Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №148/2847/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2847/25

Провадження №2/148/257/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 серпня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1001099417. Договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг – кредитування та видача і обслуговування картки.

Згідно п. 2 цього Договору, банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі правил користування кредитною карткою MasterCard Standard, що розміщені на інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua) (надалі – правила) та на умовах викладених у цьому розділі (надалі – угода).

Відповідно до п. 2.2, 2.2.1 Договору, за умовами належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та прийняття Банком позитивного рішення щодо надання Держателю кредиту, Банк відкриває Держателю Картковий рахунок в гривнях та випускає Кредитну карту типу MasterCard Standard (надалі – картка), а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

Згідно п. 2.9 цього Договору визначено, що за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 1,99 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі Інтернет та 2,99 відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав відповідачу кредитні кошти, активував кредитну картку, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості, відповідачем кредитні кошти отримувались та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Останній платіж здійснено - 22.02.2023.

Позивачем 21.08.2025 направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором по карті. Дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачем здійснювались операції по розрахунках карткою та зняття готівки. У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за ним не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на день відступлення права вимоги становить 21184,83 грн, що включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 15455,83 грн, заборгованість за відсотками у розмірі - 5729 грн.

Крім того, 24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір факторингу №24/03/23, згідно умов якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за договором про надання споживчого кредиту №1001099417, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

На підставі викладеного ТОВ «Брайт Інвестмент» просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1001099417 у розмірі 21184,83 грн, а також судові витрати у тому числі і на правничу допомогу.

Від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований наступним.

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 1001099417 від 07.02.2012, ТОВ «ОТП Кредит» - кредитор, позичальник (держатель) – ОСОБА_1 (відповідач), банк – ПАТ «ОТП Банк». Згідно вказаного договору кредитор надав відповідачу споживчий кредит у сумі 3100 грн. на придбання холодильника, на строк 20 місяців з 07.02.2012 – 07.10.2013.

Зазначений кредит відповідач сплатила у повному обсязі.

Крім того, згідно витягу з ЄДРПОУ від 25.02.2026, ТОВ «ОТП Кредит» припинено з 27.01.2016, відомості про правонаступників юридичної особи відсутні, відтак, в цій частині представник відповідачки зазначає, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які зобов`язання за договором з ТОВ «ОТП Кредит» та при цьому ні позивач, ні AT «ОТП Банк» не є правонаступниками ТОВ «ОТП Кредит», у зв`язку з чим, жодні права вимоги які могли належати зазначеній юридичній особі до ОСОБА_1 не могли бути відступлені AT «ОТП Банк».

Крім того, станом на момент звернення до суду з даним позовом сплили строки позовної давності, а позивач не зазначає у позові про наявність у відповідача будь-яких невиконаних зобов`язань перед ТОВ «ОТП Кредит» чи його можливими правонаступниками.

Разом з тим, у договорі № 1001099417 містяться положення, які фактично вказують на укладення між ОСОБА_1 і АТ «ОТП Банк» також і іншого договору, який фактично жодним чином не пов`язаний з договірними зобов`язаннями ОСОБА_1 і ТОВ «ОТП Кредит».

Наданий текст договору № 1001099417 не містить жодних даних, які могли б ідентифікувати отримання позивачем під час підписання договору будь-яких платіжних карток, реквізитів рахунків або таких карток. Також, до матеріалів справи не додано докази надсилання АТ «ОТП Банк» засобами поштового зв`язку відповідачу платіжної картки та ПІН-коду. Відсутні будь-які докази щодо номера телефону за допомогою, якого могла бути активована така картка, не зазначено коли та у який спосіб відбулася зазначена подія.

Договір № 1001099417 підписано ОСОБА_1 07.02.2012, відповідно до положень п.2.5 цього ж договору строк дії договору мав би сплинути 07.02.2015.

