Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №759/21636/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21636/26

пр. № 1-кп/759/1705/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві, в режимі ВКЗ, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026100080001346 від 03.06.2026, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , законний представник потерпілого - ОСОБА_6 , потерпілий - ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, у тому числі до 02 серпня 2026 року.

Так, 01.06.2026 близько 14.30 год. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у ОСОБА_3 , який очікував своєї черги біля торгівельного кіоску з продажу шаурми «Султан», що за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 1, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , розуміючи, що на території України діє воєнний стан та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з бокової кишені рюкзака малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Not 14», вартістю 4974 гривень, який належав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебував у користуванні його малолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заволодівши чужим майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , майнову шкоду на суму 4974 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

30.07.2026 між прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою: ОСОБА_3 , під час досудового розслідування в повному обсязі (беззастережно) визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Інші учасники досудового розслідування, також, не оспорюють викладених вище фактичних обставин кримінального правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій. ОСОБА_3 зобов`язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні; б) надавати стороні обвинувачення всю відому йому інформацію, що стосується цієї справи, не замовчувати факти щодо кримінального правопорушення, своєї участі у кримінальному правопорушенні. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання із встановленням іспитового строку у межах строку визначеного ч. 4 ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі підозрюваного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини, примирився із потерпілими. ОСОБА_3 дає згоду на застосування узгодженого за цією угодою покарання та зобов`язується виконувати покладені на нього обов`язки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні судом було роз`яснено обвинуваченому та прокурору наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, а саме: обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Разом з тим, судом виконані вимоги ч.4 ст. 474 КПК України та з`ясовано в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, судом було роз`яснено учасникам судового провадження наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні зазначив, що розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому в повному обсязі визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Разом із тим, прокурором долучено письмові заяви потерпілого ОСОБА_7 , малолітнього потерпілого ОСОБА_8 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , в яких надана згода та відсутні заперечення щодо укладення угоди про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, тобто здійснив крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану, а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, який характеризується негативно, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що усуває сумніви в його осудності, на даний час проходить військову службу, пд час досудового розслідування відшкодував потерпілим майнову шкоду на суму 4974 грн, шляхом повернення викраденого майна. Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, на які посилалися і сторони в угоді, суд в даному конкретному випадку вважає за можливе призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки із покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування процесуальних втрат за проведення експертизи 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. в дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: фото електронного чек, скріншот з додатку «Батьківський контроль» та фото коробки від телефону, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Redmi Not 14», модель «24117RN76E» темно синього кольору, ІМЕП: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , вміст пам`яті 128 ГБ, який зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6392) - повернути власнику ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 176-179, 314, 373, 374 та 475, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2026, між прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом встановленого іспитового строку тривалістю три роки.

У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку тривалістю три роки, на підставі п.п. 1, 2 ч.1 та п.п. 2, 4 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відшкодування процесуальних втрат за проведення експертизи 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. в дохід держави.

Речові докази: фото електронного чек, скріншот з додатку «Батьківський контроль» та фото коробки від телефону, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Redmi Not 14», модель «24117RN76E» темно синього кольору, ІМЕП: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , вміст пам`яті 128 ГБ, який зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6392) - повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1