою ОСОБА_1 від 31.12.2025р, та не вбачається попередження експерта про кримінальну відповідальність щодо достовірності висновку.

Разом із тим предметом розгляду у цій справі є не лише питання біологічного походження дитини, а й наявність передбачених законом юридичних підстав для виключення відомостей про особу, яка вже записана батьком дитини, з актового запису про її народження.

Згідно з частиною третьою статті 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини, відповідно до частини другої статті 138 СК України, може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

У постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 755/14176/18 Верховний Суд зазначив, що неподання іншою особою заяви про своє батьківство відповідно до частини другої статті 138 СК України виключає можливість задоволення вимоги матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини. Верховний Суд також звернув увагу, що така законодавча конструкція спрямована на захист інтересів дитини та забезпечення стабільності її правового статусу.

Суд бере до уваги також положення частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Отже, визнання позову відповідачами саме по собі не звільняє суд від перевірки наявності передбачених законом підстав для його задоволення.

При цьому суд зауважує про неявку всіх сторін в судове засідання для з`ясування всіх обставин у справу, обгрунтованих пояснень щодо визнання позову відповідачами, встановлення Службою у справах дітей ОМР про відсутність в Україні ОСОБА_2 , де саме під час розгляду справи знаходиться дитина позивачки, чи приймає участь у її вихованні ОСОБА_3 .

Крім того з рішення суду від 31.07.2025р. по справі №478/412/25 про визначення імені, прізвища, по батькові та стягнення аліментів, також встановлено, що окрім визначення прізвища дитини позивачка також заявила і вимогу про стягнення аліментів з батька ОСОБА_2 , яка судом також було задоволено та стягнуто аліменти.

Крім того рішення суду про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_2 (справа №945/1326/25) від 22.09.2025р. позов було задоволено, та в мотивувальній частині зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 не погодилась з підставою позову про те, що у них не має дітей, вказавши, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_4 .

За таких обставин суд приходить до висновку, що для задоволення вимоги позивачки про виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини необхідним є дотримання встановленої частиною другою статті 138 Сімейного кодексу України умови щодо подання іншою особою заяви про своє батьківство у належному порядку.

Оскільки належного підтвердження подання ОСОБА_3 такої заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану матеріали справи не містять, а наявна в матеріалах справи заява є заявою процесуального характеру про визнання позову та не може бути ототожнена із заявою про державну реєстрацію походження дитини від батька, передбаченою сімейним законодавством, суд вважає, що встановлена законом умова для задоволення позову відсутня.

При цьому суд звертає увагу , що ОСОБА_2 своє батьківство не оспорював, а лише бажання позивачки змінити відомості щодо батька дитини в актовому записі про народження дитини, зазначивши відомості про батька дитини відповідно до статті 135 СК України не може бути підставою для задоволення позову.

Суд виходить з визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що, незважаючи на наявність висновку молекулярно-генетичної експертизи та визнання відповідачами позовних вимог, правові підстави для виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини з актового запису про народження та одночасного внесення до нього відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини відсутні.

У зв`язку з відсутністю передбаченої частиною другою статті 138 Сімейного кодексу України умови для задоволення вимоги матері про оспорювання батьківства її чоловіка, похідні вимоги про визнання ОСОБА_3 батьком дитини та внесення відповідних змін до актового запису про народження також не підлягають задоволенню в межах заявленого позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження.

Керуючись статтями 122, 126, 133, 138 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 203, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та визнання батьківства – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.