Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №465/4297/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/4297/26

3/465/2223/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.05.2026 серії ВБА №215952, 10.04.2026 близько 08:20, ОСОБА_1 , по АДРЕСА_2 , виражалась нецензурною лайкою на кухні загального користування до громадянки ОСОБА_2 , погрожувала їй, намагалась вдарити, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву, у якій вказала, що розгляд справи просить поводити у її відсутності. Орім того, подала письмові пояснення, у яких зазначила що вона ніколи не виражається нецензурною лексикою. Наголошує, що звинувачення у погрозах і бажанні вдарити ОСОБА_2 є абсолютним наклепом, так само як і решта звинувачень. Вказує, що ОСОБА_2 перетворила свою кімнату у сміттєзвалище, а тепер ще й засмічує коридор та кухню загального користування. В день, коли поліція склала на неї протокол, ОСОБА_1 зробила зауваження ОСОБА_2 та просила прибрати з коридору неприємний запах, на що остання викликала поліцію та написала на неї заяву до суду, дії схожого характеру відбуваються втретє. Зазначила, що жодних хуліганських дій відносно ОСОБА_1 не вчиняла.

Судом вживались заходи щодо повідомлення потерпілої ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи, проте остання в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Диспозицією ст. 173 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає тільки тоді, коли дії, перелічені у диспозиції статті відбуваються в громадському місці та порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов`язковим.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV).

Відповідно до п. 20 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298, до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії» («Karelin v. russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Показами учасників справи та матеріалами справив їх сукупності не доведено факту здійснення протиправної поведінки ОСОБА_1 , в сторону ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_1 висловлювалась грубо нецензурною лайкою та намагалась вдарити останню, докази, які долучені на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй дій, не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, окрім того, жодних відео та аудіо доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 , у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що свідчить про відсутність в її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Окрім того, потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, пояснень не надала, що позбавляє суд можливості більш детально дослідити ситуацію та зробити відповідний висновок з врахуванням таких пояснень.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.173,247,283,284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.Я.Чорний