Пункт 2.5 фактично надає Банку право на власний розсуд змінювати строк дії кредитної лінії, що створює істотний дисбаланс прав і обов`язків сторін на шкоду споживачу, що з врахуванням того, що відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 платіжних карток, відкриття рахунків, користування кредитними коштами упродовж трьох років з 07.02.2012 – 07.02.2015, дає підстави для висновку про недійсність такої умови договору, а відтак і відсутності підстав продовження банком дії даного договору у подальшому на строк визначений на власний розсуд.

Крім того, позивачем надається виписка за період з 25.10.2012 – 24.03.2023, при цьому згідно вказаної виписки перша транзакція датована 19.11.2015 о 12:41 год., тобто уже після спливу трирічного строку визначеного п. 2.5 договору № 1001099417 та при цьому докази користування кредитними коштами до зазначеної дати взагалі відсутні.

Наданий позивачем розрахунок не є доказом таких обставин, оскільки не являється первинним бухгалтерським документом та не підтверджує дійсне існування будь-яких платіжних операцій. Крім того, сам розрахунок починається не з дати укладення договору №1001099417, а з 19.11.2012, що взагалі ніяк не обґрунтовується позивачем.

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, станом на дату відступлення права вимоги АТ «ОТП Банк» значиться, що у відповідача наявний борг у сумі 15455,8 грн – за тілом кредиту, 5729 грн – за відсотками, всього – 21184,83 грн. Кількість днів прострочення – 819. Тобто, якщо виходи з зазначеної інформації прострочення зобов`язань відповідача нібито виникло 25.12.2020. Поряд з цим, у наданому розрахунку заборгованості відсутні дані про те, що саме станом на дату 25.12.2020 у відповідача існувала заборгованість, яка заявлена до стягнення як за тілом кредиту так і за відсотками.

Додані позивачем документи містять внутрішньо суперечливий розрахунок складу заявленої до стягнення суми. Водночас фінальна частина розрахунку позивача формує суму 21184,83 грн. як різницю між сукупними списаннями/нарахуваннями (використання коштів 22084,05 грн., плата за обслуговування/смс 3387,70 грн., нарахування відсотків 17689,22 грн., нарахування штрафу 2270 грн.) та надходженнями коштів на рахунок 24246,14 грн.

Сторона відповідача вважають, що позивач не надав жодного зрозумілого та перевірного обґрунтування, яким чином із наведених у розрахунку показників він отримав саме заявлені до стягнення складові «тіло 15455,83 грн.» та «відсотки 5729 грн», тому, за таких обставин просить відмови у задоволенні позову.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, який мотивований наступним.

Між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 07.02.2012 укладено договір про надання споживчого кредиту №1001099417. Договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг – кредитування та видача і обслуговування картки.

Відповідно до п. 2.9 цього Договору визначено, що за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 1,99 відсотків на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі Інтернет та 2,99 відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 відсотків за день.

При цьому, договором, який долучено позивачем до позовної заяви, передбачено, що строк дії Кредитного лінії становить 3 роки з моменту підписання Банком і Позичальником цього Договору. Банк має право змінити (зменшити чи збільшити) строк ді Кредитного лінії в односторонньому порядку. Підписанням цього договору Позичальник погоджується із запропонованим порядком зміни строку дії Кредитної лінії.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який містить детальний опис здійснення операцій відповідачем (оплата товарів/послуг в Інтернет магазині, заправці, аптеці, зняття готівки тощо) із зазначенням типу операції, нарахування процентів, надходження коштів на рахунок. З даного розрахунку вбачається, що відповідач дуже активно користувалась карткою, здійснюючі різні операції у період з 2012 по 2023 роки.

При цьому, відповідач не надавала банку заяву про анулювання кредитної лінії та надалі продовжувала користуватись кредитними коштами, вчиняла різні операції по картці. Такими діями відповідач підтвердила отримання кредитних коштів.

