Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №761/19246/26
Суддя: Циктіч В. М.
Справа № 761/19246/26
Провадження № 3/761/4262/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який офіційно не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 1732 КУпАП,
у с т а н о в и в :
гр. ОСОБА_1 16.04.2026, приблизно о 17:00 год., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою - АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме бив по обличчю, словесно ображав останню нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 1732 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання викликався шляхом направлення sms-повістки на зазначений у протоколі номер мобільного телефону, яка отримана адресатом 25.05.2026. Однак, гр. ОСОБА_1 до суду не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 16.04.2026, серії ВАД № 880165, який складений уповноваженою особою, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2026 (справа № 761/45212/25), інші, долучені до протоколу матеріали, дійшов висновку про наявність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.1732 КУпАП з огляду на таке.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між особами, які спільно проживають однією сім`єю, однак не перебувають у шлюбі.
У силу п. 17 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.
Враховуючи викладене, гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1732 КУпАП, оскільки матеріалами справи підтверджується, що останній у порушення вимог Закону вчинив фізичне насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративний проступок, відповідальність за який передбачена ст. 1732 КУпАП.
Крім того, з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2026 (справа № 761/45212/25) вбачається, що ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 1732 КУпАП у виді громадських робіт, що свідчить про повторне протягом року вчинення останнім правопорушення за ст. 1732 КУпАП, тому ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 1732 КУпАП.
Відповідно до положень ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховані характер правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в :
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 3 ст.1732 КУпАП у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч
Оригінал: reyestr.court.gov.ua