Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №308/16056/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16056/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Фітаса А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача за довіреністю Шкапенко Олександр Віталійович, що діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро вул. Батумська, 11) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.08.2024 у розмірі 33 820,51 грн., та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.08.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

Позивач зазначає, що 26.08.2024 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 30.10.2025 року має заборгованість у розмірі – 33 820,51 грн., яка складається з:

- 16 999,84 грн. - заборгованість за кредитом;

- 15 570,67 грн. - заборгованість по відсоткам;

- 1 250,00 грн. – пеня.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.08.2024.

Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків 06.11.2025 вказані в ухвалі недоліки були усунуті.

07.11.2025 Ужгородським міськрайонним судом відкрито провадження по справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

28.11.2025 представником відповідача – адвокатом Суботою Михайлом Івановичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

Відзив мотивований тим, що відповідач заперечує факт укладення кредитного договору № б/н від 26.08.2024 року з АТ «Акцент-Банк», отримання кредитних коштів та використання платіжних карток, зазначених у позовній заяві. Відповідач також заперечує підписання ним анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, заяви про відкриття та ведення поточного рахунку і встановлення кредитного ліміту.

Зазначає, що електронного підпису для укладення спірного кредитного договору не створював та не накладав, а його персональні дані могли бути використані невстановленою особою. На підтвердження зазначеного посилається на внесення до ЄРДР відомостей за № 12024078170000469 від 19.12.2024 року, у межах якого його визнано потерпілим.

Також відповідач посилається на відсутність у банківській виписці операцій щодо фактичного зарахування кредитних коштів на його рахунок та зазначає, що кошти були використані внаслідок дій невстановленої особи.

У зв`язку з цим представник відповідача просить витребувати матеріали вказаного кримінального провадження, у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

01.12.2025 представником відповідача – адвокатом Суботою Михайлом Івановичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 подано клопотання про витребування доказів, мотивоване необхідністю повного та всебічного з`ясування обставин справи. Зазначено, що відповідна технічна інформація щодо транзакцій, ідентифікації клієнта та емісії платіжних карток перебуває у володінні позивача та містить банківську таємницю.

У зв`язку з цим представник відповідача просить витребувати у АТ «Акцент-Банк» інформацію (Log-файли) про сесії входу до системи інтернет-банкінгу за рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 , за період з 26.08.2024 по 27.08.2024 із зазначенням IP-адрес, типів та ідентифікаторів пристроїв і геолокації входів; фотографії клієнта, зроблені під час його ідентифікації, верифікації або видачі платіжних карток № 4323347362491844, № 4323347333827795, № 4323345012625589, у разі їх наявності; копію анкети-заяви або іншого документа щодо емісії зазначених платіжних карток із візуалізацією підпису клієнта, якщо такий накладався; а також виписку про рух коштів із повною деталізацією операцій, у тому числі із зазначенням рахунків, ПІБ отримувачів, номерів карток та IBAN, на які були переказані кредитні кошти після їх зарахування.

01.12.2025 представником відповідача – адвокатом Суботою Михайлом Івановичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 подано заяву в порядку статті 93 ЦПК України про надання відповідей на письмові запитання, мотивовану необхідністю з`ясування обставин укладення спірного кредитного договору та встановлення особи, яка фактично вчинила відповідні дії від імені ОСОБА_1 .

У заяві відповідач просить позивача надати інформацію щодо способу проведення ідентифікації та верифікації особи, яка 26.08.2024 року укладала кредитний договір, наявності та місця зберігання фотоматеріалів, отриманих під час оформлення платіжних карток і підписання електронних документів, номера мобільного телефону, на який надсилався одноразовий пароль для підписання договору та авторизації в мобільному застосунку, а також щодо дій працівників банку, спрямованих на перевірку особи клієнта у разі оформлення кредиту у відділенні банку.

22.12.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» представником позивача – Россоха Оленою Вадимівною, яка діє в інтересах АТ «Акцент-Банк» подано відповідь на відзив.

