Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №380/17639/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/17639/24 пров. № А/857/20876/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Кондратюк Ю.С.,

час ухвалення рішення – 15:00:00,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 21 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ від 03.07.2024 № 368 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП; визнати протиправним і скасувати наказ від 09.08.2024 № 3096 «Про застосування дисциплінарного стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним і скасувати наказ від 16.08.2024 №498 о/с «Про особовий склад»; поновити його на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП з 04.07.2024; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.08.2024 по момент винесення рішення судом.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із скороченням штатів або проведення реорганізації його переміщено на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП. Зауважує, відповідно до ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням реорганізації призначення поліцейського (переведення / переміщення) на іншу посаду, можливе лише за його згодою та з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Звертає увагу, що жодної згоди на призначення (переміщення/переведення) на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНІ не давав, відповідного рапорту не писав. Більше того, при переміщенні на посаду, яка входить у штат підрозділів поліції особливого призначення не враховано його стан здоров`я та суттєве погіршення зору. Додатково зазначає, що фактично його звільнено за прогули з посади, на яку було переміщено незаконно, без його добровільної згоди, права вибору іншої вакантної посади, та без врахування рівня фізичної підготовленості, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров`я забезпечувати виконання завдань та функцій, покладених на БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП, не забезпечивши при цьому належними умовами для проходження служби на новому місці. На підставі вищевикладеного, вважає своє звільнення незаконним, а накази 03.07.2024 № 368 о/с ГУНП у Львівській області від о/с «Про особовий склад» та від 16.08.2024 №498 «Про особовий склад» протиправними, та такими що підлягають скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.07.2024 № 368 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2024 № 3096 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16.08.2024 № 498 о/с «Про особовий склад» про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 04.07.2024. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17.08.2024 по 11.04.2025 в сумі 277 389 гривень 54 копійки, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог законодавства. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ про переміщення позивача на іншу посаду прийнято без належних правових підстав, а висновки службового розслідування щодо вчинення ним прогулів не підтверджені належними та достатніми доказами, у зв`язку з чим накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та звільнення зі служби є протиправними і підлягають скасуванню. Згода поліцейського на його переміщення відповідно до статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» є обов`язковою умовою для здійснення переміщення поліцейського на іншу посаду, зокрема, у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією. Матеріалами справи підтверджено, що позивачу не пропонувалась конкретна посада в іншій установі чи підрозділі Національної поліції України при скороченні його посади. Суд першої інстанції звернув увагу, що матеріали службового розслідування не місять доказів належного повідомлення про ознайомлення позивача з наказом про переміщення на іншу посаду. Проаналізувавши докази про надсилання позивачу на месенджер «WhatsApp» оспорюваного наказу, суд вказав, що такі не містять точної дати надсилання та з них неможливо встановити авторів цього листування. Також відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. З огляду на висновок суду про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, належним способом захисту прав позивача є поновлення його на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 04.07.2024, оскільки первинно позивача незаконно звільнено з посади 03.07.2024 шляхом переміщення. Також суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 17.08.2024 по 11.04.2025 складає 277389,54 грн (1170,42 грн х 237 календарних днів) без урахування обов`язкових платежів та податків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Національної поліції у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду. Вказує, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом від 03.07.2024 № 368 о/с, а з позовом звернувся лише 19.08.2024, тобто з пропуском установленого місячного строку. Звертає увагу на те, що переміщення позивача здійснено у зв`язку з організаційно-штатними змінами та на підставі статті 65 Закону України «Про Національну поліцію». Вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення, поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. Зауважує, що спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагало згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення у зв`язку із скороченням на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість. Звертає увагу, що в цьому випадку відсутня процедура реорганізації сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, за якої скороченню підлягали б усі посади вказаного підрозділу, а відбулося скорочення штатів. Вважає, що ГУ НП в Львівській області, приймаючи наказ № 368 о/с від 03.07.2024 діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи, при цьому порушень прав та законних інтересів позивача. Зазначає, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проявив безвідповідальне ставлення до виконання службових обов`язків у зв`язку з невиходом на службу, у зв`язку з чим допустив грубе порушення службової дисципліни, яке полягає у безпідставній відсутності на службі у період посиленого варіанту несення служби на час дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Наказом Національної поліції України від 07.06.2024 № 615 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції» затверджено перелік змін в у штатах Національної поліції, згідно з яким у ГУ НП у Львівській області 698 посад скорочено та уведено 698 посад (т. 1, а.с. 81.).

