Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №590/536/26 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/536/26

Провадження №2/590/350/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області (місцезнаходження: бульвар Ювілейний, 1, с. Ямпіль Шосткинський район, 41200) про визнання права власності в порядку спадкування,

установив:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області про визнання права в порядку спадкування на земельну частку (пай) площею 7,19 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території колишньої Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області, яка на підставі сертифіката серії СМ №0057370 належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (братовій позивача).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла її донька ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не оформивши спадкових прав. Після її смерті спадщину в порядку частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв її батько ОСОБА_4 (рідний брат позивача), який також помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не оформивши спадкових прав на вказаний пай. Позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата, у зв`язку з чим нотаріусом заведено спадкову справу №224/2017, за якою частину спадкового майна ним оформлено, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на земельну частку (пай) нотаріус відмовив постановою від 20 травня 2026 року через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа, який за життя спадкодавця ОСОБА_2 був втрачений, а його дублікат видати неможливо. Позивач зазначив, що інших спадкоємців не має, і оскільки втрата документа перешкоджає йому оформити спадкові права через нотаріат, просив суд визнати за ним право на вказану земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 03 червня 2026 року, провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання на 10 липня 2026 року (а.с.37).

Згідно ухвали Ямпільського районного суду Сумської області від 11 серпня 2026 року, підготовче провадження у даній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті на 08 вересня 2026 року (а.с.64).

Також позивач подавав клопотання про витребування доказів від Кролевецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області а саме: Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білиця, Ямпільського району, Сумської області; та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білиця, Ямпільського району, Сумської області (а.с.6-8).

Клопотання було задоволене ухвалою від 10 липня 2026 року (а.с.47).

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце та час його проведення належним чином повідомлений. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області. Стосовно обставин та фактів викладених заявником не заперечує.

У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білиця Ямпільського (на даний час Шосткинського) району Сумської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00059930705, наданим Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області на виконання ухвали суду №590/536/26 від 10.07.2026 року, згідно з яким актовий запис про смерть №5 складено 05 травня 1999 року Виконкомом Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області (а.с.58-59).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00059930825, Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області на виконання ухвали суду, 21 липня 1984 року Виконкомом Дорошівської сільської ради Ямпільського району Сумської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №01 (а.с.56-57).

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області №137 від 29.05.1996 року ОСОБА_2 за життя отримано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0057370 розміром 7,19 умовних кадастрових гектарів, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області, про що зроблено запис №94 від 17.06.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ямпільською районною державною адміністрацією членам КСАТЗТ «Вперед». Зазначені обставини підтверджуються листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №С-275/0-0.99,5-287/36-26 від 13.03.2026 року, згідно з яким вартість вказаної земельної частки (паю) станом на 2026 рік становить 58 602,00 грн, а державні акти на право власності на земельну ділянку на підставі цього сертифіката станом на 01.01.2013 року не видавалися, при цьому сертифікат видавався в одному примірнику (а.с.15).

Судом встановлено, що заповіту від імені ОСОБА_2 не посвідчувалося, спадкоємцем першої черги за законом після її смерті була донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка на день смерті матері проживала та була зареєстрована разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою-характеристикою Ямпільської селищної ради №18-13/3-52 від 10.03.2026 року (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Білиця Ямпільського району Сумської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00057876727 від 22.04.2026 року, наданим Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області, актовий запис про смерть №08 складено 28.09.2007 року Виконавчим комітетом Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області (а.с.10). Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00057876994 від 22.04.2026 року (а.с.11).

Судом встановлено, що заповіту від імені ОСОБА_3 не посвідчувалося, спадкоємцем першої черги за законом після її смерті був батько ОСОБА_4 , який на день смерті доньки був зареєстрований та постійно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою-характеристикою Ямпільської селищної ради №18-13/3-43 від 13.02.2026 року (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Білиця Ямпільського району Сумської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16 червня 2008 року Виконкомом Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області (а.с.12). За життя заповіту ОСОБА_4 не складав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідним братом померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10 липня 1963 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04 травня 1974 року (а.с.13-14).

За заявою позивача приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Сумської області Оснач Ю.І. заведено спадкову справу №224/2017 до майна померлого ОСОБА_4 , у межах якої позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за законом №1262 від 02 серпня 2017 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №93565078 від 03.08.2017 року (а.с.17).

Постановою приватного нотаріуса Ямпільського районного нотаріального округу Сумської області Оснач Ю.І. від 20 травня 2026 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_2 , відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право спадкодавця на вказане майно, що суперечить вимогам статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» (а.с.9).

Судом також встановлено, що 07 травня 2026 року в газеті «Глухівщина» №19 (2961) розміщено оголошення про визнання недійсним втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ №0057370, зареєстрованого за №94 від 17.06.1996 року на ім`я ОСОБА_6 (а.с.20).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, наданих приватним нотаріусом Янковою Є.О. 27 квітня 2026 року (№85013662, №85013537 щодо ОСОБА_2 , №85013575, №85013563 щодо ОСОБА_3 та №85013601, №85013588 щодо ОСОБА_4 ), заповіту від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі не зареєстровано, а відомості про заведення спадкових справ після їх смерті відсутні. Щодо ОСОБА_4 у реєстрі наявні відомості про спадкову справу №224/2017 та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , до цих правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Згідно зі статтею 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Судом встановлено, що заповіту від імені ОСОБА_2 не посвідчувалося, а тому спадкування після її смерті здійснювалося за законом. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка на день смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою-характеристикою Ямпільської селищної ради №18-13/3-52 від 10.03.2026 року (а.с.18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі №305/235/17 (провадження №61-11869ск19) зазначено, що сам лише факт проживання разом із спадкодавцем на момент його смерті згідно з вимогами статей 548, 549 ЦК УРСР не свідчить автоматично про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном маються на увазі різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплата податків та інших платежів тощо. Разом з тим у цій же постанові Верховний Суд роз`яснив, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась, а доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном, зокрема, є довідка відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним. Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2023 року у справі №463/9696/20 (провадження №61-7014ск22).

Суд враховує, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 була малолітньою дитиною, яка проживала разом з матір`ю в одному домогосподарстві та об`єктивно не могла самостійно вчиняти чи документувати дії з управління або розпорядження спадковим майном, відмінні від самого факту продовження проживання в спільному житлі та фактичного користування належним матері майном разом з іншими членами домогосподарства. За таких обставин продовження проживання дитини-спадкоємиці в тому самому домогосподарстві, яке велося за життя спадкодавця, та відсутність будь-яких дій, що свідчили б про відмову від спадщини (стаття 553 ЦК УРСР), суд розцінює як фактичний вступ у володіння спадковим майном у розумінні статті 549 ЦК УРСР та підтвердженої зазначеною довідкою-характеристикою, яка згідно з наведеною правовою позицією Верховного Суду є належним доказом такого вступу.

Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено, а відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №85013537 від 27.04.2026 року відомості про заведення спадкової справи або видачу свідоцтва про право на спадщину після її смерті відсутні, що свідчить про неоформлення ОСОБА_3 своїх спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною першою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном, однак своїх спадкових прав нотаріально не оформила.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрилася вже після ІНФОРМАЦІЯ_7 , до цих правовідносин підлягають застосуванню норми чинного Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту г, частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, у зв`язку з прийняттям спадщини. Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року, у відповідності до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування із збереженням її цільового призначення при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, при цьому таке право може бути встановлено в судовому порядку. Відповідно до статті 2 цього Закону одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) та рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Разом з тим ні цією статтею, ні іншими нормами цивільного законодавства не встановлено правових наслідків недотримання цього обов`язку у вигляді втрати права на спадщину; виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, зумовлює входження цього права до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна та витребовує документи, що підтверджують належність цього майна спадкодавцеві; відсутність таких документів унеможливлює вчинення відповідної нотаріальної дії.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування; оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у такому спорі за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, є відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством; за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають, проте у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 4, статей 12, 13, частини першої статті 76, частини першої статті 81 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 за життя правомірно набула право на земельну частку (пай), що це право в порядку спадкування послідовно перейшло до ОСОБА_3 , а після її смерті до ОСОБА_4 , кожен з яких прийняв спадщину відповідно до вимог чинного на момент відкриття спадщини законодавства, однак не оформив своїх спадкових прав на вказане майно. Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата, спадкову справу після якого заведено, а частину спадкового майна оформлено, що правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) втрачено, а видача його дубліката неможлива, у зв`язку з чим нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно, немає, а відповідач проти позову не заперечує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права в порядку спадкування на земельну частку (пай) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 7,19 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Ямпільської селищної ради Шосткинського району (колишньої Білицької сільської ради Ямпільського району) Сумської області, яке належало померлій ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ №0057370, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Ямпільською районною державною адміністрацією членам КСАТЗТ «Вперед», за №94 від 17.06.1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Ямпільської районної державної адміністрації №137 від 29.05.1996 року, як на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яку він прийняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , але своїх спадкових прав не оформив, а ОСОБА_3 прийняла після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але своїх спадкових прав не оформила.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.09.2026 року.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області І.М. Деркач