Відповідь на відзив обґрунтована тим, що доводи відповідача про неукладення кредитного договору, неотримання кредитних коштів та незаконне використання його персональних даних не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі, а відповідач пройшов передбачену банком процедуру ідентифікації та верифікації. Факт укладення договору, встановлення кредитного ліміту та використання кредитних коштів підтверджується відповідними документами та банківськими виписками.

Позивач також заперечує доводи відповідача щодо відсутності фактичного отримання кредитних коштів та зазначає, що здійснення операцій за рахунком і використання платіжних карток свідчить про користування відповідачем наданим кредитом.

Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження, позивач вказує, що сам факт внесення відомостей до ЄРДР та визнання відповідача потерпілим не підтверджує факту вчинення кредитного договору іншою особою та не встановлює відсутності у відповідача зобов`язань перед банком.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд не брати до уваги доводи відзиву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

12.01.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечує факт укладення ним кредитного договору та належність йому підпису на заяві про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту. Зазначає, що позивач не довів належність відповідачу електронного підпису, яким, за твердженням банку, підписано відповідні документи, а також наявність волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.

Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано письмового договору щодо використання простого електронного підпису, укладеного відповідно до вимог законодавства, а тому, на його думку, не підтверджено належність укладення кредитного договору у встановленій законом формі.

Крім того, відповідач заперечує факт отримання та використання ним кредитних коштів, зазначаючи, що надана банком виписка підтверджує лише рух коштів, однак не підтверджує ініціювання відповідних платіжних операцій саме відповідачем. Вважає, що позивач не довів наявності волевиявлення відповідача на здійснення спірних операцій та не надав належних і допустимих доказів використання кредитних коштів саме відповідачем.

З огляду на наведене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.05.2026 клопотання представника відповідача задоволено та витребувано від АТ «АКЦЕНТБАНК» інформацію: - про сесії входу до системи інтернет-банкінгу (мобільного додатку) за рахунками, відкритими на ім?я ОСОБА_1 , за період з 26.08.2024 по 27.08.2024 року, із зазначенням: ІР-адрес, типів пристроїв (User Agent), IMEI пристроїв та геолокації входів; - фотографії клієнта, зроблені під час процедури верифікації/ідентифікації або видачі платіжних карток N?4323347362491844, N?4323347333827795, N?4323345012625589 (у разі наявності); - копію анкети-заяви або іншого розпорядчого документу на емісію (випуск) вищезазначених карток із візуалізацією підпису клієнта (якщо такий накладався графічно на планшеті або на папері); - виписку про рух коштів з повною деталізацією, конуралентів на, які саме рахунки (ПІБ отримувачів, номери карток/BAN) були переказані кредитні кошти після їх нарахування.

12.05.2026 на адресу суду від позивача АТ «Акцент-Банк» надійшла витребувана інформація.

27.08.2026 представником відповідача подано заперечення (додаткові пояснення) щодо доказів, поданих позивачем на виконання ухвали суду від 07.05.2026. У запереченнях відповідач зазначає про неповноту та недостовірність наданих банком відомостей.

Зокрема зазначає, що на ненадання позивачем інформації щодо ІР-адрес та геолокації входів до системи інтернет-банкінгу, невідповідність зазначеного банком ідентифікатора пристрою вимогам до IMEI, відсутність належних доказів проведення ідентифікації та верифікації саме відповідача, а також відсутність фотофіксації клієнта.

Крім того, відповідач звертає увагу на здійснення 26.08.2024 серії P2P-переказів кредитних коштів на картки інших банків, що, на його думку, може свідчити про несанкціонований доступ до рахунку та шахрайські дії третіх осіб.

З огляду на наведене відповідач вважає, що надані позивачем докази не підтверджують факту укладення кредитного договору саме ним та використання ним кредитних коштів, у зв`язку з чим просить врахувати зазначені обставини під час оцінки доказів та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у задоволенні позову просять відмовити.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими – докази, одержані у порядку, встановленому законом, достовірними – докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми – докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти відповідного висновку.

