Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №463/4083/26 — Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Турка

Справа № 463/4083/26

Провадження №2/458/537/2026

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.,

за участю секретаря судового засідання Сербін Г.Б.

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 подав до Личаківського районного суду міста Львова позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просив розірвати шлюб між ним (позивачем) та ОСОБА_2 , укладений 27.07.1996 у Сянківській сільській Раді народних депутатів Турківського району Львівської області, про що зроблено актовий запис № 5.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25.05.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано до Самбірського міськрайонного суду Львівської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Турківського районного суду Львівської області.

Справа надійшла до Турківського районного суду Львівської області 05.08.2026 вх. № 4954/26 та передана судді Волинець М.З.

Стислий зміст позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 27.07.1996 разом з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя у них не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Головною причиною припинення шлюбних відносин стала несумісність характерів та поглядів на життя. Вони не проживають разом, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства тривалий час. Позивач вважає, що шлюб між ним та відповідачем фактично припинив своє існування, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні. Строку на примирення просив не надавати.

Позиція відповідача.

21.08.2026 відповідач ОСОБА_2 скерувала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що шлюб між нею та позивачем фактично припинив своє існування, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечать їхнім інтересам, а тому вона не заперечує проти розірвання шлюбу. Крім того, просила розглянути справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів, а строк на примирення не надавати.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 05.08.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.09.2026 о 14:30 год за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, 21.08.2026 скерувала до суду відзив на позовну заяву (надійшов до суду та зареєстрований 25.08.2026), у якому просила розглядати справу за її відсутності, оскільки не має змоги взяти участь у судовому засіданні у зв`язку з перебуванням за кордоном.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено, що 27.07.2026 у Сянківській сільській Раді народних депутатів Турківського району Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис № 5 та підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 27.07.1996 Сянківською сільською Радою народних депутатів Турківського району Львівської області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, фактичні відносити між сторонами припинені, спільного господарства сторони не ведуть, позивач не бажає зберегти шлюб та наполягає на його розірванні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Водночас, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі.

Положеннями ч.3, 4 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування зокрема до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Стаття 112 СК України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

У пункті 84 рішення по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 р (Заяви №№29381/09 та 32684/09) Європейський суд з прав людини вказав: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

З`ясувавши фактичні взаємини сторін у справі як подружжя та обставини їх життя, зокрема, припинення між ними шлюбних відносин, те, що сім`я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, а продовження існування їх шлюбу суперечитиме інтересам кожного з подружжя на створення нової сім`ї, а також створюватиме невизначеність у правах та обов`язках подружжя.

Вимоги про відновлення свого дошлюбного прізвища відповідач ОСОБА_2 не заявляла.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч.1ст.142 ЦПК України, які кореспондуються із положеннями ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2026.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову до початку слухання справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50% судового збору сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить 665 грн 60 коп. (50% від 1331,20).

Решту судового збору в сумі 665 грн 60 коп. (50% від 1331,20), слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, ч. 4 ст.206, 258, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , укладений 27.07.1997 у Сянківській сільській Раді народних депутатів Турківського району Львівської області, актовий запис № 5.

Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище ОСОБА_4 .

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., відповідно до платіжної інструкції № 1.606498193 від 06.04.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 665(шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