Відповідно до наказу Національної поліції України від 07.06.2024 № 615 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції» у секторі кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області скорочується 1 посада оперуповноваженого.

03.07.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області (т.1, а.с. 195). Зокрема, позивача під підпис попереджено про скорочення посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП, яку він обіймав, та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції (через два місяці з дня отримання цього попередження) відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію».

03.07.2024 заступником начальника ГУ НП у Львівській області Р. Турчаком внесено подання начальникові ГУ НП у Львівській області про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУ НП у Львівській області (т.1, а.с. 195 зворот).

Наказом ГУНП у Львівській області № 368 о/с від 03.07.2024 відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 1 та ч. 8 ст. 65 Закону № 580-VIII у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 04.07.2024 (т.1, а.с. 12а).

Рапортом від 08.07.2024 т.в.о командира БПОП «Корд» (стрілецький) ГУ НП у Львівській області полковник поліції ОСОБА_2 доповів Начальнику ГУ НП у Львівській області повідомив, що 08.07.2024 з 09:00 по 18:00 год. був відсутній на робочому місці з невідомих причин інспектор взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , чим грубо порушив службову дисципліну.

23.07.2024 Наказом ГУ НП у Львівській області від 23.07.2024 на підставі рапортів працівника БПОП «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників вказаного підрозділу призначено службове розслідування у формі письмового провадження (т.1, а.с. 151).

На час проведення розслідування відсторонено інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків, та на період відсторонення визначено йому місце дислокації (робоче місце).

Відповідно до супровідного листа від 24.07.2024 № 537/35/11-2024 вказаний наказ направлений за місцем проживання позивача.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 05.08.2024 № 3008 продовжено строк розгляду службового розслідування (т.1, а.с. 154 зворот).

У зв`язку з невиходом на службу працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, складено акти про відсутність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі від 08.07.2024, від 09.07.2024, від 10.07.2024, 11.07.2024, від 12.07.2024, від 15.07.2024, від 16.07.2024, від 17.07.2024, від 18.07.2024, від 19.07.2024, від 22.07.2024, від 23.07.2024, від 24.07.2024, від 25.07.2024, від 26.07.2024, від 29.07.2024, від 30.07.2024, від 31.07.2024, від 01.08.2024, від 02.08.2024, від 05.08.2024, від 06.08.2024, від 07.08.2024, від 08.08.2024, від 09.08.2024 (т. 1, а.с. 127 зворот – 139 зворот).

Рапортом від 09.08.2024 командир БПОП «Корд» (стрілецький) ГУ НП у Львівській області полковник поліції доповів Начальнику ГУ НП у Львівській області, що 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 29.07.2024, 30.07.2024, 31.07.2024, 01.08.2024, 05.08.2024, 06.08.2024, 07.08.2024, 08.08.2024 з 09:00 до 18:00, 12.07.2024, 19.07.2024, 26.07.2024, 02.08.2024 з 09:00 до 16:45, а також 09.08.2024 з 09:00 до 15:00 був відсутній на робочому місці з невідомих причин інспектор взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , чим грубо порушив службову дисципліну (т.1 а.с. 140).

09.08.2024 Начальником ГУНП у Львівській області затверджено Висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , лейтенантом поліції ОСОБА_4 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , капралом поліції Рибієм М.Р., майором поліції Мариновичем С.Т. та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (далі – Висновок) (т.1 а.с. 62).

Відповідно до Висновку дисциплінарною комісією встановлено: що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони: інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0063886), котрий в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» № 1470 від 27.04.2023 та п. 1 та п. Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 № 3343 допустив прогули в період часу 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 29.07.2024, 30.07.2024, 31.07.2024, 01.08.2024, 05.08.2024, 06.08.2024, 07.08.2024, 08.08.2024 з 09:00 до 18:00, 12.07.2024, 19.07.2024, 26.07.2024, 02.08.2024 з 09:00 до 16:45, а також 09.08.2024 з 09:00 до 15:00.

Відповідно до Висновку дисциплінарна комісія уважає:

« 2. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження. (…)

17. За грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» Nє 1470 від 27.04.2023 та п. 1 та п.3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 Nє 3343, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, застосувати до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНІ у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

18. Вирахувати з грошового забезпечення грошові кошти за допущений прогул інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНІ у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0063886) в період часу 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024; 25.082024, 02.58 2024, 07282024, 08.08.2077 3 4, 31.07 2024, 01.08.2024, 15.07.2024, 26.01.2024, 2.082024 09-00 До 24 3, 09:00 до 18:00, 12.07.2024, 19.07.2024, 26.07.2024, 02.08.2024 з 09:00 до 16:45, а також 09.08.2024 з 09:00 до 15:00».

Наказом ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №3095 допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (т.1, а.с. 117).

Наказом ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №3096 за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5. 8 13 частини 3 статті Г Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України під 15.03.2018 №1 2337-VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП У Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» № 1470 від 27.04.2023 та п. 1 та п.3 Внутрішнього розпорядку для поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 № 3343, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, застосовано до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції (т.1, а.с 118-120).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За приписами частини 1 статті 60 Закону № 580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Статтею 65 Закону № 580-VIII передбачений порядок переміщення поліцейських Зокрема, зазначено наступне.

Так, згідно частини 1 цієї статті переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади:

для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби;

за ініціативою поліцейського;

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації;

у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби);

за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації;

у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону № 580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

За приписами частини 7, 8, 9 статті 65 Закону № 580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.

Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Стаття 68 Закону України «Про Національну поліцію» визначає порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації.

Відповідно до частини 1 вказаної статті у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті (частина 2 статті 68 Закону № 580-VIII).

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону (частина 3 статті 68 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини 8 статті 68 Закону № 580-VIII поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції.

Відповідно частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

9-1) у зв`язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;

12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.

Згідно з частиною 2, 3 статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.

За приписами п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX (далі – Закон № 2136-IX) на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.

Зокрема, стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 44 Конституції України встановлює, що ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров`я, прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2136-IX визначено, що також у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", «Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2136-IX передбачені особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу та встановлюється наступне.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою (частина 1 статті 3 Закону № 2136-IX).

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (частина 2 статті 3 Закону № 2136-IX).

Таким чином, спірним у цій справі є правомірність дій відповідача під час реорганізації установи, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, тобто на відповідність дій положенням статтей 65, 68 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, диспозиція статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначає наступне.

Так, згідно частини 1 цієї статті, відповідач у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Національної поліції України від 07.06.2024 № 615 «Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції» у секторі кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області скорочується 1 посада оперуповноваженого.

03.07.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області (т.1, а.с. 195). Зокрема, позивача під підпис попереджено про скорочення посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП, яку він обіймав, та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції (через два місяці з дня отримання цього попередження) відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Таким чином, згода поліцейського на його переміщення відповідно до статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» є обов`язковою умовою для здійснення переміщення поліцейського на іншу посаду, зокрема, у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією.

Зі змісту Наказу ГУНП у Львівській області № 368 о/с від 03.07.2024 про переміщення на підставі пп. 3 п. 2 ч. 3 та ч. 8 ст 65 Закону № 580-VIII у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, з 04.07.2024 слідує, що позивачу не пропонувалась конкретна посада в органах поліції і погодження позивача (згода) на нову посаду також не з`ясовувалось.

Крім того, відповідач не заперечує факт того, що така згода від позивача не отримувалась і не запитувалась, оскільки вважають, що для переведення (переміщення) на іншу посаду згода позивача не вимагається.

Щодо згоди поліцейського на переміщення на іншу посаду, то серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини 1 статті 65 Закону №580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського. Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв`язку зі скороченням штатів (частина 2 статті 68 Закону №580-VIII).

В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2023 року у справі № 620/3663/19.

Оскільки у цій справі посада позивача була скорочена, то відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» позивач міг бути призначений на іншу посаду тільки за його згодою та з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу не пропонувалась конкретна посада в іншій установі чи підрозділі Національної поліції України при скороченні його посади.

Жодних доказів урахування досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків відповідачем не надано.

Також колегія суддів враховує доводи представників позивача про те, що внаслідок порушення встановленого законом порядку переміщення у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів відповідачем не надано позивачу можливості скористатися соціальними гарантіями як батька дитини з інвалідністю.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на зміст попередження, яке надано відповідачем позивачу для ознайомлення під підпис, відповідно до якого позивача попереджено про скорочення посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Червоноградського районного відділу поліції ГУНП, яку він обіймав, та про можливе наступне звільнення зі служби в поліції (через два місяці з дня отримання цього попередження) відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, відповідач самостійно визначив, що відбувається скорочення штатів або проведення організаційних заходів, та попередив позивача про можливе наступне звільнення служби в поліції через два місяці з дня отримання цього попередження.

При цьому, надавши під підпис для ознайомлення попередження позивачу про можливе наступне звільнення зі служби в поліції через два місяці з дня отримання цього попередження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), відповідач у цей же день видало наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.07.2024 №368 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який не містить підпису позивача про ознайомлення із цим наказом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.07.2024 № 368 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм Закону України «Про Національну поліцію», а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2024 №3096 «Про застосування дисциплінарного стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16.08.2024 №498 о/с «Про особовий склад», суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут).

Дисциплінарним статутом визначено поняття службової дисципліни. Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

При цьому черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Водночас Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі – уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 (далі – Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Матеріали службового розслідування містять пояснення т.в.о, начальника СКП ВнП № 2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_8 , який повідомив, що з моменту переміщення ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, останній на місці попередньої праці не з`являвся (Т. 1 а.с. 148 зворот, 149).

При цьому, допитаний як свідок у судовому засіданні у суді першої інстанції ОСОБА_8 повідомив, що не пригадує, щоб писав пояснення, які містяться у матеріалах службового розслідування, почерк не схожий на його почерк, підпис не схожий на його власний. Також додав, що на момент переміщення позивача на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, працював у ВнП № 1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області, та не був присутній у Відділі поліції № 2, що є місцем роботи, з якого переміщено позивача.

У зв`язку з вказаним, колегія суддів вважає, що письмові пояснення ОСОБА_8 , які містяться в матеріалах службового розслідування, не доводять факт відсутності позивача за місцем роботи, з якого він був переміщеним.

Відповідачем надані стройові записки ВнП № 2 за період з 03.07.2024 по 21.07.2024, в яких зазначені особи, що перебували на службі у ці дні, і серед них відсутній позивач.

При цьому сам позивач стверджує, що близько десяти днів після 03.07.2024 перебував на робочому місці у Відділі поліції № 2, проте не виконував службових завдань.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали службового розслідування не місять доказів належного повідомлення про ознайомлення позивача з наказом про переміщення на іншу посаду.

Відповідно до рапорту начальника СКЗ Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області Оксани Федюк від 24.07.2024 (Т.1, а.с. 147) позивачу надіслано витяг з наказу про переміщення на мобільний додаток «WhatsApp».

При цьому, допитана як свідок у судовому засіданні у суді першої інстанції ОСОБА_9 повідомила, що в період з 01.07.2024 до 11.07.2024 перебувала на лікарняному, а повідомлення надсилали інші працівники. Також свідок повідомила, що працівники виїжджали на домашню адресу позивача для його повідомлення про наказ, проте вдома його не застали.