Судом встановлено, що 26.08.2024 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

Цього ж дня відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банк, на підставі якої йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт та видано платіжні картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

З довідки за лімітами вбачається, що 26.08.2024 відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 17 000,00 грн. У подальшому розмір кредитного ліміту змінювався Банком відповідно до умов договору.

Факт використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку за період з 26.08.2024 по 30.10.2025.

Зокрема, 26.08.2024 за рахунок встановленого кредитного ліміту за карткою відповідача здійснено операції на загальну суму, яка призвела до використання кредитних коштів, а станом на 27.08.2024 залишок заборгованості за кредитом становив 16 999,84 грн.

При цьому за період з 26.08.2024 по 30.10.2025 за рахунком відповідача відсутні зарахування, спрямовані на погашення використаного кредитного ліміту, тоді як загальна сума витрат за рахунком за зазначений період становить 32 794,37 грн.

Таким чином, надана Банком виписка підтверджує не лише факт відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту, а й фактичне використання кредитних коштів та подальше формування заборгованості.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 2.1.4.3.2 Умов та Правил передбачено, що на суму фактично використаного кредитного ліміту Банк нараховує проценти за кожен календарний день користування кредитними коштами за процентними ставками, визначеними Тарифами.

Пунктом 2.1.3.2.2.1 Умов та Правил передбачено обов`язок клієнта погашати заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 2.1.3.2.2.11 Умов та Правил клієнт зобов`язується здійснювати повне погашення заборгованості за договором у порядку та строки, визначені договором та додатками до нього.

Відповідно до пунктів 2.1.3.2.2.2 та 2.1.3.2.2.3 Умов та Правил клієнт також зобов`язується контролювати дотримання встановленого кредитного ліміту, операції, що здійснюються за платіжними картками, та стан своєї заборгованості.

Отже, з моменту використання відповідачем кредитних коштів у нього виник обов`язок щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів.

Заперечення відповідача щодо того, що він не укладав кредитного договору, не підписував відповідних документів, не створював електронного підпису та не отримував кредитних коштів, суд оцінює критично.

Саме по собі заперечення особи щодо факту укладення договору не є достатньою підставою для висновку про його неукладення за наявності сукупності доказів, які підтверджують вчинення відповідних дій від імені особи та подальше користування кредитними коштами.

Судом враховується, що позивачем надано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, довідку про відкриття рахунку та випуск платіжних карток, довідку про встановлення кредитного ліміту, Умови та Правила надання банківських послуг, а також виписку по рахунку відповідача.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують послідовність дій: оформлення відповідачем банківських відносин, відкриття на його ім`я рахунку, встановлення кредитного ліміту, випуск платіжних карток, використання коштів та подальше виникнення заборгованості.

При цьому відповідач не заперечує факт існування на його ім`я банківського рахунку як такого, однак стверджує, що відповідні дії могли бути вчинені іншою особою з використанням його персональних даних.

Судом також враховано, що відповідач посилається на внесення до ЄРДР відомостей за № 12024078170000469 від 19.12.2024 та на визнання його потерпілим у відповідному кримінальному провадженні.

Разом із тим сам факт внесення відомостей до ЄРДР та набуття особою статусу потерпілого не є доказом встановлення факту укладення кредитного договору невстановленою особою та не підтверджує відсутності волевиявлення відповідача на отримання банківських послуг.

Відповідних судових рішень або інших доказів, якими було б встановлено факт незаконного укладення саме спірного кредитного договору третьою особою, відповідачем суду не надано.

Оцінюючи витребувану судом інформацію, надану позивачем на виконання ухвали суду від 07.05.2026, суд враховує її у сукупності з іншими доказами у справі. Надані відомості містять інформацію щодо відкриття та обслуговування рахунку відповідача, випуску платіжних карток, руху коштів за рахунком та нарахування платежів за користування кредитними коштами.

Посилання відповідача на неповноту наданої інформації не спростовують інших доказів, які підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, встановлення кредитного ліміту та фактичне використання кредитних коштів.

Відповідачем не надано доказів того, що рахунок, платіжні картки та кредитний ліміт були оформлені на іншу особу, або що саме Банк визнав відповідні операції несанкціонованими та такими, що здійснені без волі клієнта.

Також матеріали справи не містять доказів того, що за результатами кримінального провадження встановлено факт вчинення спірних операцій іншою особою або встановлено обставини, які виключають відповідальність відповідача перед Банком за спірними правовідносинами.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не спростовують сукупності доказів, поданих позивачем.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідач фактично використав встановлений йому кредитний ліміт, а станом на 27.08.2024 заборгованість за кредитом становила 16 999,84 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 30.10.2025 за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 33 820,51 грн, яка складається з: 16 999,84 грн – заборгованості за тілом кредиту, 15 570,67 грн – заборгованості за процентами за користування кредитними коштами та 1 250,00 грн – пені.

Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної суми або її частини, а також доказів того, що наведений Банком розмір основної заборгованості визначений неправильно.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 16 999,84 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з умовами договору на суму фактично використаного кредитного ліміту Банк має право нараховувати проценти за кожен календарний день користування кредитними коштами.

Як встановлено судом, відповідач користувався кредитними коштами та не здійснював належного погашення основної заборгованості.

Відповідно до виписки по рахунку Банком здійснювалися щомісячні списання процентів за користування кредитним лімітом.

Зокрема, у виписці відображено списання процентів 01.10.2024 у розмірі 682,21 грн, 01.11.2024 – 1 174,94 грн, 01.12.2024 – 1 137,04 грн, 01.01.2025 – 1 174,94 грн, 01.02.2025 – 1 178,16 грн, 01.03.2025 – 1 064,14 грн, 01.04.2025 – 1 178,17 грн, 01.05.2025 – 1 140,14 грн, 01.06.2025 – 1 178,17 грн, 01.07.2025 – 1 140,15 грн, 01.08.2025 – 1 178,15 грн, 01.09.2025 – 1 178,16 грн та 01.10.2025 – 1 140,16 грн.

Отже, факт нарахування процентів за користування кредитними коштами підтверджений банківською випискою.

Разом із тим суд виходить із того, що підлягає стягненню лише та сума процентів, яка підтверджена належним розрахунком позивача та відповідає умовам договору.

Відповідачем не надано власного контррозрахунку заборгованості за процентами, не доведено застосування Банком іншої, ніж передбачено договором, процентної ставки, а також не доведено здійснення платежів, які не були враховані позивачем.

За таких обставин суд вважає доведеним факт виникнення у відповідача обов`язку зі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15 570,67 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, нарахування заборгованості за пенею позивачем є безпідставним та неправомірним, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 1 250,00 грн. задоволенню не підлягає.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні кредитні правовідносини, за якими Банк виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідача, а відповідач, у свою чергу, отримав можливість користуватися кредитними коштами, однак взятих на себе зобов`язань щодо їх своєчасного повернення та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

Доводи відповідача про те, що кредитний договір ним не укладався, електронний підпис ним не створювався, а кредитні кошти могли бути використані третіми особами, належними та достатніми доказами не підтверджені та спростовуються сукупністю наданих позивачем доказів.

Сам факт наявності кримінального провадження та статус потерпілого у ньому не встановлює факту відсутності договірних правовідносин між сторонами та не звільняє відповідача від необхідності довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень у цій цивільній справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16 999,84 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 15 570,67 грн, що разом становить 32 570,51 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 332,73 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 629, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13,18,81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355, 1049,1054 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.08.2024 в загальному розмірі 32 570,51 (двадцять чотири тисячі сімсот дві гривні 80 копійок) грн., яка складається з:

- 16 999,84 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 84 копійок) гривень - заборгованість за кредитом;

- 15 570,67 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят гривень 67 копійок) гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2 332,73 (дві тисячі триста тридцять дві гривні 73 копійок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;

Представник відповідача: Субота Михайло Іванович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №412 від 18.06.2010.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя І.О. Шепетко