Відповідний розрахунок заборгованості стосується заборгованості, який виник внаслідок користування відповідачем картковим рахунком НОМЕР_1 UAH (кредитна картка MasterCard Standard). У розрахунку заборгованості до кредитного договору зазначено суму заборгованості з 2012 по 2023 рік, тобто за весь період користування карткою. Позивач звертається із позовною заявою і вказує заборгованість, яка зазначено у Договорі факторингу №24/03/23 про відступлення прав вимог.

Матеріали даної справи містять виписки по рахунку відповідача. Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких сторона відповідача підтримує позицію викладену у відзиві на позовну заяву, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, від неї надійшло клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, відомостей про причини неявки суду не надали.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ «ОТП Банк» (банк) 07.02.2012 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1001099417 про наступне: позичальник отримує, а кредитор та банк надають йому фінансові послуги на умовах договору. Цей договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надаються декілька різних видів фінансових послуг кредитування та видача і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (а.с. 14-16).

Відповідно до розд. 1 кредитного договору позичальник отримує споживчий кредит на наступних умовах: на придбання товару у Продавця 1 (ФОП ОСОБА_2 ): 3100 грн, на придбання послуг у Продавця 2 (ПАТ «Страхова компанія «Кардіф»: 2620 грн, загальна сума кредиту – 3720 грн, строк кредиту 20 міс, розмір процентної ставки 0,01% річних.

З метою контролю за цільовим використанням кредиту кредитор перераховує відповідні визначені у цьому договорі частини суми кредиту на користь Продавця 1 в рахунок оплати товару та Продавця 2 в рахунок оплати послуг.

Датою надання кредиту є 07.02.2012. Позичальник зобов`язаний повністю повернути кредитору суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 07.10.2013.

Розділом 2 кредитного договору передбачено, що між ПАТ «ОТП Банк» та позичальником укладено договір про видачу та обслуговування міжнародної кредитної пластикової картки на підставі Правил користування кредитною краткою MasterCard Standart, що розміщені на Інтернет сайті Банку та на умовах, викладених в цьому розділі.

Сторони домовились, що Банк відкриває відповідачу картковий рахунок у гривнях та випускає кредитну картку типу MasterCard Standart, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки (п. 2.2.1.). Підписанням цього договору держатель картки підтверджує та погоджується, що: дані держателя зазначені в цьому договорі та умови, що стосуються відкриття карткового рахунку викладені в угоді та договорі є заявою держателя на відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки; картка, реквізити карткового рахунку, розмір кредитного ліміту, а також інша інформація надання якої необхідне у відповідності до чинного законодавства, надсилається держателю поштою за адресою зазначеною в цьому договорі.

В порядку, передбаченому угодою, банк надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов`язується повернути суму кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені угодою.

Отримання, обслуговування та повернення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок (п. 2.3.). Розмір кредитного ліміту складає 1000 грн. В будь-який час строку дії цього договору банк має право змінити розмір кредитного ліміту (зменшити чи збільшити) без зазначення причини такої зміни (п. 2.4.). Строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Банк має право змінити (зменшити чи збільшити) строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку (п. 2.5.).

Згідно з графіком платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору від 07.02.2012 № 1001099417 (а.с. зв.б. 16), відповідачка у період з 07.03.2012 по 07.10.2013 повинна була сплачувати ТОВ «ОТП Кредит» на рахунок в АТ «ОТП Банк» визначені грошові суми на погашення кредиту та процентів за користування ним.

Відповідно до розрахунком заборгованості за договором № 1001099417 від 25.10.2012 про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту ОСОБА_1 загальна заборгованість останньої станом на 24.03.2023 становить 21184,83 грн (а.с. 17-50).

Також, позивачем надано Виписку з рахунку клієнта № НОМЕР_2 , розрахунковий період з 25.10.2012 по 24.03.2023, який сформовано 29.01.2025, у якому відображено внутрішньобанківські операції за рахунком з 19.11.2015 по 14.03.2023 (а.с. зв.б. 50-62).

Позивач надсилав на адресу відповідачки вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 1001099417, у якій відповідачку повідомляли про необхідність погашення заборгованості у розмірі 21184,83 грн, у строк не пізніше до 13.09.2025 (а.с. 63).

Також, 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, у відповідності до якого АТ «ОТП Банк» передало (відступило) ТОВ «Брайт Інвестмент» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001099417 від 25.10.2012.

Так, згідно із п. 6.2.3 вищевказаного договору факторингу право вимоги переходить до ТОВ «Брайт Інвестмент» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «Брайт Інвестмент» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

На виконання умов вищевказаного договору факторингу сторонами правочину було підписано 24.03.2023 відповідні акти приймання-передачі реєстрів боржників. Також 24.03.2023 ТОВ «Брайт Інвестмент» здійснено відповідне фінансування АТ «ОТП Банк». (а.с. 7-13).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за не можливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 1001099417 від 25.10.2012 (а.с. 17-50) та виписка з рахунку клієнта № НОМЕР_2 , розрахунковий період з 25.10.2012 по 24.03.2023, який сформовано 29.01.2025, у якому відображено внутрішньобанківські операції за рахунком з 19.11.2015 по 14.03.2023 (а.с. зв.б. 50-62), самі по собі не є достатніми та беззаперечними доказами щодо підтвердження факту отримання відповідачкою кредитних коштів.

У вищевказаних наданих позивачем доказах не можливо відслідкувати рух коштів, оскільки, кредитний договір № 1001099417 укладено між сторонами 07.02.2012, а саме: про надання відповідачці споживчого кредиту у сумі 3100 грн. на придбання холодильника; та про відкриття відповідачці карткового рахунку у гривнях та випуску кредитної картки типу MasterCard Standart, розмір кредитного ліміту складає 1000 грн., строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості починається лише з 19.11.2012, а виписка за рахунком відображає внутрішньобанківські операції взагалі тільки з 19.11.2015, таким чином, позивачем повністю не відображено рух коштів за початковий і ключовий період дії Договору з 07.02.2012 по 19.11.2015, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості встановити: чи дійсно кошти в розмірі 3 100 грн та 1000 грн перераховувалися відповідачці, у який саме день, в якому обсязі, та чи не була вказана заборгованість повністю чи частково погашена відповідачкою у цей період.

Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 в справі №161/16891/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Окрім них, до обов`язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, якщо вони виконані з дотриманням вище зазначених вимог діючого законодавства.

В даному випадку, розрахунок заборгованості за договором № 1001099417 від 25.10.2012 (а.с. 17-50) та виписка з рахунку клієнта № НОМЕР_2 (а.с. зв.б. 50-62), не містить початкового сальдо та первинних касових/меморіальних ордерів про видачу готівки чи перерахування коштів на користь торговельної точки, є лише одностороннім арифметичним розрахунком позивача.

Кредитний договір є реальним правочином, який породжує правові наслідки з моменту фактичного передання грошових коштів позичальнику. Без доведення позивачем дійсної та реальної видачі первісним кредитором кредиту відповідачці, обов`язок повертати такий кредит та сплачувати проценти за користування ним у неї не виникає ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем як новим кредитором.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 (справа № 757/1782/18) вказується, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

У подібних правовідносинах обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти є похідним від належного виконання кредитодавцем свого первинного обов`язку - фактичного надання (передання) грошових коштів у розпорядження позичальника у спосіб, визначений договором.

Отже, відсутність належних та допустимих доказів фактичного зарахування кредитних коштів на банківський рахунок, визначений умовами договору, виключає можливість визнання доведеним факту виконання кредитодавцем свого зобов`язання, а відтак - і виникнення у відповідачки обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів у заявленому розмірі.

У даному випадку, оскільки права вимоги за кредитним договором № 1001099417, відповідно до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 перейшли до ТОВ «Брайт Інвестмент», тому саме на позивача покладено обов`язок надати докази на підтвердження заявлених ним позовних вимог.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що позивачем не доведено факт надання кредитних коштів відповідачці, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1048 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: