Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №127/15962/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15962/26

Провадження № 2-а/127/163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря судового засідання Карпенка А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Качинського О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Подгорного Сергія Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Подгорного С. В. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивовано тим, що поліцейським відділу поліції №l Вінницького PУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Подгорним С. В. винесено щодо ОСОБА_1 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.178 КУпАП серії ЕГА № 1976444 від 18.02.2026, за вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв на зупинці громадського транспорту, яка розташована на площі Привокзальна, в м. Вінниці та накладено штраф у розмірі 102 гривні.

Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 не отримував та за її отримання у постанові не розписувався.

Про притягнення позивача до адміністративної відповідальності йому стало відомо лише 28.04.2026 року із результату пошуку виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що на його переконання, вказана постанова серії ЕГА № 1976444 від 18.02.2026 є незаконною та необґрунтованою, винесена за відсутності в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для розгляду справи, що й стало підставою для звернення ним до суду із даним позовом.

У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Качинський О. П. просили позовну заяву задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Подгорний С. В. у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про неявку до суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву подано не було.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , у якого працює позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який є сусідом ОСОБА_1 , суду пояснили, що ніколи не бачили, щоб ОСОБА_1 розпивав спиртні напої чи був у п`яному вигляді. Позивач завжди допомагає по роботі, відгукується на будь-які прохання, добра та приємна людина, окрім того у нього на утриманні перебувають діти - інваліди першої групи та дружина, яка є теж інвалідом, за якими він доглядає.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Суд вислухавши пояснення учасників судового засідання, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що поліцейським відділу поліції №l Вінницького PУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Подгорним С. В. винесено щодо ОСОБА_1 , постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.178 КУпАП серії ЕГА № 1976444 від 18.02.2026, за вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв на зупинці громадського транспорту, яка розташована на площі Привокзальна, в м. Вінниці та накладено штраф у розмірі 102 гривні.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи зміст ч.2 ст.178 КУпАП суд приходить до висновку, що адміністративна відповідальність у даному випадку настає за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Тобто, як вбачається вз постанови серії ЕГА №1976444, ОСОБА_1 18.02.2026 року перебуваючи в громадському місці розпивав спиртні напої, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Відповідач в супереч норм ст. 255 КУпАП та ч. 2 ст. 77 КАС України не надав жодного доказу, який свідчить про те, що позивач 18.02.2026 року на площі Привокзальна, 1 в м. Вінниці розпивав спиртні напої в громадському місці.

Також відсутні й відеодокази вказаного правопорушення.

Крім того, відсутні результати медичного огляду перебування позивача 18.02.2026 року в стані алкогольного сп`яніння.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд повинен бути безстороннім та не може перебирати на себе тягар доказування, про що Європейський суд з прав людини констатував у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року (заява №36673/04) «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08), «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08).

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням та дією принципу верховенства права.

Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 204/8036/16-а, адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивач 18.02.2026 року на площі Привокзальна, 1 в м. Вінниці розпивав спиртні напої в громадському місці, чим ображав людську гідність та громадську мораль, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 178 КУпАП і як наслідок необхідності задоволення позову.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

З огляду на задоволення позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 665,60 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав: ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правничої допомоги №27-04/26 від 27.04.2026 року, укладений між позивачем та адвокатом, звіт №1 виконаних робіт від 18.08.2026 року та платіжну інструкцію № 558128832 від 28.04.2026 року на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг за представництво інтересів у суді першої інстанції складає 10 000 грн та підлягає сплаті клієнтом в безготівковому порядку на протязі 2-х днів після укладання договору

Звітом №1 виконаних робіт від 18.08.2026 року окреслено послуги у розмірі 10 000,00 грн.

Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу доводяться належними й допустимим доказами.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що дані витрати пов`язані із розглядом цієї справи, витрати відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу), докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 2, 8, 9, 19, 90, 159, 189, 241-243, 246, 251, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Подгорного Сергія Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовільнити.

Скасувати постанову від 18.02.2026 року серії ЕГА №1976444 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 178 КУпАП.

Провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 08.09.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Відділ поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Подгорний Сергій Васильович, місцезнаходження: вул. Довженка, буд.73, м. Вінниця, 21001.

Суддя: