Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №389/1336/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

08.09.2026

ЄУН № 389/1336/26

Провадження № 2-др/389/15/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі :

головуючого судді - Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області заяву адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича, який представляє інтереси відповідача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 липня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації вартість 1/2 частки ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя, а саме автомобіля DODGE JOURNEY, рік випуску: 2012, колір: сірий, VIN НОМЕР_1 , держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 27716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 29 коп. та судовий збір.

Представник відповідача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу. Просить стягнути понесені відповідачем витрати на правову допомогу в розмірі 30000 гривень. Додав докази розміру витрат, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 3, ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 липня 2026 року задоволено позов ОСОБА_2 частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації вартість 1/2 частки ОСОБА_2 у спільному сумісному майні подружжя, а саме автомобіля DODGE JOURNEY, рік випуску: 2012, колір: сірий, VIN НОМЕР_1 , держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 27716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 29 коп.

Вирішено питання судових витрат та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 225 (двісті двадцять п`ять) гривень.

Проте, під час ухвалення вказаного судового рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у частині понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката. На поточний момент відповідач, після ухвалення рішення, очікує понести судові витрати за отримання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 30000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Мельниченко та партнери» укладений Договір про надання правничої допомоги № 652/26 від 20 квітня 2026 року. Згідно п. 1.4. вказаного Договору, вартість правової допомоги, що включена до предмету правової допомоги (п.1.2договору), складає 20000 гривень. Разом з тим, п. 2.3.1 передбачає обов`язок клієнта оплатити послуги бюро к у готівковій/безготівковій формі у розмірі 30000 гривень, в день підписання договору.

Акт приймання-передачі наданих послуг від 24 липня 2026 року та детальний опис робіт на виконання умов договору 652/26 від 20 квітня 2026 року свідчить про вартість наданих послуг у розмірі 30000 гривень.

Таким чином, відповідач поніс (планує понести) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи у сумі 30000 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розподілу між сторонами підлягають витрати на правничу допомогу як сплачені стороною, так і ті, які сторона має сплатити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача, 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, враховуючи ціну позову, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 30000 гривень є завищеними.

З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн, стягнувши з позивача.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність винесення додаткового рішення відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 265, 270, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У праві ЄУН №389/1336/26, провадження №2/389/679/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, ухвалити додаткове рішення.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя Український В.В.