Проаналізувавши докази про надсилання позивачу на месенджер «WhatsApp» оспорюваного наказу, колегія суддів звертає увагу, що такі не містять точної дати надсилання та з них неможливо встановити авторів цього листування. Також відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

З огляду на вказане, необгрунтованими є доводи скаржника про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2024 №3096 «Про застосування дисциплінарного стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 про те, що поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Відповідно до Висновку дисциплінарною комісією встановлено: що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони: інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0063886), котрий в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 1, 4, 5, 8 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1.1 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» № 1470 від 27.04.2023 та п. 1 та п. Внутрішнього розпорядку дня поліцейських та працівників поліції (окрім державних службовців) апарату ГУНП, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.11.2022 № 3343 допустив прогули в період часу 08.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 11.07.2024, 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024, 18.07.2024, 22.07.2024, 23.07.2024, 24.07.2024, 25.07.2024, 29.07.2024, 30.07.2024, 31.07.2024, 01.08.2024, 05.08.2024, 06.08.2024, 07.08.2024, 08.08.2024 з 09:00 до 18:00, 12.07.2024, 19.07.2024, 26.07.2024, 02.08.2024 з 09:00 до 16:45, а також 09.08.2024 з 09:00 до 15:00.

Колегія суддів враховує доводи позивача про те, що фактично його звільнено за прогули з посади, на яку було переміщено незаконно, без його згоди, права вибору іншої вакантної посади замість скороченої, наявності на вихованні дитини з інвалідністю, та без врахування рівня фізичної підготовленості, здатності за своїми діловими, професійними, моральними якостями, освітнім і кваліфікаційним рівнем, станом здоров`я забезпечувати виконання завдань та функцій, покладених на БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП.

За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно – щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Однак дослідивши обставини цієї справи, з врахуванням викладених норм права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що відповідно до результатів службового розслідування допущені поліцейським ОСОБА_1 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов`язків, є помилковими.

Враховуючи викладене, наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.07.2024 №368 о/с «Про особовий склад» в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм Закону України «Про Національну поліцію», та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції за період такого переміщення є неправомірним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині щодо необ`єктивності висновків службового розслідування та протиправності спірного наказу ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №3096 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до інспектора взводу безпілотних літальних апаратів та радіоелектронної боротьби батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції, а тому такий необхідно визнати протиправним та скасувати.

У цій справі прийняття наказу ГУНП у Львівській області від 09.08.2024 №3096 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області», який визнано протиправним, мало наслідком прийняття наказу ГУНП у Львівській області від 16.08.2024 №498 о/с «Про особовий склад» про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Таким чином, наказ ГУНП у Львівській області від 16.08.2024 №498 о/с «Про особовий склад» про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) є похідним від наказу відповідача від 09.08.2024 №3096 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області», оскільки прийнятий внаслідок його реалізації, а тому теж підлягає скасуванню.

З огляду на висновок колегії суддів про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, належним способом захисту прав позивача є поновлення його на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 04.07.2024, оскільки первинно позивача незаконно звільнено з посади 03.07.2024 шляхом переміщення.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/808/16.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі – Порядок №100).

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Розділу І Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Згідно із положеннями пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 5 Розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом абзацу 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Разом з тим, виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок №260).

Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно з пунктом 9 Розділу І Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача має проводитись шляхом множення розміру середньоденного заробітку на кількість календарних днів (за період вимушеного прогулу), а не робочих днів.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.12.2018 у справі №821/966/16, від 30.01.2019 у справі №806/2164/16.

Колегією суддів з`ясовано, що за період з 04.07.2024 по 16.08.2024 позивачу виплачувалось грошове забезпечення.

Тому, період з 17.08.2024 по 11.04.2025 є періодом вимушеного прогулу, за який слід виплатити позивачу середній заробіток, та який у підсумку становить 237 календарних днів.

Згідно з інформацією про грошове забезпечення заробітна плата (грошове забезпечення) позивача за два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення становила 71395,86 грн (за травень 2024 року – 35697,90 грн, за червень 2024 року – 35697,90 грн).

Кількість календарних днів служби позивача за травень – червень становила 61 день.

Отже, середньоденний заробіток позивача становить 1170,42 грн (71395,86 грн/61 день).

Таким чином, середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 17.08.2024 по 11.04.2025 складає 277389,54 грн (1170,42 грн х 237 календарних днів) без урахування обов`язкових платежів та податків.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львіського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 380/17639/24 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

З. М. Матковська